Відмінності між версіями «Достойність»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Достойність, -ности, '''''ж. ''Достоинство. Башт. 12. Категорія:До)
 
 
(не показані 18 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Достойність, -ности, '''''ж. ''Достоинство. Башт. 12.  
 
'''Достойність, -ности, '''''ж. ''Достоинство. Башт. 12.  
 
[[Категорія:До]]
 
[[Категорія:До]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
ДОСТО́ЙНІСТЬ, ності, жін. Те саме, що достоїнство 1, 2. Найбільше боялась [Таня] побачити його в такий час з іншою, з незнайомою якоюсь дівчиною виняткових достойностей, до котрої вже наперед ревнувала (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 5); — Не гнівіть [своєї долі], кажу, бо в гніві чоловік втрачає достойність (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 510); — Все буде, — з достойністю відповіла Катерина, — все наладнається (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 212).
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 389.
 +
 +
 +
 +
 +
ДОСТО́ЙНІСТЬ, ності, ж. Те саме, що досто́їнство 1, 2. Найбільше боялась [Таня] побачити його в такий час з іншою, з незнайомою якоюсь дівчиною виняткових достойностей, до котрої вже наперед ревнувала (Гончар, Людина.., 1960, 5); — Не гнівіть [своєї долі], кажу, бо в гніві чоловік втрачає достойність (Стельмах, Хліб.., 1959, 510); — Все буде, — з достойністю відповіла Катерина, — все наладнається (Вільде, Сестри.., 1958, 212).
 +
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 389.
 +
 +
 +
досто́йність – іменник жіночого роду
 +
 +
 +
відмінок (однина):
 +
називний - досто́йність;
 +
родовий - досто́йності;
 +
давальний - досто́йності;
 +
знахідний - досто́йність;
 +
орудний - досто́йністю;
 +
місцевий - на/у досто́йності;
 +
кличний - досто́йносте*.
 +
 +
==Правовий "код" достойності==
 +
Без усякого сумніву, на міру усвідомлення своєї достойності тим або іншим народом значний вплив чинить також панівний у країні політичний режим та супутній економічний устрій його життєдіяльності. Відомо, наприклад, що український народ пізнав кріпацтво значно пізніше, як російський. Зауважуючи цей факт, відомий французький історик XIX століття Анатоль Леруа- Больє зазначив: «Малороси і білоруси, що менше потерпали від клімату і східної деспотії, виявляють більше гідності, незалежності, індивідуальності, ніж великороси; вони меншою мірою самовпевнені, більшою мірою мрійливі та поетичні».
 +
 +
Від того, наскільки державі вдається дотримуватися достойності своїх громадян, нерідко прямо залежить його історична доля. Про розуміння ролі і значення людської достойності для благоденства країни свідчить, наприклад, частина 1 статті 10 конституції Іспанії: «Достойність особистості, невідчужуваність її невід'ємних прав, її вільний розвиток, повага до закону і прав інших є основою політичного порядку та соціального миру».
 +
 +
Усвідомлюючи місце достойності кожної окремої людини в системі цінностей права, німецький народ у першій же статті свого основного закону оголосив: «Людська достойність недоторканна. Поважати і захищати її — обов'язок усякої державної влади». Той факт, що конституція держави, яка пережила катастрофічні наслідки Другої світової війни, з перших же рядків як вищі правові цінності утверджує не державу, не владу, не збройні сили, не національну ідею, не державну мову, а достойність людини, свідчить про щасливу здатність німецького народу здобувати уроки зі своєї трагічної долі. Цей висновок підтверджується рішенням федерального конституційного суду Німеччини від 25 лютого 1975 р., в якому, зокрема, сказано: «В основному законі запроваджено принципи державного устрою, які можна пояснити, лише виходячи з історичного досвіду і духовно-етичного спору з попередньою системою нацизму. На відміну од усемогутньої тоталітарної держави, яка претендувала на безмежне панування у всіх сферах соціального життя і яка під час здійснення своїх державних цілей зовсім не цінувала життя окремого індивіда, Основний закон визначив ціннісно орієнтовану систему правових координат, яка виводить окрему людину та її достойність у центр усіх своїх положень».
 +
 +
 +
 +
Враховуючи сказане, можна вважати, що визнання достойності людини найважливішою віхою у всій системі координат права — головний урок усієї післявоєнної історії людства. Недаремно в преамбулі Статуту ООН як найважливіше завдання світової спільноти проголошено: «...знову утвердити віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особистості…».
 +
 +
Зовсім не випадково з констатації значення достойності в долі міжнародного співтовариства починається також і преамбула загальної декларації прав людини: «Беручи до уваги, що визнання достойності, властивої всім членам людської сім'ї, та рівних і невід'ємних їхніх прав є основою свободи, справедливості і загального миру...», а слідом за нею і стаття 1: «Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй достойності і правах». Взагалі, варто зазначити, що фундаментальним сенсом цього принципу проникнутий буквально весь Міжнародний білль про права людини. Захисту цієї найважливішої риси людини присвячено і статтю 1 Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу від 7 грудня 2000 р., яка так і називається — «Людська достойність».
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Достойність.jpg|x240px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Достойність_2.jpg|x240px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Достойність3.JPG|x240px]]
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|VFBFIg5KK4A}}
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
 +
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
 +
 +
http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/datskiy-princip
 +
 +
https://www.youtube.com/watch?v=VFBFIg5KK4A
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Поточна версія на 21:50, 11 грудня 2014

Достойність, -ности, ж. Достоинство. Башт. 12.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ДОСТО́ЙНІСТЬ, ності, жін. Те саме, що достоїнство 1, 2. Найбільше боялась [Таня] побачити його в такий час з іншою, з незнайомою якоюсь дівчиною виняткових достойностей, до котрої вже наперед ревнувала (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 5); — Не гнівіть [своєї долі], кажу, бо в гніві чоловік втрачає достойність (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 510); — Все буде, — з достойністю відповіла Катерина, — все наладнається (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 212).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 389.



ДОСТО́ЙНІСТЬ, ності, ж. Те саме, що досто́їнство 1, 2. Найбільше боялась [Таня] побачити його в такий час з іншою, з незнайомою якоюсь дівчиною виняткових достойностей, до котрої вже наперед ревнувала (Гончар, Людина.., 1960, 5); — Не гнівіть [своєї долі], кажу, бо в гніві чоловік втрачає достойність (Стельмах, Хліб.., 1959, 510); — Все буде, — з достойністю відповіла Катерина, — все наладнається (Вільде, Сестри.., 1958, 212).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 389.


досто́йність – іменник жіночого роду


відмінок (однина): називний - досто́йність; родовий - досто́йності; давальний - досто́йності; знахідний - досто́йність; орудний - досто́йністю; місцевий - на/у досто́йності; кличний - досто́йносте*.

Правовий "код" достойності

Без усякого сумніву, на міру усвідомлення своєї достойності тим або іншим народом значний вплив чинить також панівний у країні політичний режим та супутній економічний устрій його життєдіяльності. Відомо, наприклад, що український народ пізнав кріпацтво значно пізніше, як російський. Зауважуючи цей факт, відомий французький історик XIX століття Анатоль Леруа- Больє зазначив: «Малороси і білоруси, що менше потерпали від клімату і східної деспотії, виявляють більше гідності, незалежності, індивідуальності, ніж великороси; вони меншою мірою самовпевнені, більшою мірою мрійливі та поетичні».

Від того, наскільки державі вдається дотримуватися достойності своїх громадян, нерідко прямо залежить його історична доля. Про розуміння ролі і значення людської достойності для благоденства країни свідчить, наприклад, частина 1 статті 10 конституції Іспанії: «Достойність особистості, невідчужуваність її невід'ємних прав, її вільний розвиток, повага до закону і прав інших є основою політичного порядку та соціального миру».

Усвідомлюючи місце достойності кожної окремої людини в системі цінностей права, німецький народ у першій же статті свого основного закону оголосив: «Людська достойність недоторканна. Поважати і захищати її — обов'язок усякої державної влади». Той факт, що конституція держави, яка пережила катастрофічні наслідки Другої світової війни, з перших же рядків як вищі правові цінності утверджує не державу, не владу, не збройні сили, не національну ідею, не державну мову, а достойність людини, свідчить про щасливу здатність німецького народу здобувати уроки зі своєї трагічної долі. Цей висновок підтверджується рішенням федерального конституційного суду Німеччини від 25 лютого 1975 р., в якому, зокрема, сказано: «В основному законі запроваджено принципи державного устрою, які можна пояснити, лише виходячи з історичного досвіду і духовно-етичного спору з попередньою системою нацизму. На відміну од усемогутньої тоталітарної держави, яка претендувала на безмежне панування у всіх сферах соціального життя і яка під час здійснення своїх державних цілей зовсім не цінувала життя окремого індивіда, Основний закон визначив ціннісно орієнтовану систему правових координат, яка виводить окрему людину та її достойність у центр усіх своїх положень».


Враховуючи сказане, можна вважати, що визнання достойності людини найважливішою віхою у всій системі координат права — головний урок усієї післявоєнної історії людства. Недаремно в преамбулі Статуту ООН як найважливіше завдання світової спільноти проголошено: «...знову утвердити віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особистості…».

Зовсім не випадково з констатації значення достойності в долі міжнародного співтовариства починається також і преамбула загальної декларації прав людини: «Беручи до уваги, що визнання достойності, властивої всім членам людської сім'ї, та рівних і невід'ємних їхніх прав є основою свободи, справедливості і загального миру...», а слідом за нею і стаття 1: «Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй достойності і правах». Взагалі, варто зазначити, що фундаментальним сенсом цього принципу проникнутий буквально весь Міжнародний білль про права людини. Захисту цієї найважливішої риси людини присвячено і статтю 1 Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу від 7 грудня 2000 р., яка так і називається — «Людська достойність».

Ілюстрації

Достойність.jpg Достойність 2.jpg Достойність3.JPG

Медіа

Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УКРЛІТ.ORG_Cловник

«Словники України on-line»

http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/datskiy-princip

https://www.youtube.com/watch?v=VFBFIg5KK4A

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Достойність&oldid=128091