Відмінності між версіями «Прісно»
(→Сучасні словники) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
// Приготовлений без солі або без достатньої кількості солі (про страву). Спуск у шахту. Закинуті штреки, забої, І розмова про те, як в борні подолати біду. Скільки солі навкруг, як арктичні сніги, голубої! А гуцульське село їсть несолену, прісну бурду... А солотвинці вбогі вже десятки років безробітні (Любов Забашта, Вибр., 1958, 232). | // Приготовлений без солі або без достатньої кількості солі (про страву). Спуск у шахту. Закинуті штреки, забої, І розмова про те, як в борні подолати біду. Скільки солі навкруг, як арктичні сніги, голубої! А гуцульське село їсть несолену, прісну бурду... А солотвинці вбогі вже десятки років безробітні (Любов Забашта, Вибр., 1958, 232). | ||
| − | + | Прісний смак (присмак) чого — смак, позбавлений будь-якої гостроти. Гарба зачіпалася за кущі, і Тимка оббризкувало холодним свіжим дощиком, так що навіть на губах осідав прісний смак роси (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 89); В сухий настій васильків вплітався вогкий дух кінської м'яти і прісний недобрий присмак багновища (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 811). | |
2. Приготовлений без закваски, без дріжджів (про тісто або вироби з нього). Ополиста в'язальниця вславляла новий хліб.. — мука ясна, не пріла, на схід славна, тісто гарно бродить, і прісне славно міситься, біле, в'язке (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 227); Той хліб був білий, прісний, без ваги, Та й без смаку, а стисни у долоні, І він, мов квітка в передсмертнім сконі, Ні пахощів не має, ні снаги (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 225). | 2. Приготовлений без закваски, без дріжджів (про тісто або вироби з нього). Ополиста в'язальниця вславляла новий хліб.. — мука ясна, не пріла, на схід славна, тісто гарно бродить, і прісне славно міситься, біле, в'язке (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 227); Той хліб був білий, прісний, без ваги, Та й без смаку, а стисни у долоні, І він, мов квітка в передсмертнім сконі, Ні пахощів не має, ні снаги (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 225). | ||
| Рядок 35: | Рядок 35: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/Prisno | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] |
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 20:08, 3 листопада 2017
Прісно, нар. Прѣсно. Хоч кисло, хоч прісно усе вали умісто! Ном. № 5033.
Зміст
Сучасні словники
ПРІ́СНО, а, е.
1. Позбавлений певного смаку через відсутність або незначний вміст солі. Внизу, під самою горою, Криниця прісної води (Павло Грабовський, II, 1959, 245); І тополя, і потемніла од вологи на відсонні стріха, і прісний ніздрюватий сніг — все тонко дихає першим весняним пахіллям (Михайло Стельмах, I, 1962, 221); * Образно. На поле набігла тінь. Ділянка темніє. Дихнув вітерець прісним холодком (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 63);
// Який містить у собі несолону воду. Хлорела — рослина прісних водойм — містить у два рази більше білків порівняно з пшеницею (Наука і життя, 3, 1961, 28);
// Приготовлений без солі або без достатньої кількості солі (про страву). Спуск у шахту. Закинуті штреки, забої, І розмова про те, як в борні подолати біду. Скільки солі навкруг, як арктичні сніги, голубої! А гуцульське село їсть несолену, прісну бурду... А солотвинці вбогі вже десятки років безробітні (Любов Забашта, Вибр., 1958, 232).
Прісний смак (присмак) чого — смак, позбавлений будь-якої гостроти. Гарба зачіпалася за кущі, і Тимка оббризкувало холодним свіжим дощиком, так що навіть на губах осідав прісний смак роси (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 89); В сухий настій васильків вплітався вогкий дух кінської м'яти і прісний недобрий присмак багновища (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 811).
2. Приготовлений без закваски, без дріжджів (про тісто або вироби з нього). Ополиста в'язальниця вславляла новий хліб.. — мука ясна, не пріла, на схід славна, тісто гарно бродить, і прісне славно міситься, біле, в'язке (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 227); Той хліб був білий, прісний, без ваги, Та й без смаку, а стисни у долоні, І він, мов квітка в передсмертнім сконі, Ні пахощів не має, ні снаги (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 225).
3. перен. Позбавлений інтересу, привабливості; нецікавий, нудний. Відтепер все стало ясно. Не треба! Не треба ні тої плебанії, ні тих слуг не треба, ні оповідань баби Гафійки, ні прісних пестощів старої їмості [попаді] (Гнат Хоткевич, II, 1966, 123); Прісна й пісна наступила пора (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 361).
4. Вічно, завжди. А найперше дай [боже], щоб згинув Інквізитор наш великий, Та щоб більше не було їх Нині, прісно і вовіки! (Володимир Самійленко, I, 1958, 194); Вклонилися [євангелісти] святині, Співають: дай нам нині І прісно — по хустині (Василь Еллан, I, 1958, 260).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 109.
Ілюстрації
|
|
|
|
