Відмінності між версіями «Обава»
({{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет романо-германської філології}}) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Обава, -ви, '''''ж. | + | '''Обава, -ви, '''''ж. . |
[[Категорія:Об]] | [[Категорія:Об]] | ||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | + | Частина мови: іменник | |
| + | Рід: жіночий | ||
| + | Відміна: 1-ша | ||
| + | Число: однина | ||
| + | Наголос: оба́ва | ||
| + | |||
| + | Значення: | ||
| + | Страх, осторога, тривожне передчуття; емоційний стан занепокоєння або побоювання чогось неприємного чи небезпечного. Вживається переважно у розмовній мові та в західноукраїнських говірках. | ||
| + | |||
| + | Маю обаву, що не встигну до вечора все зробити. | ||
| + | |||
| + | В неї завжди якась обава в душі — ніби щось має статися. | ||
| + | |||
| + | У деяких випадках може позначати підсвідому тривогу або невизначений страх без конкретної причини. | ||
| + | |||
| + | Походження: | ||
| + | Походить з праслов’янських мов, споріднене з дієсловом «обоюватися» — тобто боятися. Може мати спільне коріння зі словами на позначення страху в інших слов’янських мовах. | ||
| + | |||
| + | Стилістичне забарвлення: | ||
| + | Розмовне, емоційно забарвлене. Часто використовується для м’якого, делікатного вираження тривоги або сумніву, на відміну від більш різкого слова «страх». | ||
| + | |||
| + | Синоніми: | ||
| + | страх | ||
| + | |||
| + | тривога | ||
| + | |||
| + | занепокоєння | ||
| + | |||
| + | передчуття | ||
| + | |||
| + | осторога | ||
| + | |||
| + | Антоніми: | ||
| + | спокій | ||
| + | |||
| + | упевненість | ||
| + | |||
| + | надія | ||
| + | |||
| + | Приклади вживання: | ||
| + | Не маю обави, бо добре знаю, що роблю. | ||
| + | |||
| + | З тією обавою й не спала всю ніч — усе думала про нього. | ||
| + | |||
| + | Відчувалась обава в голосі бабусі. | ||
| + | |||
| + | Морфологічні форми: | ||
| + | Називний: обава | ||
| + | |||
| + | Родовий: обави | ||
| + | |||
| + | Давальний: обаві | ||
| + | |||
| + | Знахідний: обаву | ||
| + | |||
| + | Орудний: обавою | ||
| + | |||
| + | Місцевий: на/в обаві | ||
| + | |||
| + | Кличний: обаво | ||
| + | |||
| + | Регіональне використання: | ||
| + | Поширене переважно в західних регіонах України — Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області. Може вживатися в сільському середовищі, в родинних розмовах, а також у народній пісенній творчості. | ||
| + | |||
| + | Етимологічні зв’язки: | ||
| + | Пов’язане зі словом «обережність», що теж має корінь, пов’язаний з очікуванням або осторогою. | ||
| + | |||
| + | Схожі слова зустрічаються у польській (obawa) і чеській (obava) мовах — у значенні страху чи тривоги. | ||
| + | |||
| + | Соціокультурний контекст: | ||
| + | Слово «обава» дуже характерне для традиційного сільського мовлення, зокрема жіночого. Часто вживалося у бесідах про сімейні справи, здоров’я, втрати або важкі обставини. Зберегло емоційно-інтимний характер і донині. | ||
| + | |||
| + | Це слово — чудовий приклад емоційної лексики в українській мові, особливо західного діалектного колориту. Якщо ти формуєш словник автентичних українських слів — «обава» повинна там бути. | ||
Поточна версія на 21:07, 11 квітня 2025
Обава, -ви, ж. .
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Частина мови: іменник Рід: жіночий Відміна: 1-ша Число: однина Наголос: оба́ва
Значення: Страх, осторога, тривожне передчуття; емоційний стан занепокоєння або побоювання чогось неприємного чи небезпечного. Вживається переважно у розмовній мові та в західноукраїнських говірках.
Маю обаву, що не встигну до вечора все зробити.
В неї завжди якась обава в душі — ніби щось має статися.
У деяких випадках може позначати підсвідому тривогу або невизначений страх без конкретної причини.
Походження: Походить з праслов’янських мов, споріднене з дієсловом «обоюватися» — тобто боятися. Може мати спільне коріння зі словами на позначення страху в інших слов’янських мовах.
Стилістичне забарвлення: Розмовне, емоційно забарвлене. Часто використовується для м’якого, делікатного вираження тривоги або сумніву, на відміну від більш різкого слова «страх».
Синоніми: страх
тривога
занепокоєння
передчуття
осторога
Антоніми: спокій
упевненість
надія
Приклади вживання: Не маю обави, бо добре знаю, що роблю.
З тією обавою й не спала всю ніч — усе думала про нього.
Відчувалась обава в голосі бабусі.
Морфологічні форми: Називний: обава
Родовий: обави
Давальний: обаві
Знахідний: обаву
Орудний: обавою
Місцевий: на/в обаві
Кличний: обаво
Регіональне використання: Поширене переважно в західних регіонах України — Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області. Може вживатися в сільському середовищі, в родинних розмовах, а також у народній пісенній творчості.
Етимологічні зв’язки: Пов’язане зі словом «обережність», що теж має корінь, пов’язаний з очікуванням або осторогою.
Схожі слова зустрічаються у польській (obawa) і чеській (obava) мовах — у значенні страху чи тривоги.
Соціокультурний контекст: Слово «обава» дуже характерне для традиційного сільського мовлення, зокрема жіночого. Часто вживалося у бесідах про сімейні справи, здоров’я, втрати або важкі обставини. Зберегло емоційно-інтимний характер і донині.
Це слово — чудовий приклад емоційної лексики в українській мові, особливо західного діалектного колориту. Якщо ти формуєш словник автентичних українських слів — «обава» повинна там бути.
