Відмінності між версіями «Дорікати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Дорікати, -каю, -єш, одн. в. дорікнути, -ну, -неш, '''сов. в. '''дорікти, -речу, -чеш, '''''гл. ''Укоря...)
 
 
(не показані 20 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Дорікати, -каю, -єш, одн. в. дорікнути, -ну, -неш, '''сов. в. '''дорікти, -речу, -чеш, '''''гл. ''Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. ''З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. ''МВ. І. 123. ''Дорік парубок гірко. ''Федьк. ''Мені за вас люде дорікають. ''Мнж. 104. ''А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. ''К. Псал. 230. ''«Катре!» дорікнула мати. ''МВ. II. 120.  
 
'''Дорікати, -каю, -єш, одн. в. дорікнути, -ну, -неш, '''сов. в. '''дорікти, -речу, -чеш, '''''гл. ''Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. ''З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. ''МВ. І. 123. ''Дорік парубок гірко. ''Федьк. ''Мені за вас люде дорікають. ''Мнж. 104. ''А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. ''К. Псал. 230. ''«Катре!» дорікнула мати. ''МВ. II. 120.  
 
[[Категорія:До]]
 
[[Категорія:До]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
===== [https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)] =====
 +
ДОРІКА́ТИ а́ю, а́єш, недок., рідко ДОРЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. дорі́к, рекла́, ло́; док., кому, рідше чому, рідко кого і без прям. дод.
 +
 +
''1) Виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у чому-небудь.''
 +
 +
Приклади
 +
 +
Дорікав горщик чавунові, що чорний; аж гульк – і сам у сажі. (прислів'я)
 +
– Чого се ти усе думаєш?.. – дорікає його Варка. (Марко Вовчок)
 +
Ахмет зиркнув на двері халупки, гукнув Гусейна і дорікав хлопцеві за неприпустиме поводження з чужинцем. (Олесь Досвітній)
 +
чим.
 +
 +
''2) Ставити що-небудь у докір комусь.''
 +
 +
Приклади
 +
 +
– Ет, реп'яхами дорікаєш! – Сказав Бровко. (Л. Глібов)
 +
Вона може легко виділити свою садибу з їхньої і житиме на окремому господарстві, аніж має їсти їхній гіркий мед, яким її люди вже й так дорікають. (В. Кучер)
 +
 +
===== [https://slovnyk.me/dict/synonyms_karavansky/%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник синонімів Караванського] =====
 +
Дорікати - корити, гризти, ДОКОРЯТИ, картати, вичитувати, бештати, пробирати, жм. вибивати очі, випікати очі чим, цвікати <�в очі>; (перелічуючи прогріхи) виказувати, виговорювати.
 +
 +
===== [https://slovnyk.me/dict/synonyms_vusyk/%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник синонімів Вусика] =====
 +
Дорікати -  I бештати, виговорювати, виказувати, вимовляти, вичитувати, відчитувати, ганити, гризти, дозоляти, докоряти, журити, завзятися (на кого), заїдати, золити, зудіти, картати, корити, лаяти, накидатися, нападатися, напосідатися, пиляти, під'їдати, піпчити (діал.), попрікати, порікати, порікувати, приставати (з докорами), пробирати, совістити, точити, цабанити (діал.), шпетити
 +
 +
Фразеологічні синоніми: без вогню варити; без ножа різати; брати в молотки; вибивати очі; вищати очі; випікати очі; вкривати мокрим рядном; гризти голову; давати нагінку; давати накачку; давати науку; жерцем пожирати; живцем заїдати; жувати голову; засипати кропив'яним сім'ям; знімати стружку; золити голову; їдом їсти; їдьма їсти; їсти живцем; їсти поїдом; їсти, як іржа залізо; кидати їжачка в пазуху; крийма вкривати; мокрою онучею очі забивати; накидатися з мокрим рядном; нападатися з мокрим рядном; не давати життя; приставати з короткими гужами; протирати з пісочком; сипати докорами; сипати солі на рани; скребти редьку; ставити на карб; точити, як шашіль дерево; цвікати в очі; цвіркати в очі; цвірінькати в очі; читати лекцію (переносне), читати молитву, читати мораль; читати нотації; читати "отче наш"; читати проповідь II див. лаяти
 +
 +
===== [https://slovnyk.me/dict/sum/%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник української мови в 11 томах] =====
 +
Дорікати — ДОРІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОРЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. дорі́к, дорекла́, ло́; док., неперех., кому, розм., рідко перех. і без додатка. 1. Виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у чому-небудь.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1378_farma_2016_05_samopoznanie.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:405635 1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дорікати.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:264910_1.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|bzA7BX-tZBA}}
 +
 +
==Див. також==
 +
===== [https://slovnyk.me/dict/proverbs/%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 Приповідки або українсько-народня філософія] =====
 +
дорікати
 +
 +
Дорікає горщик чавунові, що чорт аж гульк — і сам у сажі. Жарт про брудний посуд.
 +
 +
[[Категорія: Слова 2024 року]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]]

Поточна версія на 14:45, 19 квітня 2024

Дорікати, -каю, -єш, одн. в. дорікнути, -ну, -неш, сов. в. дорікти, -речу, -чеш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. МВ. І. 123. Дорік парубок гірко. Федьк. Мені за вас люде дорікають. Мнж. 104. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. К. Псал. 230. «Катре!» дорікнула мати. МВ. II. 120.

Сучасні словники

Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)

ДОРІКА́ТИ а́ю, а́єш, недок., рідко ДОРЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. дорі́к, рекла́, ло́; док., кому, рідше чому, рідко кого і без прям. дод.

1) Виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у чому-небудь.

Приклади

Дорікав горщик чавунові, що чорний; аж гульк – і сам у сажі. (прислів'я) – Чого се ти усе думаєш?.. – дорікає його Варка. (Марко Вовчок) Ахмет зиркнув на двері халупки, гукнув Гусейна і дорікав хлопцеві за неприпустиме поводження з чужинцем. (Олесь Досвітній) чим.

2) Ставити що-небудь у докір комусь.

Приклади

– Ет, реп'яхами дорікаєш! – Сказав Бровко. (Л. Глібов) Вона може легко виділити свою садибу з їхньої і житиме на окремому господарстві, аніж має їсти їхній гіркий мед, яким її люди вже й так дорікають. (В. Кучер)

Словник синонімів Караванського

Дорікати - корити, гризти, ДОКОРЯТИ, картати, вичитувати, бештати, пробирати, жм. вибивати очі, випікати очі чим, цвікати <�в очі>; (перелічуючи прогріхи) виказувати, виговорювати.

Словник синонімів Вусика

Дорікати - I бештати, виговорювати, виказувати, вимовляти, вичитувати, відчитувати, ганити, гризти, дозоляти, докоряти, журити, завзятися (на кого), заїдати, золити, зудіти, картати, корити, лаяти, накидатися, нападатися, напосідатися, пиляти, під'їдати, піпчити (діал.), попрікати, порікати, порікувати, приставати (з докорами), пробирати, совістити, точити, цабанити (діал.), шпетити

Фразеологічні синоніми: без вогню варити; без ножа різати; брати в молотки; вибивати очі; вищати очі; випікати очі; вкривати мокрим рядном; гризти голову; давати нагінку; давати накачку; давати науку; жерцем пожирати; живцем заїдати; жувати голову; засипати кропив'яним сім'ям; знімати стружку; золити голову; їдом їсти; їдьма їсти; їсти живцем; їсти поїдом; їсти, як іржа залізо; кидати їжачка в пазуху; крийма вкривати; мокрою онучею очі забивати; накидатися з мокрим рядном; нападатися з мокрим рядном; не давати життя; приставати з короткими гужами; протирати з пісочком; сипати докорами; сипати солі на рани; скребти редьку; ставити на карб; точити, як шашіль дерево; цвікати в очі; цвіркати в очі; цвірінькати в очі; читати лекцію (переносне), читати молитву, читати мораль; читати нотації; читати "отче наш"; читати проповідь II див. лаяти

Словник української мови в 11 томах

Дорікати — ДОРІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОРЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. дорі́к, дорекла́, ло́; док., неперех., кому, розм., рідко перех. і без додатка. 1. Виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у чому-небудь.

Ілюстрації

1378 farma 2016 05 samopoznanie.png 405635 1.jpg Дорікати.jpg 264910 1.jpg

Медіа

Див. також

Приповідки або українсько-народня філософія

дорікати

Дорікає горщик чавунові, що чорт аж гульк — і сам у сажі. Жарт про брудний посуд.