Відмінності між версіями «Павідь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
 
== Синоніми ==
 
== Синоніми ==
  
ПО́ВІНЬ (розлиття річки при розтаванні снігу або від дощів; значне підвищення рівня води в річці, озері), ПО́ВІДЬ, ПОВІ́ДДЯрідше,ПА́ВОДОК, ВОДОПІ́ЛЛЯ, ПОЛОВО́ДДЯрозм., РОЗЛИ́ЙВОДАрозм., РОЗЛИ́Врозм. рідко, ПА́ВІДЬдіал., ВИ́ЛИВдіал., ПОЛОВІ́ДДЯдіал.; ПОТО́П, ПОТО́ПАдіал. (велика повінь).
+
*ПО́ВІНЬ (розлиття річки при розтаванні снігу або від дощів; значне підвищення рівня води в річці, озері),
 +
* ПО́ВІДЬ
 +
* ПОВІ́ДДЯрідше
 +
*ПА́ВОДОК
 +
*ВОДОПІ́ЛЛЯ
 +
*ПОЛОВО́ДДЯрозм.
 +
* РОЗЛИ́ЙВОДАрозм.
 +
*РОЗЛИ́Врозм. рідко
 +
* ПА́ВІДЬдіал.
 +
* ВИ́ЛИВдіал.
 +
* ПОЛОВІ́ДДЯдіал.
 +
* ПОТО́П,
 +
* ПОТО́ПАдіал. (велика повінь).
  
 
== Приклади ==
 
== Приклади ==
  Хлюпочуть неспокійні ріки, Голубою повінню налиті (Д. Луценко); Поступово річка зверталася до лісу. В місцях, які заливалися весняною повіддю, ліс був листвяний, далі - сосновий (П. Автомонов); Весною було дуже велике повіддя в Росі, що й люди такого повіддя не запам’ятали (І. Нечуй-Левицький); Скреслі в паводок льоди Зійшли з великої води (Л. Забашта); Все бачене в дорозі: ..весняна могутня розкіш Волги в водопіллі, заволзькі чорні землі, моторошно пустельний степ - все змішалося в якийсь строкатий хаос (З. Тулуб); Розпінився Рівчак весною в половодді, Сміявсь над Річкою, що потиху текла (Л. Боровиковський); Розбудила [весна] гомінкі ручаї, сховала під розлийводою доли (Ю. Мушкетик); На мене осінь хлинула, як павідь На луг низький... (Д. Павличко); Кожен ґазда шукає сухіше місце під хату, заслонене від вітрів, виливу потоків (В. Гжицький); Все збирався [челядин] у путь, Тілько ждав, як спадуть Степовії річки з половіддя (І. Манжура); Веселих пташок у гаях пересвист, І села, й ліси - все в веснянім потопі! (І. Нехода); Ті могутні наші води, Мов гірські потоки рвучі, Мов великая потопа, Хай на неї бухнуть всі! (І. Франко)
+
   
 +
Хлюпочуть неспокійні ріки, Голубою повінню налиті (Д. Луценко); Поступово річка зверталася до лісу. В місцях, які заливалися весняною повіддю, ліс був листвяний, далі - сосновий (П. Автомонов); Весною було дуже велике повіддя в Росі, що й люди такого повіддя не запам’ятали (І. Нечуй-Левицький); Скреслі в паводок льоди Зійшли з великої води (Л. Забашта); Все бачене в дорозі: ..весняна могутня розкіш Волги в водопіллі, заволзькі чорні землі, моторошно пустельний степ - все змішалося в якийсь строкатий хаос (З. Тулуб); Розпінився Рівчак весною в половодді, Сміявсь над Річкою, що потиху текла (Л. Боровиковський); Розбудила [весна] гомінкі ручаї, сховала під розлийводою доли (Ю. Мушкетик); На мене осінь хлинула, як павідь На луг низький... (Д. Павличко); Кожен ґазда шукає сухіше місце під хату, заслонене від вітрів, виливу потоків (В. Гжицький); Все збирався [челядин] у путь, Тілько ждав, як спадуть Степовії річки з половіддя (І. Манжура); Веселих пташок у гаях пересвист, І села, й ліси - все в веснянім потопі! (І. Нехода); Ті могутні наші води, Мов гірські потоки рвучі, Мов великая потопа, Хай на неї бухнуть всі! (І. Франко)

Поточна версія на 18:17, 25 жовтня 2017

Павідь, -воді, ж. Половодье. Левч. 137.

Синоніми

  • ПО́ВІНЬ (розлиття річки при розтаванні снігу або від дощів; значне підвищення рівня води в річці, озері),
  • ПО́ВІДЬ
  • ПОВІ́ДДЯрідше
  • ПА́ВОДОК
  • ВОДОПІ́ЛЛЯ
  • ПОЛОВО́ДДЯрозм.
  • РОЗЛИ́ЙВОДАрозм.
  • РОЗЛИ́Врозм. рідко
  • ПА́ВІДЬдіал.
  • ВИ́ЛИВдіал.
  • ПОЛОВІ́ДДЯдіал.
  • ПОТО́П,
  • ПОТО́ПАдіал. (велика повінь).

Приклади

Хлюпочуть неспокійні ріки, Голубою повінню налиті (Д. Луценко); Поступово річка зверталася до лісу. В місцях, які заливалися весняною повіддю, ліс був листвяний, далі - сосновий (П. Автомонов); Весною було дуже велике повіддя в Росі, що й люди такого повіддя не запам’ятали (І. Нечуй-Левицький); Скреслі в паводок льоди Зійшли з великої води (Л. Забашта); Все бачене в дорозі: ..весняна могутня розкіш Волги в водопіллі, заволзькі чорні землі, моторошно пустельний степ - все змішалося в якийсь строкатий хаос (З. Тулуб); Розпінився Рівчак весною в половодді, Сміявсь над Річкою, що потиху текла (Л. Боровиковський); Розбудила [весна] гомінкі ручаї, сховала під розлийводою доли (Ю. Мушкетик); На мене осінь хлинула, як павідь На луг низький... (Д. Павличко); Кожен ґазда шукає сухіше місце під хату, заслонене від вітрів, виливу потоків (В. Гжицький); Все збирався [челядин] у путь, Тілько ждав, як спадуть Степовії річки з половіддя (І. Манжура); Веселих пташок у гаях пересвист, І села, й ліси - все в веснянім потопі! (І. Нехода); Ті могутні наші води, Мов гірські потоки рвучі, Мов великая потопа, Хай на неї бухнуть всі! (І. Франко)