Відмінності між версіями «Лічильник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Медіа)
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 11: Рядок 11:
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+
http://vkarpinsk.info/wp-content/uploads/2016/08/2016-08-07_06-38-07.jpg
|- valign="top"
+
http://ogo.ua/images/articles/1567/big/1410250340.jpeg
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|}
+
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
Рядок 24: Рядок 19:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 533.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 18:18, 25 жовтня 2017

Лічильник, -ка, м. Счетчикъ. Я такий собі лічильник, що й досі ще тиї сороківки грошей не налічив. Лебед. у.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛІЧИ́ЛЬНИК, а, чол., чого і без додатка.
1. Той, хто веде лік чому-небудь. * Образно. Спросоння закричав десь півень, потім другий, третій, а за хвилину на селі уже не вгавав спів цих нічних лічильників часу (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 61).
2. Прилад для підраховування чого-небудь. В ній [ракеті] є два передавачі з антенами, лічильник космічного проміння (Наука і життя, 2, 1959, 7); Він не відривав очей од лічильника [таксі].. Його зацікавила сама механіка — диви, як блискають цифри, як швидко росте сума (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 37); * Образно. І став Біг-Бен, вусач-солдат, лічильником годин (Микола Бажан, Роки, 1957, 183).

Ілюстрації

2016-08-07_06-38-07.jpg 1410250340.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 533.

Зовнішні посилання