Відмінності між версіями «Хорт»

Поточна версія на 18:43, 25 жовтня 2017

Хорт, -та, м. = Хірт. Тогді троянці всі з хортами зібрались їхать за зайцями. Котл. Ен. IV. 41. Коні сідлайте, хорти скликайте да поїдемо в чис’тее поле. Лукаш. 90. Ум. Хортик. Чуб. V. 840. Ув. Хорти́ще.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХОРТ, ХІРТ, хорта, чол. Тонконогий, з видовженим тулубом і довгою гострою мордою, з прямою шерстю мисливський собака. На узліссі собаки ганяють лисицю; так ганяють, так ганяють: лисиця не втече, хорт не дожене (Українські народні казки, 1951, 238); Троянці всі з хортами Збирались їхать за зайцями, Князька свого повеселить (Іван Котляревський, I, 1952, 180); Заграли сурми. З лісу, скажено гавкаючи, вискочили хорти. За ними солдати несли на палицях десять козуль (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 127); * У порівняннях. Братчики так, як хорти на поклик вівчаря, той звідти, той звідси, поспішали на раду (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 180); Від душі нареготались дівчата, коли прикажчик хортом кинувся виконувати Ганнину волю (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 365); Схуд Григорій, мов той хорт (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 122). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 131.

Орфографічний словник української мови

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

хорт - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

хорт хірт, хорта, ч.

Тонконогий, з видовженим тулубом і довгою гострою мордою, з прямою шерстю мисливський собака.

Лексикон львівський

хорт хорт:◊ сухи́й як хорт про худорляву, але енергійну, моторну людину (Франко)||худий як пес, худий як хорт ◊ худи́й як хорт = сухи́й як хорт

Ілюстрації

Цікаві матеріали

https://youtu.be/06d9WcZmeuE

Медіа

https://youtu.be/kGDZ28AZXww

Джерела

1). Академічний тлумачний словник (1970—1980)

2). Орфографічний словник української мови

3). Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови