Відмінності між версіями «Допит»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Допит, -ту, '''''м. ''Допросъ. ''І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. ''К. ...) |
(→Медіа) |
||
(не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Допит, -ту, '''''м. ''Допросъ. ''І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. ''К. Іов. 83. | '''Допит, -ту, '''''м. ''Допросъ. ''І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. ''К. Іов. 83. | ||
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ДО́ПИТ, у, чол., юр. Опитування обвинувачуваного, підозрюваного, потерпілого, свідка для з'ясування чого-небудь. Увесь час інформували мене, як іде допит (Степан Васильченко, IV, 1960, 34); Довго тривав допит свідків, аж набридло Явдосі чекати (Олесь Донченко, III, 1956, 13); * У порівняннях. Мій товариш голосно хлюпає розквашеним носом, відповідає, немов на допиті | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допит1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допит2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допит3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допит4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|ESofecvH8_M}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/dopyt Словник української мови] | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 20:56, 15 листопада 2018
Допит, -ту, м. Допросъ. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. К. Іов. 83.
Зміст
Сучасні словники
ДО́ПИТ, у, чол., юр. Опитування обвинувачуваного, підозрюваного, потерпілого, свідка для з'ясування чого-небудь. Увесь час інформували мене, як іде допит (Степан Васильченко, IV, 1960, 34); Довго тривав допит свідків, аж набридло Явдосі чекати (Олесь Донченко, III, 1956, 13); * У порівняннях. Мій товариш голосно хлюпає розквашеним носом, відповідає, немов на допиті