Відмінності між версіями «Зимарка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Нацмузей у Пирогові: спалять і продадуть?!)
 
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 38: Рядок 38:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зимарка1 |x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:будинок2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зимарка2 |x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:будинок3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зимарка3 |x140px]]
+
 
|}
 
|}
  
Рядок 52: Рядок 51:
 
Обурює, що за роки директорства попа-комерсанта Бойка, було жорстко розігнано власну пожежну охорону – зекономили… А подаровані спонсорами сучасні пожежні автомобілі розкомплектовано, розкрадено і виведено з ладу. Як символи безпорадності нинішньої управлінської команди найбільшого музею Європи.
 
Обурює, що за роки директорства попа-комерсанта Бойка, було жорстко розігнано власну пожежну охорону – зекономили… А подаровані спонсорами сучасні пожежні автомобілі розкомплектовано, розкрадено і виведено з ладу. Як символи безпорадності нинішньої управлінської команди найбільшого музею Європи.
 
У довідці журналу «Музеї України» додають: «Пастирка – типовий пам’ятник народного зодчества, характерний для високогірної зони Закарпаття. Споруда має ще одну регіональну назву – «зимарка», так як використовувалася і взимку. Щоб не возити сіно до садиби, багаті господарі будували зимарки. Влітку косили сіно і жили весь період в пастирці, а взимку виганяли сюди худобу і зимували з нею, аж поки не закінчиться сіно. Пастирки були різних типів, але обов’язково в плані мали хату та стайню».
 
У довідці журналу «Музеї України» додають: «Пастирка – типовий пам’ятник народного зодчества, характерний для високогірної зони Закарпаття. Споруда має ще одну регіональну назву – «зимарка», так як використовувалася і взимку. Щоб не возити сіно до садиби, багаті господарі будували зимарки. Влітку косили сіно і жили весь період в пастирці, а взимку виганяли сюди худобу і зимували з нею, аж поки не закінчиться сіно. Пастирки були різних типів, але обов’язково в плані мали хату та стайню».
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Поточна версія на 22:17, 6 грудня 2016

Зимарка, -ки, ж. Зимняя хата въ полонинах, безъ печи, — въ ней живутъ работники, убирающіе сѣно, а также кормящіе стоящій тамъ скотъ. Шух. І. 54, 189, 111.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗИМА́РКА, и, жін., діал. Зимівля (у 2 знач.). Зимарка — в Гуцульщині хата в полонинах (Іван Франко, IV, 1950, 530); Він вибирався на ніч до зимарки (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 253).

"Словопедія"

ЗИМАРКА

зима́рка іменник жіночого роду приміщення діал.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЗИМА́РКА, и, ж., діал. Зимівля (у 2 знач.). Зимарка — в Гуцульщині хата в полонинах (Фр., IV, 1950, 530); Він вибирався на ніч до зимарки (Круш., Буденний хліб.., 1960, 253). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 566.


СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Зима́рка, -ки, ж. Зимняя хата въ полонинах, безъ печи, — въ ней живутъ работники, убирающіе сѣно, а также кормящіе стоящій тамъ скотъ.Шух. І. 54, 189, 111.

«Словники України on-line»

зима́рка – іменник жіночого роду

(приміщення)

Іноземні словники

===Словари и энциклопедии на Академике=== зимарка диал. зимо́вка; диал. зимо́вник Українсько-російський словник


Ілюстрації

Будинок2.jpg Будинок3.jpg

Цікаві факти

Нацмузей у Пирогові: спалять і продадуть?!

Чергова ганьба в Національному музеї народної архітектури і побуту України. Згорів цінний експонат – споруда Пастирки (зимарки) з Рахова у відділі Карпати, сектор Гуцульщина. Унікальна будівля ХІХ століття. Фактично, подібних не збереглося… Поки не зрозуміло – то цілеспрямований підпал, чи випадкове багаття змерзлих бомжів – споруда стоїть практично без нагляду охорони, біля лісу, тож сумнівних та випадкових осіб там чимало. У Міністерстві культури зазначають, що постраждала споруда «не занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, є житлово-господарчою будівлею та складовою експозиції музею – «Карпати» в підзоні «Гуцульщина».

Чомусь дирекція не дбає про те, щоб забезпечити повноцінну охорону скансену – завжди чогось не вистачає. Не то грошей, не то розуму, не то чесності. Як кажуть, треба менше красти…- Віктор Тригуб.

Обурює, що за роки директорства попа-комерсанта Бойка, було жорстко розігнано власну пожежну охорону – зекономили… А подаровані спонсорами сучасні пожежні автомобілі розкомплектовано, розкрадено і виведено з ладу. Як символи безпорадності нинішньої управлінської команди найбільшого музею Європи. У довідці журналу «Музеї України» додають: «Пастирка – типовий пам’ятник народного зодчества, характерний для високогірної зони Закарпаття. Споруда має ще одну регіональну назву – «зимарка», так як використовувалася і взимку. Щоб не возити сіно до садиби, багаті господарі будували зимарки. Влітку косили сіно і жили весь період в пастирці, а взимку виганяли сюди худобу і зимували з нею, аж поки не закінчиться сіно. Пастирки були різних типів, але обов’язково в плані мали хату та стайню».