Відмінності між версіями «Диктура»
(не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | '''Диктура, -ри, '''''ж. ''1) Диктовка. ''Прокаже в диктуру дещицю. ''Ном. Од видавця І. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. ''Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура». ''Св. Л. 164. | ||
+ | |||
[[Категорія:Ди]] | [[Категорія:Ди]] | ||
==Словник Грінченка== | ==Словник Грінченка== | ||
'''Диктура, -ри, '''''ж. ''1) Диктовка. ''Прокаже в диктуру дещицю. ''Ном. Од видавця І. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. ''Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура». ''Св. Л. 164. | '''Диктура, -ри, '''''ж. ''1) Диктовка. ''Прокаже в диктуру дещицю. ''Ном. Од видавця І. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. ''Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура». ''Св. Л. 164. | ||
==Словник української мови== | ==Словник української мови== | ||
− | + | ||
ДИКТАТУ́РА, и, жін. | ДИКТАТУ́РА, и, жін. | ||
1. Необмежена влада пануючого в державі класу, яка спирається на силу. [Дудар:] Пролетаріат тебе з пазурів експлуататора вириває, а ти ще й опинаєшся, питаєш, чому диктатура! (Іван Микитенко, I, 1957, 64). | 1. Необмежена влада пануючого в державі класу, яка спирається на силу. [Дудар:] Пролетаріат тебе з пазурів експлуататора вириває, а ти ще й опинаєшся, питаєш, чому диктатура! (Іван Микитенко, I, 1957, 64). | ||
Рядок 9: | Рядок 11: | ||
2. У стародавньому Римі — повноваження, влада або період влади диктатора | 2. У стародавньому Римі — повноваження, влада або період влади диктатора | ||
==ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК== | ==ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК== | ||
− | + | ||
диктатура - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна | диктатура - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна | ||
==Словник іншомовних слів== | ==Словник іншомовних слів== | ||
− | + | ||
Диктатура (лат., необмежена влада) - 1. Необмежена влада певного суб'єкта у державі, що спирається на силу. Д. пролетаріату - державна влада робітничого класу. 2. Влада диктатора. | Диктатура (лат., необмежена влада) - 1. Необмежена влада певного суб'єкта у державі, що спирається на силу. Д. пролетаріату - державна влада робітничого класу. 2. Влада диктатора. | ||
==Вікіпедія== | ==Вікіпедія== | ||
− | + | ||
Диктату́ра (лат. dictatura – необмежена влада) — нічим не обмежена політична, економічна та ідеологічна влада у державі або певному регіоні однієї чи кількох осіб, класу, соціальних груп, які у своїх діях спираються на безпосереднє застосування апарату насильства (армії, поліції, карних установ), а також відповідний політичний режим. | Диктату́ра (лат. dictatura – необмежена влада) — нічим не обмежена політична, економічна та ідеологічна влада у державі або певному регіоні однієї чи кількох осіб, класу, соціальних груп, які у своїх діях спираються на безпосереднє застосування апарату насильства (армії, поліції, карних установ), а також відповідний політичний режим. | ||
Диктату́ра — необмежена влада в державі особи, групи осіб, суспільної верстви, що на відміну від демократії, тримається не на вільних і незалежних виборах, а спирається на силові структури та органи держави чи навіть на пряме насильство, репресії та терор. | Диктату́ра — необмежена влада в державі особи, групи осіб, суспільної верстви, що на відміну від демократії, тримається не на вільних і незалежних виборах, а спирається на силові структури та органи держави чи навіть на пряме насильство, репресії та терор. | ||
Рядок 44: | Рядок 46: | ||
На відміну від диктатора, монарх, зазвичай, з дитинства виховується з урахуванням того, що в майбутньому він стане верховним правителем держави. Це дозволяє йому гармонійно розвивати якості, необхідні для такої посади. | На відміну від диктатора, монарх, зазвичай, з дитинства виховується з урахуванням того, що в майбутньому він стане верховним правителем держави. Це дозволяє йому гармонійно розвивати якості, необхідні для такої посади. | ||
==Апологія диктатури== | ==Апологія диктатури== | ||
− | Ленин. О ДЕМОКРАТИИ И ДИКТАТУРЕ | + | -Ленин. О ДЕМОКРАТИИ И ДИКТАТУРЕ |
− | Шмитт К. Диктатура. СПб., Наука, 2005 | + | -Шмитт К. Диктатура. СПб., Наука, 2005 |
− | Геббельс Й. 20 советов диктатору и тем, кто хочет им стать | + | -Геббельс Й. 20 советов диктатору и тем, кто хочет им стать |
− | Константин Петрович Победоносцев, Цикл статей о демократии и прочих формах правления. | + | -Константин Петрович Победоносцев, Цикл статей о демократии и прочих формах правления. |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Рядок 55: | Рядок 57: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5c383cecaa0fcdbf7b3c6be0208ad60f 500x317.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5c383cecaa0fcdbf7b3c6be0208ad60f 500x317.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:CkKKQcoB6gY.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:CkKKQcoB6gY.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube| chbpBDqRL28}} | {{#ev:youtube| chbpBDqRL28}} | ||
Рядок 64: | Рядок 67: | ||
{{#ev:youtube| XtlNUrY4RrY}} | {{#ev:youtube| XtlNUrY4RrY}} | ||
[https://www.youtube.com/watch?v=XtlNUrY4RrY] | [https://www.youtube.com/watch?v=XtlNUrY4RrY] | ||
+ | ==Джерела== | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/dyktatura] | ||
+ | [http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%E4%E8%EA%F2%E0%F2%F3%F0%E0&image.x=0&image.y=0] | ||
+ | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0] | ||
+ | [http://www.slovnyk.ua/?swrd=%E4%E8%EA%F2%E0%F2%F3%F0%E0&x=0&y=0] | ||
+ | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2016 року]] |
Поточна версія на 00:21, 5 грудня 2016
Диктура, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. Ном. Од видавця І. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура». Св. Л. 164.
Зміст
Словник Грінченка
Диктура, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. Ном. Од видавця І. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура». Св. Л. 164.
Словник української мови
ДИКТАТУ́РА, и, жін. 1. Необмежена влада пануючого в державі класу, яка спирається на силу. [Дудар:] Пролетаріат тебе з пазурів експлуататора вириває, а ти ще й опинаєшся, питаєш, чому диктатура! (Іван Микитенко, I, 1957, 64). ▲ Диктатура пролетаріату — державна влада робітничого класу, який переміг у соціалістичній революції. Маркс говорив: між капіталізмом і комунізмом лежить революційна диктатура пролетаріату (Ленін, 28, 1951, 147); Встановивши диктатуру пролетаріату, Жовтнева революція поставила на чолі нашої великої держави робітничий клас (Максим Рильський, III, 1956, 144). 2. У стародавньому Римі — повноваження, влада або період влади диктатора
ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК
диктатура - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна
Словник іншомовних слів
Диктатура (лат., необмежена влада) - 1. Необмежена влада певного суб'єкта у державі, що спирається на силу. Д. пролетаріату - державна влада робітничого класу. 2. Влада диктатора.
Вікіпедія
Диктату́ра (лат. dictatura – необмежена влада) — нічим не обмежена політична, економічна та ідеологічна влада у державі або певному регіоні однієї чи кількох осіб, класу, соціальних груп, які у своїх діях спираються на безпосереднє застосування апарату насильства (армії, поліції, карних установ), а також відповідний політичний режим. Диктату́ра — необмежена влада в державі особи, групи осіб, суспільної верстви, що на відміну від демократії, тримається не на вільних і незалежних виборах, а спирається на силові структури та органи держави чи навіть на пряме насильство, репресії та терор. Термін, що характеризує систему влади одного правителя або вузької і замкненої групи осіб (хунта), без конституції, або з номінальною конституцією. Диктатура з погляду політології — форма здійснення влади, при якій влада, незалежно від форми та ставлення до влади, здійснює своє правління прямим, директивним, шляхом. Незалежність цієї форми здійснення влади від форми влади і форми ставлення до влади яскраво показує приклад політичної системи, що виникла внаслідок Великої французької революції — форма влади — республіка, форма ставлення до влади — демократія, форма здійснення влади — диктатура. Ефективність і оптимальність цієї форми здійснення влади залежить від багатьох факторів, зокрема від об'єктивної ситуації, сприйняття суспільством необхідності саме цієї форми здійснення влади, форми ставлення суспільства і влади, форми ідеологічного обґрунтування влади. Тепер диктатурою, зазвичай, називають режим влади однієї особи або групи осіб, не обмежений нормами законодавства, не стримуваний будь-якими громадськими чи політичними інститутами. Попри те, що нерідко в умовах диктатури зберігаються окремі демократичні інститути, їхній реальний вплив на політику зводиться до мінімуму. Зазвичай, функціонування диктаторського режиму супроводжується репресивними заходами проти політичних опонентів і жорстким обмеженням прав і свобод громадян.
Характерні риси
Прихильниками диктатури звичайно вказуються такі переваги диктатури як форми правління: Диктатура забезпечує єдність і, як наслідок, міцність системи влади; Диктатор внаслідок свого становища вище від будь-якої політичної партії (зокрема і своєї) і тому є неупередженою політичною фігурою; За диктатури більше можливості здійснити будь-які довгострокові (не обмежені терміном обрання) перетворення у громадському житті; За диктатури більше можливості здійснити кардинальні перетворення, необхідні в довгостроковій перспективі, але непопулярні в короткостроковій; У порівнянні з монархією виділяють наступні переваги: До диктаторської влади зазвичай приходить людина, що володіє організаційними та іншими здібностями, волею і знаннями. У той же час при монархії заміщення влади проходить не за здібностями кандидата, а завдяки випадку народження, внаслідок чого верховну державну владу може отримати людина, абсолютно не готова до виконання подібних обов'язків; Диктатор зазвичай краще монарха обізнаний щодо реального життя, проблем і сподівань народу. Серед недоліків диктатури зазвичай згадуються наступні: Диктатори зазвичай менш упевнені в міцності своєї влади, тому вони нерідко схильні до масових політичних репресій; Після смерті диктатора може виникнути ризик політичних потрясінь; Велика можливість проникнення у владу людей, для яких влада є самоціллю. У порівнянні з республікою виділяють також такі недоліки: За диктатури більше теоретичної можливості для виникнення монархії; Диктатор не несе юридичної відповідальності перед будь-ким за своє правління, що може призвести до ухвалення рішень, які об'єктивно не відповідають інтересам держави; За диктатури плюралізм думок повністю відсутній або ослаблений; Немає легальної можливості змінити диктатора, якщо його політика виявилася такою, що суперечить інтересам народу. У порівнянні з монархією виділяють також такі недоліки: Диктатуру зазвичай не вважають «богоугодною» формою державного устрою. На відміну від диктатора, монарх, зазвичай, з дитинства виховується з урахуванням того, що в майбутньому він стане верховним правителем держави. Це дозволяє йому гармонійно розвивати якості, необхідні для такої посади.
Апологія диктатури
-Ленин. О ДЕМОКРАТИИ И ДИКТАТУРЕ -Шмитт К. Диктатура. СПб., Наука, 2005 -Геббельс Й. 20 советов диктатору и тем, кто хочет им стать -Константин Петрович Победоносцев, Цикл статей о демократии и прочих формах правления.