Відмінності між версіями «Під»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎українська-англійська Словник)
 
(не показані 10 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 14: Рядок 14:
 
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===     
 
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===     
  
−
1. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні особи, предмета і т. ін.:  
+
  1. із знах. і оруд. в.
−
 
+
 +
Уживається при означенні особи, предмета і т. ін.:  
 
а) нижче якого спрямована дія (знах. в.). Олександра погасила світло, вхопила полумисок з стравою та тицьнула його під лаву(Коцюб., І, 1955, 66);  
 
а) нижче якого спрямована дія (знах. в.). Олександра погасила світло, вхопила полумисок з стравою та тицьнула його під лаву(Коцюб., І, 1955, 66);  
−
б) нижче якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). — А пам’ятаєш, Як у пекарні був щеням? Чи так жилося там? Замурзаний під лавою тинявся (Гл., Вибр., 1951, 116);  
+
б) нижче якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). — А пам’ятаєш, Як у пекарні був щеням? Чи так жилося там? Замурзаний під лавою тинявся (Гл., Вибр., 1951, 116);  
−
 
+
  
 
Уживається при означенні предмета, покриву, шару і т. ін.:  
 
Уживається при означенні предмета, покриву, шару і т. ін.:  
Рядок 24: Рядок 24:
 
б) на споді або на зворотному боці якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). Ахейці нерішучо розступаються перед нею, але не відштовхують, коли вона чіпляється за кого з них, намагаючись заховатись під його щитом (Л. Укр., II, 1951, 326);  
 
б) на споді або на зворотному боці якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). Ахейці нерішучо розступаються перед нею, але не відштовхують, коли вона чіпляється за кого з них, намагаючись заховатись під його щитом (Л. Укр., II, 1951, 326);  
  
−
Уживається при означенні маси, речовини:
+
Уживається при означенні маси, речовини:
−
а) в глибину якої спрямована дія (знах. в.). Від корми.. до лінії якорного каната, який натягся і йшов похило під воду — все являло собою прекрасний образ напруженої рівноваги (Ю. Янов., II, 1958, 57);  
+
а) в глибину якої спрямована дія (знах. в.). Від корми.. до лінії якорного каната, який натягся і йшов похило під воду — все являло собою прекрасний образ напруженої рівноваги (Ю. Янов., II, 1958, 57);  
−
б) у глибині якої відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). — А ти.., Пане добродію, Нептун! Сидиш, мов демон, під водою, Ізморщившись, старий шкарбун! (Котл., І, 1952, 104);  
+
б) у глибині якої відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). — А ти.., Пане добродію, Нептун! Сидиш, мов демон, під водою, Ізморщившись, старий шкарбун! (Котл., І, 1952, 104);  
 +
 
 +
  2. із знах. і оруд. в.
  
−
2. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні предмета, місця:  
+
Уживається при означенні предмета, місця:  
 
а) в нижню частину якого спрямована дія (знах. в.). Хтось крикнув: «букета!» — і цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці(Мирний, III, 1954, 273);  
 
а) в нижню частину якого спрямована дія (знах. в.). Хтось крикнув: «букета!» — і цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці(Мирний, III, 1954, 273);  
−
б) біля нижньої частини, основи якого відбувається що-небудь або міститься хто-, що-небудь (оруд.в.). А під горою літо боже: Скрізь зелено, усе цвіте… (Гл., Вибр., 1951, 75); Під величезною липою стіл, засланий червоним сукном (Тют., Вир, 1964, 398).
+
б) біля нижньої частини, основи якого відбувається що-небудь або міститься хто-, що-небудь (оруд.в.). А під горою літо боже: Скрізь зелено, усе цвіте… (Гл., Вибр., 1951, 75); Під величезною липою стіл, засланий червоним сукном (Тют., Вир, 1964, 398).
  
−
3. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні предмета, місця:  
+
  3. із знах. і оруд. в.
 +
 
 +
Уживається при означенні предмета, місця:  
 
а) у напрямку якого спрямована дія (знах. в.). Перейшли [хлопці] вулицю; підкрались під нову хату (Вовчок, І, 1955, 38);  
 
а) у напрямку якого спрямована дія (знах. в.). Перейшли [хлопці] вулицю; підкрались під нову хату (Вовчок, І, 1955, 38);  
−
б) біля якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). Усміхнулась Катерина.., Бачить — ліс чорніє, А під лісом, край дороги, Либонь, курінь мріє (Шевч., І, 1963, 34);  
+
б) біля якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). Усміхнулась Катерина.., Бачить — ліс чорніє, А під лісом, край дороги, Либонь, курінь мріє (Шевч., І, 1963, 34);  
  
 
Уживається при означенні руху в напрямку до вершини чого-небудь; на (знах. в.). Його відерце перше пробива лід у криниці, що уночі замерза, і тащив він сповнені відра під гору (Вовчок, І, 1955, 295).
 
Уживається при означенні руху в напрямку до вершини чого-небудь; на (знах. в.). Його відерце перше пробива лід у криниці, що уночі замерза, і тащив він сповнені відра під гору (Вовчок, І, 1955, 295).
  
−
4. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні певного явища або об’єкта дії, впливу:
+
  4. із знах. і оруд. в.  
−
а) у зону поширення якого потрапляє або спрямовується хто-, що-небудь (знах. в.). Лицар-в’язень виходить з темного кутка і стає під промінь (Л. Укр., II, 1951, 194);  
+
 
−
б) у межах, зоні поширення яких відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь (оруд., рідко знах.
+
Уживається при означенні певного явища або об’єкта дії, впливу:
−
в.). Під туманом б’ється [море], стогне, зітхає (Коцюб., І, 1955, 396);  
+
а) у зону поширення якого потрапляє або спрямовується хто-, що-небудь (знах. в.). Лицар-в’язень виходить з темного кутка і стає під промінь (Л. Укр., II, 1951, 194);  
 +
б) у межах, зоні поширення яких відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь (оруд., рідко знах.в.). Під туманом б’ється [море], стогне, зітхає (Коцюб., І, 1955, 396);  
  
 
Уживається при означенні предмета, у сферу дії якого спрямовується або потрапляє хто-, що-небудь (знах. в.). Де-не-де попадався під ноги безсмертник (Гончар, III, 1959, 62);  
 
Уживається при означенні предмета, у сферу дії якого спрямовується або потрапляє хто-, що-небудь (знах. в.). Де-не-де попадався під ноги безсмертник (Гончар, III, 1959, 62);  
  
−
5. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні певного способу виконання якої-небудь дії (знах., рідше оруд. в.). Об’їжджав він під верх коней і був такий сміливий, що нічогісінько на світі не боявсь(Стор., І, 1957, 209); Під руки ввели князя до покоїв (Хотк., І, 1966, 112);  
+
  5. із знах. і оруд. в.  
 +
 
 +
Уживається при означенні певного способу виконання якої-небудь дії (знах., рідше оруд. в.). Об’їжджав він під верх коней і був такий сміливий, що нічогісінько на світі не боявсь(Стор., І, 1957, 209); Під руки ввели князя до покоїв (Хотк., І, 1966, 112);  
  
−
Уживається при означенні предмета, за допомогою якого виконується дія (знах. в.). Акуратно, під лінійку, підкреслив [учитель] окремі місця червоним і синім олівцем (Кравч., Квіти.., 1959, 18); Картоплю садили під плуг і під лопату (Хлібороб Укр., 5, 1965, 13); Стригти під гребінку; //  
+
Уживається при означенні предмета, за допомогою якого виконується дія (знах. в.). Акуратно, під лінійку, підкреслив [учитель] окремі місця червоним і синім олівцем (Кравч., Квіти.., 1959, 18); Картоплю садили під плуг і під лопату (Хлібороб Укр., 5, 1965, 13); Стригти під гребінку; //  
  
 
Уживається при означенні обмежувальної умови здійснення якої-небудь дії (оруд. в.). Ваше ймення в вигнанні, під карою сліз заборонено спогад про нього (Л. Укр., І, 1951, 247); Під великим секретом читала [Тася] нам «Марсельєзу», що переписала в Марусі (Вас., II, 1959, 312);  
 
Уживається при означенні обмежувальної умови здійснення якої-небудь дії (оруд. в.). Ваше ймення в вигнанні, під карою сліз заборонено спогад про нього (Л. Укр., І, 1951, 247); Під великим секретом читала [Тася] нам «Марсельєзу», що переписала в Марусі (Вас., II, 1959, 312);  
  
 
Уживається при означенні забезпечення чимось певної дії (знах. в.). — Що ти з голою землею зробиш? Хоч би банки завели, де б під заклад гроші давали. Треба ж чимсь її обробляти (Мирний, III, 1954, 282); — Без грошей додому не повертайся, бо таки влізли в позички під високий процент (Стельмах, І, 1962, 472); //  
 
Уживається при означенні забезпечення чимось певної дії (знах. в.). — Що ти з голою землею зробиш? Хоч би банки завели, де б під заклад гроші давали. Треба ж чимсь її обробляти (Мирний, III, 1954, 282); — Без грошей додому не повертайся, бо таки влізли в позички під високий процент (Стельмах, І, 1962, 472); //  
 +
 
Уживається при означенні звуків, у супроводі яких відбувається дія, або мелодії, у відповідності до якої відбувається дія (знах. в.). Всі ми на березі моря під гомін прибою поснули (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 178);
 
Уживається при означенні звуків, у супроводі яких відбувається дія, або мелодії, у відповідності до якої відбувається дія (знах. в.). Всі ми на березі моря під гомін прибою поснули (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 178);
  
−
6. із знах. і оруд. в. Уживається при вказуванні на наявність якоїсь зовнішньої предметної ознаки кого-, чого-небудь (оруд., рідко знах. в.). Якийсь москаль сидить: головач, розкошланий, невмиваний, під щетиною увесь, як їжак (Вовчок, І, 1955, 276); — А чом же ви їх не покличете? Адже ж там двійко чималих є хлопців, либонь і під вусом… (Дн. Чайка, Тв., 1960, 89); На морі нині багато човнів під вітрилом (Коцюб., III, 1956, 134);
+
  6. із знах. і оруд. в.  
  
−
Уживається при вказуванні на ознаку, яка визначає обставину, керівну ідею і т. ін., за якими виконується дія (оруд. в.). — Ви тоді влаштуєте над Єгиптою товариське судилище під гаслом: — «Ганьба — ліваку!» (Гончар, Тронка, 1963, 257);  
+
Уживається при вказуванні на наявність якоїсь зовнішньої предметної ознаки кого-, чого-небудь (оруд., рідко знах. в.). Якийсь москаль сидить: головач, розкошланий, невмиваний, під щетиною увесь, як їжак (Вовчок, І, 1955, 276); — А чом же ви їх не покличете? Адже ж там двійко чималих є хлопців, либонь і під вусом… (Дн. Чайка, Тв., 1960, 89); На морі нині багато човнів під вітрилом (Коцюб., III, 1956, 134);  
  
−
Уживається на означення певної особи, певного зразка, якому уподібнюється хто-, що-небудь або які наслідуються кимось (знах. в.). — А-а, Кошик! — затримав Віктора круглолиций, підстрижений під їжака Величко (Автом., В. Кошик, 1954, 290); Знав [Артем] напам’ять усього Сосюру. Іноді й сам під Сосюру пописував (Підс., Віч-на-віч, 1962, 140); Третій міністр одягнений під запорожця (Довж., І, 1958, 47); Паперові пластики добре піддаються фарбуванню та імітації під карельську березу і червоне дерево (Рад. Укр., 9.IV 1961, 3); //
+
Уживається при вказуванні на ознаку, яка визначає обставину, керівну ідею і т. ін., за якими виконується дія (оруд. в.). — Ви тоді влаштуєте над Єгиптою товариське судилище під гаслом: — «Ганьба — ліваку!» (Гончар, Тронка, 1963, 257);  
  
−
Уживається при вказуванні на предмет, особу або ознаки предмета, особи, у відповідності до яких добирається або до яких прирівнюється хто-, що-небудь (знах. в.). [Xарько:] Набив собі в голову, що мені селянка не під плече(Кроп., V, 1959, 563); — Колгосп хороший — це ми бачимо. От тільки чи підберете хлопця під норов нашої дівки? (Збан., Переджнив’я, 1955, 95);  
+
Уживається на означення певної особи, певного зразка, якому уподібнюється хто-, що-небудь або які наслідуються кимось (знах. в.). — А-а, Кошик! — затримав Віктора круглолиций, підстрижений під їжака Величко (Автом., В. Кошик, 1954, 290); Знав [Артем] напам’ять усього Сосюру. Іноді й сам під Сосюру пописував (Підс., Віч-на-віч, 1962, 140); Третій міністр одягнений під запорожця (Довж., І, 1958, 47); Паперові пластики добре піддаються фарбуванню та імітації під карельську березу і червоне дерево (Рад. Укр., 9.IV 1961, 3); //
  
−
Уживається при вказуванні на характер використання, застосування предмета (оруд. в.). Із діброви Козак виїзжає [виїжджає]; Під ним коник вороненький Насилу ступає (ІІІевч., І, 1963, 7); У шостій п’ятирічці передбачено також збільшення площі під садами, виноградниками і ягідниками (Колг. Укр., 3, 1956, 1).
+
Уживається при вказуванні на предмет, особу або ознаки предмета, особи, у відповідності до яких добирається або до яких прирівнюється хто-, що-небудь (знах. в.). [Xарько:] Набив собі в голову, що мені селянка не під плече(Кроп., V, 1959, 563); — Колгосп хороший — це ми бачимо. От тільки чи підберете хлопця під норов нашої дівки? (Збан., Переджнив’я, 1955, 95);
  
−
7. з оруд. в. Уживається при означенні стану, в якому хто-небудь перебуває, або того, що спричинилося до якогось стану. У мене ж серце боліло, коли я дивився, як тане, як догоряє Франко. Я й досі під тяжким впливом тої зустрічі і не можу її забути (Коцюб., III, 1956, 339); І хоч трішечки я був, товаришу, під хмільком, а відразу підмітив, що своїм приходом викликав я поміж них розгубленість (Логв., Давні рани, 1961, 110);
+
Уживається при вказуванні на характер використання, застосування предмета (оруд. в.). Із діброви Козак виїзжає [виїжджає]; Під ним коник вороненький Насилу ступає (ІІІевч., І, 1963, 7); У шостій п’ятирічці передбачено також збільшення площі під садами, виноградниками і ягідниками (Колг. Укр., 3, 1956, 1).
  
−
8. із знах. в. Уживається при вказуванні на переддень чого-небудь. Мені так приємно було дістати Ваш лист якраз під новий рік, та ще з ялинкою (Коцюб., III, 1956, 418);  
+
  7. з оруд. в.
 +
 
 +
Уживається при означенні стану, в якому хто-небудь перебуває, або того, що спричинилося до якогось стану. У мене ж серце боліло, коли я дивився, як тане, як догоряє Франко. Я й досі під тяжким впливом тої зустрічі і не можу її забути (Коцюб., III, 1956, 339); І хоч трішечки я був, товаришу, під хмільком, а відразу підмітив, що своїм приходом викликав я поміж них розгубленість (Логв., Давні рани, 1961, 110);
 +
 
 +
  8. із знах. в.  
 +
 
 +
Уживається при вказуванні на переддень чого-небудь. Мені так приємно було дістати Ваш лист якраз під новий рік, та ще з ялинкою (Коцюб., III, 1956, 418);  
  
 
Уживається на означення пори, часу, коли відбувається якась дія або виявляється який-небудь стан. Під ранок в мені виріс план самогубства, а на столі купа лушпиння з оріхів (Коцюб., II, 1955, 263); Вже аж під вечір, коли яруга крилася сутінками, покинув Тимко шелюги (Тют., Вир, 1964, 125); До вечора вони не розмовляли між собою, хоч і бачилися в польовому таборі під час обідньої перерви (Тют., Вир, 1964, 270).
 
Уживається на означення пори, часу, коли відбувається якась дія або виявляється який-небудь стан. Під ранок в мені виріс план самогубства, а на столі купа лушпиння з оріхів (Коцюб., II, 1955, 263); Вже аж під вечір, коли яруга крилася сутінками, покинув Тимко шелюги (Тют., Вир, 1964, 125); До вечора вони не розмовляли між собою, хоч і бачилися в польовому таборі під час обідньої перерви (Тют., Вир, 1964, 270).
 
9. із знах. і оруд. в.  
 
9. із знах. і оруд. в.  
  
−
Уживається при означенні події, одночасно з якою відбувається якась дія або наявний який-небудь стан (знах. в.). Кожного року під ярмарок наїздили до панів гості (Вас., II, 1959, 334); // розм. Уживається при означенні маляти, яке народилося після попереднього (оруд. ч.). Того часу було нас у батька з матір’ю п’ятірко: найстаршенька сестриця Парася, а під нею був я, а після мене знайшовся в капусті братик Івасик (Вишня, II, 1956, 283).
+
Уживається при означенні події, одночасно з якою відбувається якась дія або наявний який-небудь стан (знах. в.). Кожного року під ярмарок наїздили до панів гості (Вас., II, 1959, 334); // розм.  
−
10. із знах. в. Уживається при визначенні міри чого-небудь у наближенні до певної межі. Хома стояв у хаті високий, аж під стелю (Коцюб., II, 1955, 18); В правій руці [юнака] селянська полотняна торба, напхана чимсь аж під самісіньку зав’язку (Коз., Гарячі руки, 1960, 15).
+
  
−
11. із знах. в. Уживається при вказуванні на наближення до якої-небудь кількісної межі, до якоїсь міри. Товариш його — людина літ під сорок (Коцюб., І, 1955, 138); Мороз — під тридцять. Зранку це. А був ще більший в нічці (Нех., Чудесний сад, 1962, 113); Ледве допливла [Настя] снігом до Якилини, яку чомусь називали бабою, дарма що мала лише під п’ятдесят (Речм., Весн. грози, 1961, 11).
+
Уживається при означенні маляти, яке народилося після попереднього (оруд. ч.). Того часу було нас у батька з матір’ю п’ятірко: найстаршенька сестриця Парася, а під нею був я, а після мене знайшовся в капусті братик Івасик (Вишня, II, 1956, 283).
  
−
12. з оруд. і знах. в. Уживається при вказуванні на причину дії, стану або вияву чого-небудь (оруд. в.). [Елеазар:] Під тягарем одразу я упав, дозорець геть прогнав мене з роботи (Л. Укр., II, 1951, 137); Знову із свистом шомпол впивався в тіло твоє.. Ти кричав спершу, вужем звиваючись під гострими ударами (Головко, І, 1957, 73); Я відчув, як під його поглядом моє лице стало дерев’яніти (Панч, На калин. мості, 1965, 5);
+
  10. із знах. в.  
  
−
Уживається при визначенні предмета, в результаті дії якого відбувається інша дія (оруд. в.). Прощайся з ясною красою, Бо вже заходять косарі; Зайшли, — поникла [краса] під косою, Зів’яла ранком на зорі (Граб., І, 1959, 54); Вода кипіла під веслами, човни тремтіли й скакали на воді, як живі (Коцюб., І, 1955, 351); Чи було воно так? ..Чи вмер київський столяр Боженко де-небудь в глухому волинському шпиталі під ножем безсилого хірурга? (Довж., І, 1958, 210); //  
+
Уживається при визначенні міри чого-небудь у наближенні до певної межі. Хома стояв у хаті високий, аж під стелю (Коцюб., II, 1955, 18); В правій руці [юнака] селянська полотняна торба, напхана чимсь аж під самісіньку зав’язку (Коз., Гарячі руки, 1960, 15).
 +
 
 +
  11. із знах. в.
 +
 
 +
Уживається при вказуванні на наближення до якої-небудь кількісної межі, до якоїсь міри. Товариш його — людина літ під сорок (Коцюб., І, 1955, 138); Мороз — під тридцять. Зранку це. А був ще більший в нічці (Нех., Чудесний сад, 1962, 113); Ледве допливла [Настя] снігом до Якилини, яку чомусь називали бабою, дарма що мала лише під п’ятдесят (Речм., Весн. грози, 1961, 11).
 +
 
 +
  12. з оруд. і знах. в.
 +
 
 +
Уживається при вказуванні на причину дії, стану або вияву чого-небудь (оруд. в.). [Елеазар:] Під тягарем одразу я упав, дозорець геть прогнав мене з роботи (Л. Укр., II, 1951, 137); Знову із свистом шомпол впивався в тіло твоє.. Ти кричав спершу, вужем звиваючись під гострими ударами (Головко, І, 1957, 73); Я відчув, як під його поглядом моє лице стало дерев’яніти (Панч, На калин. мості, 1965, 5);
 +
 
 +
Уживається при визначенні предмета, в результаті дії якого відбувається інша дія (оруд. в.). Прощайся з ясною красою, Бо вже заходять косарі; Зайшли, — поникла [краса] під косою, Зів’яла ранком на зорі (Граб., І, 1959, 54); Вода кипіла під веслами, човни тремтіли й скакали на воді, як живі (Коцюб., І, 1955, 351); Чи було воно так? ..Чи вмер київський столяр Боженко де-небудь в глухому волинському шпиталі під ножем безсилого хірурга? (Довж., І, 1958, 210); //  
  
 
Уживається при визначенні дії, події, стану і т. ін., в залежності від яких відбувається певна дія чи наявний відповідний стан або які є причиною певних дій, відповідного стану (знах. в.). Вихор буває під посуху (Чуб., І, 1872, 35); Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші.. Хвилина — і табун мов буря понесла (Рильський, І, 1960, 257).
 
Уживається при визначенні дії, події, стану і т. ін., в залежності від яких відбувається певна дія чи наявний відповідний стан або які є причиною певних дій, відповідного стану (знах. в.). Вихор буває під посуху (Чуб., І, 1872, 35); Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші.. Хвилина — і табун мов буря понесла (Рильський, І, 1960, 257).
  
−
13. із знах. в. Уживається при вказуванні на мету дії. Зібрали наші люди хліб, почали під озимину орати (Мур., Бук. повість, 1959, 189); Підійшли вони до мене з похиленими головами, як підходили в старі часи під благословення (Речм., Твій побратим, 1962, 147);
+
  13. із знах. в.  
  
−
Уживається при вказуванні на мету використання або призначення предмета, особи. Назар запрягає коні під пана (Вовчок, І, 1955, 137); Надворі ще була весна, і висока трава в степу була вже готова під косу (Н.-Лев., II, 1956, 223);  
+
Уживається при вказуванні на мету дії. Зібрали наші люди хліб, почали під озимину орати (Мур., Бук. повість, 1959, 189); Підійшли вони до мене з похиленими головами, як підходили в старі часи під благословення (Речм., Твій побратим, 1962, 147);  
  
−
14. із знах. в. Уживається при означенні предмета, безпосередньо на який спрямована дія. — Танцюй! — Офіцер опирається. — О, ще й не хоче, — котрийсь із махновців піддає йому ногою під зад (Гончар, II, 1958, 338);  
+
Уживається при вказуванні на мету використання або призначення предмета, особи. Назар запрягає коні під пана (Вовчок, І, 1955, 137); Надворі ще була весна, і висока трава в степу була вже готова під косу (Н.-Лев., II, 1956, 223);
 +
 
 +
  14. із знах. в.  
 +
 
 +
Уживається при означенні предмета, безпосередньо на який спрямована дія. — Танцюй! — Офіцер опирається. — О, ще й не хоче, — котрийсь із махновців піддає йому ногою під зад (Гончар, II, 1958, 338);  
  
 
Уживається при означенні особи, на яку спрямовуються чиїсь дії, вплив, певні відношення і т. ін. Уже Вулкан розм’як, як кваша, Венера те собі на ус. За діло, ну! — бере, бач, наша! Тепер під його підоб’юсь (Котл., І, 1952, 207); Не спить Рябко, та все так гавка,.. Все дума, як би то піддобриться під пана (Г.-Арт., Байки.., 1958, 50).
 
Уживається при означенні особи, на яку спрямовуються чиїсь дії, вплив, певні відношення і т. ін. Уже Вулкан розм’як, як кваша, Венера те собі на ус. За діло, ну! — бере, бач, наша! Тепер під його підоб’юсь (Котл., І, 1952, 207); Не спить Рябко, та все так гавка,.. Все дума, як би то піддобриться під пана (Г.-Арт., Байки.., 1958, 50).
  
  
−
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===  
+
 
−
Під 2 пред. 1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Н. п. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. Посл
+
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===  
−
. 2)Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. І. 3. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. Рудч. Ск. І. 19.  
+
 +
1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Н. п. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. Посл
 +
2)Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. І. 3. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. Рудч. Ск. І. 19.  
 
3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. Н. п.  
 
3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. Н. п.  
 
4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. Макс
 
4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. Макс
−
.5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. МВ. (О. 1862. III. 46).Було під робочу пору. Г. Барв. 325. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. К. ЦН. 186.Під холеру вони полягли. Мир. Пов. І. 124.  
+
5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. МВ. (О. 1862. III. 46).Було під робочу пору. Г. Барв. 325. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. К. ЦН. 186.Під холеру вони полягли. Мир. Пов. І. 124.  
 
6) На. Выряжали нас... в похід під турка. Грин. II. 209.  
 
6) На. Выряжали нас... в похід під турка. Грин. II. 209.  
 
7) під но́гу грати. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової.  
 
7) під но́гу грати. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової.  
Рядок 107: Рядок 136:
  
 
Переклад на англійська:
 
Переклад на англійська:
−
• under        
+
•under        
 
(adposition  ) (advb, prep, adjv, conj  )
 
(adposition  ) (advb, prep, adjv, conj  )
 
beneath the surface of
 
beneath the surface of
 
beneath the surface
 
beneath the surface
 
in a lower level than
 
in a lower level than
−
• below        
+
•below        
 
(adposition  ) (advb, prep  )
 
(adposition  ) (advb, prep  )
 
lower in spatial position than
 
lower in spatial position than
−
• beneath        
+
•beneath        
 
(adposition  ) (advb, prep  )
 
(adposition  ) (advb, prep  )
−
       below
+
        
−
• before      
+
below
 +
•before      
 
(advb, prep, conj  )
 
(advb, prep, conj  )
−
• place              
+
•place              
 
(verb, noun  )
 
(verb, noun  )
−
 
  
 
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===   
 
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===   
Рядок 139: Рядок 168:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Під.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Під.png|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Під1.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Під1.gif|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 
{{#ev:youtube| ow4pKuPHYGg }}
 
{{#ev:youtube| ow4pKuPHYGg }}

Поточна версія на 00:15, 5 грудня 2016

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПІД 1, поду, чол. 1. Низинне місце; западина. Для рівнинних вододільних степів району зрошення півдня Української РСР характерна наявність замкнутих знижень від невеликих блюдець до великих западин, що займають тисячі гектарів і мають назву подів (Рослинність Нижнього Придніпров'я, 1956, 54); Гаряче літо спалило вже лугові трави по буграх, нечисленні коні січової варти паслися на подах (Іван Ле, Україна, 1940, 174). 2. Нижня горизонтальна поверхня, площина якого-небудь приміщення, ями, печі і т. ін. Смачно духмяніли пироги із картоплею, капустою й м'ясом, щойно зняті із поду, в капустяних листків (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 74); А хіба ж хто-небудь спускавсь у такий глибокий колодязь — під вичищати, — який пан викопав на степу, що вода в йому була чиста, як сльоза, а холодна, як крига (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 347); // мет. Дно в доменній печі. Колектив нашого мартенівського цеху в нинішньому році збільшив зйом сталі на 0,6 тонни з квадратного метра поду печі (Радянська Україна, 10.IV 1959, 1). 3. Місце, майданчик для стіжка. Коло повітки на току два Кайдашеві сини, молоді парубки, поправляли поди під стіжки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264). 4. діал. Горище. — Коли надвечір прачка з слугою не вертали додому, вилізла мати на під, щоб поглянути відти на ріку, що з обома жінками діється, чи не йдуть уже (Ольга Кобилянська, III, 1956, 183); У всім і всюди, від чого мене дома хтіли здержати, сиділа тота [та] «дика баба». Вона літом стерегла в полі гороху, до котрого я був дуже ласий; .. вона пробувала на поду, де мені заказано вилазити по драбині (Іван Франко, IV, 1950, 465). 

су (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); У 1965 році було закінчено спорудження залізобетонного мосту під метрополітен (Знання та праця, 6, 1966, 3).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

 1. із знах. і оруд. в.

Уживається при означенні особи, предмета і т. ін.: а) нижче якого спрямована дія (знах. в.). Олександра погасила світло, вхопила полумисок з стравою та тицьнула його під лаву(Коцюб., І, 1955, 66); б) нижче якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). — А пам’ятаєш, Як у пекарні був щеням? Чи так жилося там? Замурзаний під лавою тинявся (Гл., Вибр., 1951, 116);

Уживається при означенні предмета, покриву, шару і т. ін.: а) у спід чи в зворотний бік якого спрямована дія або накладається, застосовується що-небудь (знах. в.). Ломаку під руку, та й лиги! (Номис, 1864, № 11047); Сховала[Юнона] під кибалку мичку, Щоб не світилася коса (Котл., І, 1952, 66); б) на споді або на зворотному боці якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). Ахейці нерішучо розступаються перед нею, але не відштовхують, коли вона чіпляється за кого з них, намагаючись заховатись під його щитом (Л. Укр., II, 1951, 326);

Уживається при означенні маси, речовини: а) в глибину якої спрямована дія (знах. в.). Від корми.. до лінії якорного каната, який натягся і йшов похило під воду — все являло собою прекрасний образ напруженої рівноваги (Ю. Янов., II, 1958, 57); б) у глибині якої відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). — А ти.., Пане добродію, Нептун! Сидиш, мов демон, під водою, Ізморщившись, старий шкарбун! (Котл., І, 1952, 104); 

 2. із знах. і оруд. в.

Уживається при означенні предмета, місця: а) в нижню частину якого спрямована дія (знах. в.). Хтось крикнув: «букета!» — і цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці(Мирний, III, 1954, 273); б) біля нижньої частини, основи якого відбувається що-небудь або міститься хто-, що-небудь (оруд.в.). А під горою літо боже: Скрізь зелено, усе цвіте… (Гл., Вибр., 1951, 75); Під величезною липою стіл, засланий червоним сукном (Тют., Вир, 1964, 398). 

 3. із знах. і оруд. в.

Уживається при означенні предмета, місця: а) у напрямку якого спрямована дія (знах. в.). Перейшли [хлопці] вулицю; підкрались під нову хату (Вовчок, І, 1955, 38); б) біля якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). Усміхнулась Катерина.., Бачить — ліс чорніє, А під лісом, край дороги, Либонь, курінь мріє (Шевч., І, 1963, 34);

Уживається при означенні руху в напрямку до вершини чого-небудь; на (знах. в.). Його відерце перше пробива лід у криниці, що уночі замерза, і тащив він сповнені відра під гору (Вовчок, І, 1955, 295). 

 4. із знах. і оруд. в.

Уживається при означенні певного явища або об’єкта дії, впливу: а) у зону поширення якого потрапляє або спрямовується хто-, що-небудь (знах. в.). Лицар-в’язень виходить з темного кутка і стає під промінь (Л. Укр., II, 1951, 194); б) у межах, зоні поширення яких відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь (оруд., рідко знах.в.). Під туманом б’ється [море], стогне, зітхає (Коцюб., І, 1955, 396);

Уживається при означенні предмета, у сферу дії якого спрямовується або потрапляє хто-, що-небудь (знах. в.). Де-не-де попадався під ноги безсмертник (Гончар, III, 1959, 62); 

 5. із знах. і оруд. в.

Уживається при означенні певного способу виконання якої-небудь дії (знах., рідше оруд. в.). Об’їжджав він під верх коней і був такий сміливий, що нічогісінько на світі не боявсь(Стор., І, 1957, 209); Під руки ввели князя до покоїв (Хотк., І, 1966, 112);

Уживається при означенні предмета, за допомогою якого виконується дія (знах. в.). Акуратно, під лінійку, підкреслив [учитель] окремі місця червоним і синім олівцем (Кравч., Квіти.., 1959, 18); Картоплю садили під плуг і під лопату (Хлібороб Укр., 5, 1965, 13); Стригти під гребінку; //

Уживається при означенні обмежувальної умови здійснення якої-небудь дії (оруд. в.). Ваше ймення в вигнанні, під карою сліз заборонено спогад про нього (Л. Укр., І, 1951, 247); Під великим секретом читала [Тася] нам «Марсельєзу», що переписала в Марусі (Вас., II, 1959, 312);

Уживається при означенні забезпечення чимось певної дії (знах. в.). — Що ти з голою землею зробиш? Хоч би банки завели, де б під заклад гроші давали. Треба ж чимсь її обробляти (Мирний, III, 1954, 282); — Без грошей додому не повертайся, бо таки влізли в позички під високий процент (Стельмах, І, 1962, 472); //

Уживається при означенні звуків, у супроводі яких відбувається дія, або мелодії, у відповідності до якої відбувається дія (знах. в.). Всі ми на березі моря під гомін прибою поснули (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 178); 

 6. із знах. і оруд. в.

Уживається при вказуванні на наявність якоїсь зовнішньої предметної ознаки кого-, чого-небудь (оруд., рідко знах. в.). Якийсь москаль сидить: головач, розкошланий, невмиваний, під щетиною увесь, як їжак (Вовчок, І, 1955, 276); — А чом же ви їх не покличете? Адже ж там двійко чималих є хлопців, либонь і під вусом… (Дн. Чайка, Тв., 1960, 89); На морі нині багато човнів під вітрилом (Коцюб., III, 1956, 134);

Уживається при вказуванні на ознаку, яка визначає обставину, керівну ідею і т. ін., за якими виконується дія (оруд. в.). — Ви тоді влаштуєте над Єгиптою товариське судилище під гаслом: — «Ганьба — ліваку!» (Гончар, Тронка, 1963, 257);

Уживається на означення певної особи, певного зразка, якому уподібнюється хто-, що-небудь або які наслідуються кимось (знах. в.). — А-а, Кошик! — затримав Віктора круглолиций, підстрижений під їжака Величко (Автом., В. Кошик, 1954, 290); Знав [Артем] напам’ять усього Сосюру. Іноді й сам під Сосюру пописував (Підс., Віч-на-віч, 1962, 140); Третій міністр одягнений під запорожця (Довж., І, 1958, 47); Паперові пластики добре піддаються фарбуванню та імітації під карельську березу і червоне дерево (Рад. Укр., 9.IV 1961, 3); //

Уживається при вказуванні на предмет, особу або ознаки предмета, особи, у відповідності до яких добирається або до яких прирівнюється хто-, що-небудь (знах. в.). [Xарько:] Набив собі в голову, що мені селянка не під плече(Кроп., V, 1959, 563); — Колгосп хороший — це ми бачимо. От тільки чи підберете хлопця під норов нашої дівки? (Збан., Переджнив’я, 1955, 95);

Уживається при вказуванні на характер використання, застосування предмета (оруд. в.). Із діброви Козак виїзжає [виїжджає]; Під ним коник вороненький Насилу ступає (ІІІевч., І, 1963, 7); У шостій п’ятирічці передбачено також збільшення площі під садами, виноградниками і ягідниками (Колг. Укр., 3, 1956, 1). 

 7. з оруд. в.

Уживається при означенні стану, в якому хто-небудь перебуває, або того, що спричинилося до якогось стану. У мене ж серце боліло, коли я дивився, як тане, як догоряє Франко. Я й досі під тяжким впливом тої зустрічі і не можу її забути (Коцюб., III, 1956, 339); І хоч трішечки я був, товаришу, під хмільком, а відразу підмітив, що своїм приходом викликав я поміж них розгубленість (Логв., Давні рани, 1961, 110); 

 8. із знах. в.

Уживається при вказуванні на переддень чого-небудь. Мені так приємно було дістати Ваш лист якраз під новий рік, та ще з ялинкою (Коцюб., III, 1956, 418);

Уживається на означення пори, часу, коли відбувається якась дія або виявляється який-небудь стан. Під ранок в мені виріс план самогубства, а на столі купа лушпиння з оріхів (Коцюб., II, 1955, 263); Вже аж під вечір, коли яруга крилася сутінками, покинув Тимко шелюги (Тют., Вир, 1964, 125); До вечора вони не розмовляли між собою, хоч і бачилися в польовому таборі під час обідньої перерви (Тют., Вир, 1964, 270). 9. із знах. і оруд. в.

Уживається при означенні події, одночасно з якою відбувається якась дія або наявний який-небудь стан (знах. в.). Кожного року під ярмарок наїздили до панів гості (Вас., II, 1959, 334); // розм.

Уживається при означенні маляти, яке народилося після попереднього (оруд. ч.). Того часу було нас у батька з матір’ю п’ятірко: найстаршенька сестриця Парася, а під нею був я, а після мене знайшовся в капусті братик Івасик (Вишня, II, 1956, 283). 

 10. із знах. в.

Уживається при визначенні міри чого-небудь у наближенні до певної межі. Хома стояв у хаті високий, аж під стелю (Коцюб., II, 1955, 18); В правій руці [юнака] селянська полотняна торба, напхана чимсь аж під самісіньку зав’язку (Коз., Гарячі руки, 1960, 15). 

 11. із знах. в.

Уживається при вказуванні на наближення до якої-небудь кількісної межі, до якоїсь міри. Товариш його — людина літ під сорок (Коцюб., І, 1955, 138); Мороз — під тридцять. Зранку це. А був ще більший в нічці (Нех., Чудесний сад, 1962, 113); Ледве допливла [Настя] снігом до Якилини, яку чомусь називали бабою, дарма що мала лише під п’ятдесят (Речм., Весн. грози, 1961, 11). 

 12. з оруд. і знах. в.

Уживається при вказуванні на причину дії, стану або вияву чого-небудь (оруд. в.). [Елеазар:] Під тягарем одразу я упав, дозорець геть прогнав мене з роботи (Л. Укр., II, 1951, 137); Знову із свистом шомпол впивався в тіло твоє.. Ти кричав спершу, вужем звиваючись під гострими ударами (Головко, І, 1957, 73); Я відчув, як під його поглядом моє лице стало дерев’яніти (Панч, На калин. мості, 1965, 5);

Уживається при визначенні предмета, в результаті дії якого відбувається інша дія (оруд. в.). Прощайся з ясною красою, Бо вже заходять косарі; Зайшли, — поникла [краса] під косою, Зів’яла ранком на зорі (Граб., І, 1959, 54); Вода кипіла під веслами, човни тремтіли й скакали на воді, як живі (Коцюб., І, 1955, 351); Чи було воно так? ..Чи вмер київський столяр Боженко де-небудь в глухому волинському шпиталі під ножем безсилого хірурга? (Довж., І, 1958, 210); //

Уживається при визначенні дії, події, стану і т. ін., в залежності від яких відбувається певна дія чи наявний відповідний стан або які є причиною певних дій, відповідного стану (знах. в.). Вихор буває під посуху (Чуб., І, 1872, 35); Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші.. Хвилина — і табун мов буря понесла (Рильський, І, 1960, 257). 

 13. із знах. в.

Уживається при вказуванні на мету дії. Зібрали наші люди хліб, почали під озимину орати (Мур., Бук. повість, 1959, 189); Підійшли вони до мене з похиленими головами, як підходили в старі часи під благословення (Речм., Твій побратим, 1962, 147);

Уживається при вказуванні на мету використання або призначення предмета, особи. Назар запрягає коні під пана (Вовчок, І, 1955, 137); Надворі ще була весна, і висока трава в степу була вже готова під косу (Н.-Лев., II, 1956, 223); 

 14. із знах. в.

Уживається при означенні предмета, безпосередньо на який спрямована дія. — Танцюй! — Офіцер опирається. — О, ще й не хоче, — котрийсь із махновців піддає йому ногою під зад (Гончар, II, 1958, 338);

Уживається при означенні особи, на яку спрямовуються чиїсь дії, вплив, певні відношення і т. ін. Уже Вулкан розм’як, як кваша, Венера те собі на ус. За діло, ну! — бере, бач, наша! Тепер під його підоб’юсь (Котл., І, 1952, 207); Не спить Рябко, та все так гавка,.. Все дума, як би то піддобриться під пана (Г.-Арт., Байки.., 1958, 50).


СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Н. п. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. Посл 2)Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. І. 3. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. Рудч. Ск. І. 19. 3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. Н. п. 4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. Макс 5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. МВ. (О. 1862. III. 46).Було під робочу пору. Г. Барв. 325. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. К. ЦН. 186.Під холеру вони полягли. Мир. Пов. І. 124. 6) На. Выряжали нас... в похід під турка. Грин. II. 209. 7) під но́гу грати. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової. 8) під п'яну руч. Подъ пьяную руку. 9) під чаркою. Во хмелю.

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Переклад на англійська: •under (adposition ) (advb, prep, adjv, conj ) beneath the surface of beneath the surface in a lower level than •below (adposition ) (advb, prep ) lower in spatial position than •beneath (adposition ) (advb, prep )

below •before (advb, prep, conj ) •place (verb, noun )

ЯНДЕКС словари

під - under - to - for - beneath, below - as - about, near - against - upon - towards

Ілюстрації

Під.png Під1.gif

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=ow4pKuPHYGg

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Під&oldid=162664