Відмінності між версіями «Живжик»
(→[Посилання СЛОВО]) |
|||
| (не показані 16 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ЖЕ́ВЖИК, а, чол., розм. | ||
| + | 1. Вертлява, рухлива людина легковажної вдачі, що любить похизуватися; фат, ферт, фертик. — Як це «досить»? — запротестував рожевощокий і червоногубий жевжик з напомаженим до блиску волоссям (Олесь Донченко, V, 1957, 368); Біля кількох лавок цілими гуртками щебетали дівчата, оточені якимись жевжиками в маленьких сплющених кепочках (Олесь Гончар Дорога.., 1953, 30); | ||
| + | // Молода, недосвідчена людина. То поранення, то гострий язик, то якась випадковість відсовували його у тінь, а тим часом двадцятип'ятилітні жевжики вибивалися у міністри чи посли (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 189); — Пам'ятаю, ще підлітком був, коли церкву в селі почали будувати. Ну, будують собі, а ми, такі жевжики, поблизу стовбичимо. Цікаво, не хату будують — церкву (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 88). | ||
| + | 2. рідко. Те саме, що горобець. Ох! поти жевжики вчащали, Поки всі ягоди на Вишні обдзюбали — Тепер до бідної ніколи не летять (Євген Гребінка, I, 1957, 51). | ||
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| − | + | Же́вжик, -ка, м. 1) Воробей. 2) Вѣтренникъ, вертопрахъ. Чортів жевжик. Ном. № 3256. Жевжики, що дівчат обдурювали. Кв. II. 421. Ум. жевжичок. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | http://www.uamodna.com/assets/articlesmain/image/a6fwdjay/mail_big.jpg | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube| GDX8u7r0m_o}} |
| − | [https://www.youtube.com/watch?v= | + | [https://www.youtube.com/watch?v=GDX8u7r0m_o ] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
===Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка === | ===Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка === | ||
| − | + | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | |
| − | + | Том 1, ст. 478. | |
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 517. | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 23:36, 4 грудня 2016
Живжик, -ка, м. = Жевжик.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖЕ́ВЖИК, а, чол., розм. 1. Вертлява, рухлива людина легковажної вдачі, що любить похизуватися; фат, ферт, фертик. — Як це «досить»? — запротестував рожевощокий і червоногубий жевжик з напомаженим до блиску волоссям (Олесь Донченко, V, 1957, 368); Біля кількох лавок цілими гуртками щебетали дівчата, оточені якимись жевжиками в маленьких сплющених кепочках (Олесь Гончар Дорога.., 1953, 30); // Молода, недосвідчена людина. То поранення, то гострий язик, то якась випадковість відсовували його у тінь, а тим часом двадцятип'ятилітні жевжики вибивалися у міністри чи посли (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 189); — Пам'ятаю, ще підлітком був, коли церкву в селі почали будувати. Ну, будують собі, а ми, такі жевжики, поблизу стовбичимо. Цікаво, не хату будують — церкву (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 88). 2. рідко. Те саме, що горобець. Ох! поти жевжики вчащали, Поки всі ягоди на Вишні обдзюбали — Тепер до бідної ніколи не летять (Євген Гребінка, I, 1957, 51).
"Словопедія"
Же́вжик, -ка, м. 1) Воробей. 2) Вѣтренникъ, вертопрахъ. Чортів жевжик. Ном. № 3256. Жевжики, що дівчат обдурювали. Кв. II. 421. Ум. жевжичок.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 478.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 517.
