Відмінності між версіями «Доварювати»
(→«Словники України on-line») |
|||
| (не показані 9 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля…. що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив. Кв. | 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля…. що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив. Кв. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | http://kuxar.od.ua/img/6_212.jpg | |
| − | + | http://kuxar.od.ua/img/finishnaya-zapravka.jpg | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 329. | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 401. | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 23:34, 4 грудня 2016
Доварювати, -рюю, -єш, сов. в. доварити, -рю, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» Якого не? «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив. Кв.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДОВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., перех. і без додатка. Закінчувати варити; варити до готовності чи до певного ступеня готовності. Петріїха.. взялася доварювати обід (Фр., VIII, 1952, 270); В кухні ще допікають [куховарки], доварюють, дожарюють (Кучер, Дорога.., 1958, 29); Казав пан своєму хлопцеві: — Звари мені троє яєць, і так звари, щоб доварив і не переварив (Україна.., І, 1960, 76).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Дова́рювати, рюю, єш, сов. в. довари́ти, рю́, риш, гл.
1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий.
2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля…. що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив. Кв.
Ілюстрації
|}
Див. також
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 329.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 401.
