Відмінності між версіями «Українофил»
(→«Словники України on-line») |
|||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Українофи́л, -ла, '''''м. ''Украинофилъ, любитель всего украинскаго. | '''Українофи́л, -ла, '''''м. ''Украинофилъ, любитель всего украинскаго. | ||
[[Категорія:Ук]] | [[Категорія:Ук]] | ||
| + | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| − | + | УКРАЇНОФІ́Л, а, чол., іст. Прихильник українців і всього українського; протилежне українофоб. Імена двох визначних поляків-українофілів [Т. Рильського і В. Антоновича] добре відомі всій інтелігенції українській (Леся Українка, VIII, 1965, 242); Відомий.. російський учений, замолоду українофіл-романтик І. Срезневський.. палко доводив, що «мова українська є мова, а не наріччя російської та польської» (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 21). | |
| − | Словник української мови: в 11 томах. — Том | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 423. |
| − | + | ||
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| − | + | УКРАЇНО-... , УКРАЇНО... , УКРАЇНСЬКО-... | |
| + | |||
| + | УКРАЇНО-... (УКРАЇНО...) – УКРАЇНСЬКО-... | ||
| + | |||
| + | Україно-... (україно...). Перша частина складних слів, що означає "який стосується України, українців". Коли ця частина сурядна з другою частиною складного слова, вона пишеться через дефіс: україно-польський кордон, україно-російські відносини. Якщо перша частина є означенням до другої частини слова, вона пишеться разом: українознавство, українофіл, українофоб. | ||
| + | |||
| + | Українсько-... Те саме, що україно-..., але переважно вживається стосовно української мови; пишеться через дефіс: українсько-французький словник (хоч і українсько-білоруські відносини). | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| − | + | ||
| − | + | Українофил, ла, м. Украинофилъ, любитель всего украинскаго. | |
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 331. | ||
| − | |||
| − | |||
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | ===[http:// | + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ===[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D3%CA%D0%C0%AF%CD%CE%D4%B2%CB&x=36&y=16 СЛОВНИК.ua]=== | |
| + | УКРАЇНОФІЛ | ||
| + | СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК. | ||
| + | |||
| + | українофіл - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна | ||
| + | ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА | ||
| + | називний українофіл українофіли | ||
| + | родовий українофіла українофілів | ||
| + | давальний українофілові, українофілу українофілам | ||
| + | знахідний українофіла українофілів | ||
| + | орудний українофілом українофілами | ||
| + | місцевий на/у українофілі, українофілові на/у українофілах | ||
| + | кличний українофіле українофіли | ||
| + | |||
| + | ===[http://litopys.org.ua/drag/drag13.htm ІЗБОРНИК]=== | ||
| + | |||
| + | ШЕВЧЕНКО, УКРАЇНОФІЛИ Й СОЦІАЛІЗМ | ||
| + | |||
| + | Михайло ДРАГОМАНОВ | ||
| + | |||
| + | Шевченко настільки великий чоловік для українства, що зовсім не диво, коли на його так часто оглядаються українці й неукраїнці, коли зайде розмова про українську справу. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Засновник київської ”Громади” Володимир Антонович (1830–1908) написав понад 300 праць з української історії, етнографії та археології, упорядник і редактор дев’яти томів ”Архива Юго-Западной России”. У 1870 1897 роках викладав у Київському університеті. ”Зі свого будинку на Жилянській Антонович керував фактично цілим українським рухом протягом останніх десятиліть?XIX віку, і його впливи сягали далеко поза межі України Наддніпрянської, аж до Львова й Чернівців”, – писав про нього історик Дмитро Дорошенко | ||
| + | |||
| + | Члени київської ”Старої громади” зі студентами університету, 1874 рік. Сидять у першому ряду: четвертий зліва – скарбник товариства Олександр Русов (1847–1915), крайній праворуч – історик Михайло Левченко (1830–1891). У другому ряду: другий зліва – етнограф Павло Чубинський (1839–1884), праворуч від нього – письменник Іван Нечуй-Левицький (1838–1918), режисер Михайло Старицький (1840–1904) і делегат студентів при ”Старій громаді” Орест Левицький (1848–1922), майбутній історик і етнограф. Стоять: другий зліва – доцент Київського університету Михайло Драгоманов (1841–1895), сьомий – антрополог Федір Вовк (1847–1918). ”Писаної програми в українських громад не було, і складалися вони з людей, що вірили і по змозі працювали для відродження української нації, – писав Євген Чикаленко (1861–1929), український діяч, поміщик, меценат і видавець. – Політичного світогляду від членів не вимагалося, а тому між членами були й досить праві люди, але були й такі, що належали до соціалістичних революційних партій. Але зате твердо вимагався етичний ценз, через те, певне, й прийнята була по всіх українських громадах одноголосність виборів. Коли хоч один голос був проти, то такого чоловіка в члени громади не приймали. Зате можна з певністю сказати, що між членами громад не було злодіїв, хабарників, чорносотенців, і ніколи не було жодного предателя чи провокатора, як це часто траплялося по інших таємних організаціях, а тому ні разу не було й жодної справи у жандармської поліції з якою-небудь з громад” | ||
| + | |||
| + | === [http://history.vn.ua/book/slovnik/313.html Історія України Словник-довідник]=== | ||
| + | Українофіли | ||
| + | - люди, що обстоюють національні права українців, українську мову і культуру. | ||
| + | * Термін широко вживався в другій половині XIX - на початку XX ст. | ||
| + | Українці | ||
| + | - нація, основне населення України. Українці разом з руськими і білорусами належать до східних слов'ян. | ||
| + | * Українська нація сформувалася у ХIII - XIV ст. на основі української народності. | ||
| + | ===[http://urok-istorii.at.ua/load/9_klas/slovnik_terminiv/ukrajinofilstvo/29-1-0-22 Урок історії на "відмінно"]=== | ||
| + | Українофільство - це ... дослівно "любов до українського". Уживалося імперськими політиками та російськими шовіністами в зневажливому розумінні. | ||
| + | ===[https://vk.com/ukrainofilu ♥УКРАЇНОФІЛИ♥]=== | ||
| + | Розвиваймось!) | ||
| + | Ти - українець? Ти любиш українську мову? Тоді ця спільнота створена саме для тебе! У нас зібрані фільми, серіали, ігри, музика та безліч іншого корисного контенту українською. Приєднуйся! | ||
| + | ===[https://vk.com/ukrainofily Українофіли]=== | ||
| + | Паблік справжніх каменярів | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]=== | ||
| + | українофобство англійська | ||
| + | переклад та визначення "українофобство", українська-англійська Словник онлайн | ||
| + | Ukrainophobia | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | українофіл — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови | ||
| + | українофіл — філа, ч. Пр. Прихильник українців і всього українського; протилежне українофоб … Словник лемківскої говірки | ||
| + | українофільський — а, е, іст. Прикм. до українофіл і українофільство … Український тлумачний словник | ||
| + | українофілка — и, іст. Жін. до українофіл … Український тлумачний словник | ||
| + | українофоб — а, ч., іст. Противник, ненависник українців і всього українського; прот. українофіл … Український тлумачний словник | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: УКРАЇНОФІ́Л.jpg |x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: УКРАЇНОФІ́Л1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: УКРАЇНОФІ́Л4.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: УКРАЇНОФІ́Л2.jpg|x140px]] |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: УКРАЇНОФІ́Л3.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube| LOlSvgj8rNA }} |
| − | [https://www.youtube.com/watch?v= | + | {{#ev:youtube| mcGq3d_Dae0}} |
| − | + | {{#ev:youtube| 6e86UrE5Vc0}} | |
| − | [https://www.youtube.com/watch?v= | + | |
| + | [https://www.youtube.com/watch?v=LOlSvgj8rNA Тарас Петриненко. Пісня Україно! Майдан] | ||
| + | [https://www.youtube.com/watch?v=mcGq3d_Dae0 Україно, ми твоя надія. Ukraine, we are your hope] | ||
| + | [https://www.youtube.com/watch?v=6e86UrE5Vc0 Танець "Танцюй Україно!", ТОП-ДАНС] | ||
==Аудіа== | ==Аудіа== | ||
| − | [http:// | + | [http://mp3minus.ru/%D0%94%D0%B5%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%BC%D0%B8-%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%8F-%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%8F Україно, ми твоя надія ] |
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | ====Українофільство==== | ||
| + | Українофі́льство (дав.-гр. φιλέω — кохаю) — термін, що означає любов та/або приязнь до України та українців; протилежний за значенням до терміну українофобія. Термін вживається переважно у політичному та культурному контексті. "Українофільство" та "українофіли" - це терміни що вживаються аби підкреслити свою про-українську позицію, свою зацікавленність українською культурою, українською мовою та українською історією. Українофіли були нещадно переслідувані урядом Російської Імперії, коли книжки, театральні п'єси та інші друковані видання українською мовою були заборонені. | ||
| + | Виникнення | ||
| + | Першим українофілом нових часів був німецький філософ Й. Г. Гердер, який у своїх творах пророкував Україні велике майбутнє. | ||
| + | ===[http://history.vn.ua/book/chutkiiukrhist/32.html Історія України - Навчальний посібник - А. І. Чуткий]=== | ||
| + | ====Український суспільно-політичний рух у Підросійській Україні в другій половині XIX ст.==== | ||
| + | Їх також називали українофілами за любов до всього українського. Програма хлопоманів була сформульована В. Б. Антоновичем у статті “Моя сповідь”, що була вміщена у журналі “Основи” у 1861 р. | ||
| + | ===[https://issuu.com/watra/docs/_09__sarbeynacvidrodzenia__.9 Національне відродження УКРАЇНИ]=== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[https://www.phoenicis.com.ua/den-16-ukrainski-zemli-v-druhii-polovyni-xix-st.html Персоналії]=== | ||
| + | Володимир Антонович (1834-1908) - історик, археолог, археограф, етнограф, засновник київської школи істориків. Починає громадську діяльність у колі польських революціонерів - і назавжди розриває з ними, перейшовши у стан українофілів; охрещений як католик, після закінчення університету переходить до православ’я; кумир студентської молоді. | ||
| + | Михайло Драгоманов (1841-1895) - публіцист, історик, літературознавець, громадський діяч. Народився на Полтавщині в родині збіднілого дворянина з козацького роду. Один з організаторів Старої громади у Києві. У середині 1870-х pp. емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції. Найбільш важливою, на його думку, є ідея європеїзму, зв’язку України із Західною Європою, що має сприяти прогресу нації. Ідеї лібералізму, проголошені М. Драгомановим, стали домінуючими в середовищі провідних діячів української культури. | ||
| + | Павло Чубинський (1839-1884) - визначний український етнограф і фольклорист, громадський діяч, активно співпрацював у журналі «Основа» та київській «Старій громаді», написав вірш, який став українським національним гімном («Ще не вмерла Україна»), виступив одним з ініціаторів створення в Києві Південно-Західного відділення Російського географічного товариства, керував його діяльністю. | ||
| + | Борис Грінченко (1863-1910) - видатний український письменник, громадсько-політичний діяч, вчений-мовознавець і педагог, учасник Братства тарасівців, працював у Чернігівському земстві, активно співпрацював з місцевою Громадою, організував у підросійській Україні видавництво популярних книжок українською мовою, редагував «Словар української мови». | ||
| + | Юліан Бакинський (1870-1940) - громадський діяч, публіцист, член Української радикальної партії, згодом Української соціал-демократичної партії, опублікував працю «Україна уярмлена» («Ukraina irredenta»), де обґрунтував необхідність політичної самостійності України. | ||
| + | Михайло Павлик (1853-1915) - український письменник, публіцист, громадський діяч, дійсний член НТШ, один з організаторів Русько-української радикальної партії. | ||
| + | Іван Франко (1856-1916) - письменник, учений, громадський діяч. Навчався у Львівському, Чернівецькому та Віденському університетах, редагував «Літературно- науковий вісник», стояв біля витоків Української радикальної партії. Тривалий час перебував під ідейним впливом Драгоманова, проводячи федеративні принципи в теорію та практику соціалістичного руху в Галичині. Після смерті Драгоманова він звільнився від його ідейних впливів і перейшов на позиції самостійництва. | ||
| + | Юрій Федькович (1834-1888) - керівник «буковинської трійці», зачинатель української літератури в Буковині. Написав близько 400 поетичних і 60 прозових творів. | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: УКРАЇНОФІ́Л10.jpg.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: УКРАЇНОФІ́Л122.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: УКРАЇНОФІ́Л1222.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: УКРАЇНОФІ́Л1223.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: УКРАЇНОФІ́Л1224.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Українофіли333.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Українофіл33.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: УКРАЇНОФІ́Л45.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ===[http://history.ukma.edu.ua/docs/journals/naukovi-zapysky/104/aristov.pdf УКРАЇНОФІЛИ: МІЖ ДЕРЖАВНИМ І «НАЦІОНАЛЬНИМ»]=== | ||
| + | УДК 947.7:323.13(=161.2)]“18” Вадим Арістов УКРАЇНОФІЛИ: МІЖ ДЕРЖАВНИМ І «НАЦІОНАЛЬНИМ» У статті здійснено спробу розглянути питання співвідношення державної лояльності й «ук- раїнської ідентичності» київських українофілів у другій половині ХІХ ст. та його відображення у стосунках влади та діячів українофільського руху. | ||
| + | Українофіли: світ українських патріотів другої половини ХІХ століття | ||
| + | ===[http://www.osvita.org.ua/articles/1347.html Українофіли ]=== | ||
| + | Українофіли – представники суспільно-політичного руху українофільства (60-80-ті рр. ХІХст.), прихильники української ідеї. Головне гасло Україна "була, є і буде". Себе українофіли називали "народолюбцями". | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | === | + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка === |
| − | ===[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0% | + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D1%84%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B0 Українофилка]=== |
| − | ===[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0% | + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Українофильство]=== |
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Українофильський]=== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 21:06, 5 грудня 2016
Українофи́л, -ла, м. Украинофилъ, любитель всего украинскаго.
Зміст
- 1 Сучасні словники
- 1.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 1.2 "Словопедія"
- 1.3 УКРЛІТ.ORG_Cловник
- 1.4 СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
- 1.5 «Словники України on-line»
- 1.6 СЛОВНИК.ua
- 1.7 ІЗБОРНИК
- 1.8 Історія України Словник-довідник
- 1.9 Урок історії на "відмінно"
- 1.10 ♥УКРАЇНОФІЛИ♥
- 1.11 Українофіли
- 2 Іноземні словники
- 3 Ілюстрації
- 4 Медіа
- 5 Аудіа
- 6 Цікаві факти
- 7 Див. також
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
УКРАЇНОФІ́Л, а, чол., іст. Прихильник українців і всього українського; протилежне українофоб. Імена двох визначних поляків-українофілів [Т. Рильського і В. Антоновича] добре відомі всій інтелігенції українській (Леся Українка, VIII, 1965, 242); Відомий.. російський учений, замолоду українофіл-романтик І. Срезневський.. палко доводив, що «мова українська є мова, а не наріччя російської та польської» (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 21). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 423.
"Словопедія"
УКРАЇНО-... , УКРАЇНО... , УКРАЇНСЬКО-...
УКРАЇНО-... (УКРАЇНО...) – УКРАЇНСЬКО-...
Україно-... (україно...). Перша частина складних слів, що означає "який стосується України, українців". Коли ця частина сурядна з другою частиною складного слова, вона пишеться через дефіс: україно-польський кордон, україно-російські відносини. Якщо перша частина є означенням до другої частини слова, вона пишеться разом: українознавство, українофіл, українофоб.
Українсько-... Те саме, що україно-..., але переважно вживається стосовно української мови; пишеться через дефіс: українсько-французький словник (хоч і українсько-білоруські відносини).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Українофил, ла, м. Украинофилъ, любитель всего украинскаго. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 331.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
«Словники України on-line»
СЛОВНИК.ua
УКРАЇНОФІЛ СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.
українофіл - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА називний українофіл українофіли родовий українофіла українофілів давальний українофілові, українофілу українофілам знахідний українофіла українофілів орудний українофілом українофілами місцевий на/у українофілі, українофілові на/у українофілах кличний українофіле українофіли
ІЗБОРНИК
ШЕВЧЕНКО, УКРАЇНОФІЛИ Й СОЦІАЛІЗМ
Михайло ДРАГОМАНОВ
Шевченко настільки великий чоловік для українства, що зовсім не диво, коли на його так часто оглядаються українці й неукраїнці, коли зайде розмова про українську справу.
Засновник київської ”Громади” Володимир Антонович (1830–1908) написав понад 300 праць з української історії, етнографії та археології, упорядник і редактор дев’яти томів ”Архива Юго-Западной России”. У 1870 1897 роках викладав у Київському університеті. ”Зі свого будинку на Жилянській Антонович керував фактично цілим українським рухом протягом останніх десятиліть?XIX віку, і його впливи сягали далеко поза межі України Наддніпрянської, аж до Львова й Чернівців”, – писав про нього історик Дмитро Дорошенко
Члени київської ”Старої громади” зі студентами університету, 1874 рік. Сидять у першому ряду: четвертий зліва – скарбник товариства Олександр Русов (1847–1915), крайній праворуч – історик Михайло Левченко (1830–1891). У другому ряду: другий зліва – етнограф Павло Чубинський (1839–1884), праворуч від нього – письменник Іван Нечуй-Левицький (1838–1918), режисер Михайло Старицький (1840–1904) і делегат студентів при ”Старій громаді” Орест Левицький (1848–1922), майбутній історик і етнограф. Стоять: другий зліва – доцент Київського університету Михайло Драгоманов (1841–1895), сьомий – антрополог Федір Вовк (1847–1918). ”Писаної програми в українських громад не було, і складалися вони з людей, що вірили і по змозі працювали для відродження української нації, – писав Євген Чикаленко (1861–1929), український діяч, поміщик, меценат і видавець. – Політичного світогляду від членів не вимагалося, а тому між членами були й досить праві люди, але були й такі, що належали до соціалістичних революційних партій. Але зате твердо вимагався етичний ценз, через те, певне, й прийнята була по всіх українських громадах одноголосність виборів. Коли хоч один голос був проти, то такого чоловіка в члени громади не приймали. Зате можна з певністю сказати, що між членами громад не було злодіїв, хабарників, чорносотенців, і ніколи не було жодного предателя чи провокатора, як це часто траплялося по інших таємних організаціях, а тому ні разу не було й жодної справи у жандармської поліції з якою-небудь з громад”
Історія України Словник-довідник
Українофіли - люди, що обстоюють національні права українців, українську мову і культуру.
- Термін широко вживався в другій половині XIX - на початку XX ст.
Українці - нація, основне населення України. Українці разом з руськими і білорусами належать до східних слов'ян.
- Українська нація сформувалася у ХIII - XIV ст. на основі української народності.
Урок історії на "відмінно"
Українофільство - це ... дослівно "любов до українського". Уживалося імперськими політиками та російськими шовіністами в зневажливому розумінні.
♥УКРАЇНОФІЛИ♥
Розвиваймось!) Ти - українець? Ти любиш українську мову? Тоді ця спільнота створена саме для тебе! У нас зібрані фільми, серіали, ігри, музика та безліч іншого корисного контенту українською. Приєднуйся!
Українофіли
Паблік справжніх каменярів
Іноземні словники
українська-англійська Словник
українофобство англійська переклад та визначення "українофобство", українська-англійська Словник онлайн Ukrainophobia
Словари и энциклопедии на Академике
українофіл — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови українофіл — філа, ч. Пр. Прихильник українців і всього українського; протилежне українофоб … Словник лемківскої говірки українофільський — а, е, іст. Прикм. до українофіл і українофільство … Український тлумачний словник українофілка — и, іст. Жін. до українофіл … Український тлумачний словник українофоб — а, ч., іст. Противник, ненависник українців і всього українського; прот. українофіл … Український тлумачний словник
Ілюстрації
|
|
|
|
|
Медіа
Тарас Петриненко. Пісня Україно! Майдан Україно, ми твоя надія. Ukraine, we are your hope Танець "Танцюй Україно!", ТОП-ДАНС
Аудіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Українофільство
Українофі́льство (дав.-гр. φιλέω — кохаю) — термін, що означає любов та/або приязнь до України та українців; протилежний за значенням до терміну українофобія. Термін вживається переважно у політичному та культурному контексті. "Українофільство" та "українофіли" - це терміни що вживаються аби підкреслити свою про-українську позицію, свою зацікавленність українською культурою, українською мовою та українською історією. Українофіли були нещадно переслідувані урядом Російської Імперії, коли книжки, театральні п'єси та інші друковані видання українською мовою були заборонені. Виникнення Першим українофілом нових часів був німецький філософ Й. Г. Гердер, який у своїх творах пророкував Україні велике майбутнє.
Історія України - Навчальний посібник - А. І. Чуткий
Український суспільно-політичний рух у Підросійській Україні в другій половині XIX ст.
Їх також називали українофілами за любов до всього українського. Програма хлопоманів була сформульована В. Б. Антоновичем у статті “Моя сповідь”, що була вміщена у журналі “Основи” у 1861 р.
Національне відродження УКРАЇНИ
Персоналії
Володимир Антонович (1834-1908) - історик, археолог, археограф, етнограф, засновник київської школи істориків. Починає громадську діяльність у колі польських революціонерів - і назавжди розриває з ними, перейшовши у стан українофілів; охрещений як католик, після закінчення університету переходить до православ’я; кумир студентської молоді. Михайло Драгоманов (1841-1895) - публіцист, історик, літературознавець, громадський діяч. Народився на Полтавщині в родині збіднілого дворянина з козацького роду. Один з організаторів Старої громади у Києві. У середині 1870-х pp. емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції. Найбільш важливою, на його думку, є ідея європеїзму, зв’язку України із Західною Європою, що має сприяти прогресу нації. Ідеї лібералізму, проголошені М. Драгомановим, стали домінуючими в середовищі провідних діячів української культури. Павло Чубинський (1839-1884) - визначний український етнограф і фольклорист, громадський діяч, активно співпрацював у журналі «Основа» та київській «Старій громаді», написав вірш, який став українським національним гімном («Ще не вмерла Україна»), виступив одним з ініціаторів створення в Києві Південно-Західного відділення Російського географічного товариства, керував його діяльністю. Борис Грінченко (1863-1910) - видатний український письменник, громадсько-політичний діяч, вчений-мовознавець і педагог, учасник Братства тарасівців, працював у Чернігівському земстві, активно співпрацював з місцевою Громадою, організував у підросійській Україні видавництво популярних книжок українською мовою, редагував «Словар української мови». Юліан Бакинський (1870-1940) - громадський діяч, публіцист, член Української радикальної партії, згодом Української соціал-демократичної партії, опублікував працю «Україна уярмлена» («Ukraina irredenta»), де обґрунтував необхідність політичної самостійності України. Михайло Павлик (1853-1915) - український письменник, публіцист, громадський діяч, дійсний член НТШ, один з організаторів Русько-української радикальної партії. Іван Франко (1856-1916) - письменник, учений, громадський діяч. Навчався у Львівському, Чернівецькому та Віденському університетах, редагував «Літературно- науковий вісник», стояв біля витоків Української радикальної партії. Тривалий час перебував під ідейним впливом Драгоманова, проводячи федеративні принципи в теорію та практику соціалістичного руху в Галичині. Після смерті Драгоманова він звільнився від його ідейних впливів і перейшов на позиції самостійництва. Юрій Федькович (1834-1888) - керівник «буковинської трійці», зачинатель української літератури в Буковині. Написав близько 400 поетичних і 60 прозових творів.
|
|
|
|
|
|
|
|
УКРАЇНОФІЛИ: МІЖ ДЕРЖАВНИМ І «НАЦІОНАЛЬНИМ»
УДК 947.7:323.13(=161.2)]“18” Вадим Арістов УКРАЇНОФІЛИ: МІЖ ДЕРЖАВНИМ І «НАЦІОНАЛЬНИМ» У статті здійснено спробу розглянути питання співвідношення державної лояльності й «ук- раїнської ідентичності» київських українофілів у другій половині ХІХ ст. та його відображення у стосунках влади та діячів українофільського руху. Українофіли: світ українських патріотів другої половини ХІХ століття
Українофіли
Українофіли – представники суспільно-політичного руху українофільства (60-80-ті рр. ХІХст.), прихильники української ідеї. Головне гасло Україна "була, є і буде". Себе українофіли називали "народолюбцями".
