Відмінності між версіями «Звалище»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zvaliche 1.JPEG|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zvaliche 2.JPEG|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 16:48, 1 грудня 2016
Звалище, -ща, с. Развалины. Ворони з граками по звалищах літають. К. Досв. 221.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках [1]
1. Місце, куди звозять, скидають сміття, непотріб.— Я наполягаю, щоб було звалище, бо місту треба очищатися від сміття (Речм., Твій побратим, 1962, 12).
2. чого. Велика кількість чого-небудь, зваленого в одне місце. На стіні танцювали тіні, ніби хтось весь час ховався за звалищем старих речей (Скл., Карпати, II, 1954, 90); // розм. Склад чого-небудь на відкритому місці. Артилеристи скинули його [пораненого] в лісі, біля звалища своїх снарядів, сказали тут почекати (Гончар, Людина.., 1960, 96); [Ярцев:] У нас звільняється посада завідуючого звалищем металевого утилю… (Мокр., П’єси, 1959, 229); // Нагромадження чого-небудь поваленого, обваленого. Ішли вони густими хащами, перелазили з трудом великі звалища старих дубів і буків (Козл., Мандрівники, 1946, 7).
3. мн., розм. Те саме, що руї́ни. Загримів страшний залп, барикада затріщала і впала, розсипаючись у звалища (Фр., VI, 1951, 159); По війні ти [пророк] на звалищах міста лишився один (Л. Укр., І, 1951, 183).
Ілюстрації
|
|
