Відмінності між версіями «Шайтан»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
 
Рядок 25: Рядок 25:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:A_pQDM6gdKA.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:A_pQDM6gdKA.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:KXR-s80GVcc.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:KXR-s80GVcc.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:GOflTaY-9Q8.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  

Поточна версія на 23:34, 30 листопада 2016

Шайтан, -на, м. Чортъ. Як Турн злий з челяддю своєю на нас налазить мов шайтан. Котл. Ен. V. 44.

Сучасні словники

Сучасний український словник

Шайта́н ({{lang-tr| Şeytan}, аш-шайта́н) — в мусульманській міфології одне з імен диявола (дідька) і найнижча з категорій джинів; також назва лихих духів у тюрків Поволжя.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Тлумачний словник української мови: ШАЙТА́Н— іменник, чоловічий рід.
1. У мусульманській міфології — злий дух; чорт, диявол. І знов шайтан нашіптує їй грішні думки, каламутить спокій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288); Шайтан навіяв лиху вигадку ханові Іслам-Гірею, котрий повелів ширинському князеві взяти три тисячі вершників.. і учинити промисел над прикордонними селами і городами козацькими (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 182); * У порівняннях. — В нічну добу, в годину сонну, Прокрастись можна поуз [повз] стан І донести пану Енею, Як Турн злий з челяддю своєю На нас налазить, мов шайтан (Іван Котляревський, I, 1952, 223);
2. Уживається як лайливе слово. — Ти, шайтан турецький, — почав він таким тоном, мовби адмірал Янікоста і справді міг його чути в цей час, — проклятого чорта брат і самого Люципера секретар! Який з тебе лицар..? (Олесь Гончар, II, 1959, 52).

Цікаві факти

1. Шайтан-Ібліс. У першому значенні слово «Шайтан» повністю відповідає значенню поширенішого в арабів (і в Корані) слова Ібліс, проте в тюрків ця назва коранічного диявола є популярнішою. У цьому значенні часто прийняте написання слова з великої літери — Шайтан.
2. Шайтани — злі джини і лихі духи. У значенні категорії коранічних джинів — надприродних безтілесих, створених з диму і вогню, істот, що служать Іблісу і найчастіше лихі до людини, то поміж інших (іфрити, сі'лати, ґулі і куртуби) шайтани є найнижчими у ієрархії джинів і найлихішими до людей.
3. Шайтан у народів Поволжя. З поширенням ісламу на тюркські народи образ шайтанів коранічних не міг не накластися на більш ранні народні вірування і міфологію. У тюрків Поволжя шайтани трансформувалися у міфічних персонажів, героїв казок і вірувань. Зокрема, у татар Поволжя шайтан — лихий чорт, у чувашів Шуйттан — лихе божество, навіть у нетюркомовних удмуртів як лихий антагоніст доброму божеству Інмар іноді виступає не традиційний Керемет, а запозичений у тюрків-сусідів Шайтан.

Іноземні джерела

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%BD

Ілюстрації

HhQEIdsxLSg.jpg A pQDM6gdKA.jpg KXR-s80GVcc.jpg GOflTaY-9Q8.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%BD
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%D0%BD
http://sum.in.ua/s/shajtan
https://www.youtube.com/watch?v=J1kHxMvtvN8

Зовнішні посилання