Відмінності між версіями «Мазур»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | Ма́зур — польське та українське прізвище, що означає вихідця або колоніста з Мазовії. Входить до першої двадцятки найпоширеніших прізвищ у Польщі | ||
| + | |||
| + | |||
| + | <big>'''Мазури'''</big> ів, мн. (одн. мазур, а, ч.; мазурка, и, ж.). Велика етнічна група поляків, що живе на північному сході Польщі й говорить одним із діалектів польської мови. Мене обступили й обстали мазурки та мазури, розпитували, з якого я краю, розказували про своє убоге життя (Н.-Лев., II, 1956, 392). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''МАЗУРКА''' | ||
| + | |||
| + | загальна назва багатьох пол. народних танців тридільного музичного розміру з характерним ритмом: 2 шістнадцятки, 2 вісімки; стилізовані м. в класичній музиці (Ф. Шопен, К. Шимановський). | ||
| + | |||
| + | '''МА́ЗУР''', а, чол. | ||
| + | 1. див. мазури. | ||
| + | 2. заст. Мазурка (у 2 знач.). «Де цимбали? грай, псявіро!» Аж корчма трясеться — Краков'яка оддирають, Вальса та мазура (Тарас Шевченко, I, 1951, 89); Панна Маня пішла танцювати мазура (Осип Маковей, Вибр., 1954, 31). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 596. | ||
| + | |||
| + | <big><big>Іноземний словник</big></big> | ||
| + | |||
| + | '''<big>мазура</big>''' | ||
| + | |||
| + | "голубь с темными пятнами на голове, шее, зобу, крыльях или хвосте", моск. (РФВ 66, 340). Вероятно, от мазать; см. Первольф, AfslPh 8, 8 и сл. Соболевский (РФВ 66, 340) пытается объяснить отсюда же мазурик "жулик", которое он отделяет от польск. mazur "мазур" (также Первольф, там же). Согласно Брюкнеру (326; KZ 46, 214), мазурик произошло от польск. mazur. Нельзя согласиться с Преобр. (I, 502), что слово мазурик заимствовано из нем. Маusеr "вор" от mausen "воровать". Польск. племенное название mazur связано с Мazowsze – название области, др.-русск. мазов(ь)шане (Лаврентьевск. летоп). Потебня (РФВ 1, 260) толкует последнее из *Маzоvьsьjе; ср. лит. mazas "маленький". Погодин (РФВ 50, 230) объясняет польск. mazur из *mazurъ: ср. словен. mazur "карапуз, толстяк". Кухарский (Stud. Bruckn. 60 и сл.) сближает это слово с русск. арго маг "разносчик". Все это совершенно гадательно. Из польск. mazowiecki заимств. мазовецкий, народн. бурзамецкий, муржамецкий, сближенное с мурза; см. Савинов, РФВ 21, 33. | ||
| + | |||
| + | '''<big>Мазурик</big>''' | ||
| + | |||
| + | новг. мазурник, мазурин (от мазур. поляк или от мозуля, замарашка, оборванец?), карманный вор, комнатный и уличный в городах, особ. в столицах, где они придумали свой язык, байковый или музыку. Ходишь по музыке? говоришь ли по-нашему? Фараон, будочник; бутырь, городовой; фага, лазутчик; клюй, пристав; михлютка, жандарм; стрела, казак; аршин, купец; мешок, приемщик краденого; уборка, похороны; саро, бабки, деньги; шишка, бумажник; шмель, кошелек, теплухо, шуба; голуби, белье на чердаке; скамейка, лошадь; лоханка, табакерка; веснухи и стуканцы, часы; камбала, лорнет; лепень, платок; сережка, замок; стриканцы, ножницы; жулики, нож, и мальчишка помощник; выночить, срубить, вынуть из кармана и пр. -ков, ему принадлежащ. -ричий, к ним относящ. Мазурить, мазурничать, промышлять карманным воровством особ. в столицах, на ярмарках и на торгах. Мазурка ж. народная пляска мазуров, мазовецких поляков, и напев к ней; она переиначена и принята в число общественных плясок. Мазурный, -рочный, к этой пляске или музыке относящ. Мазурист м. -тка ж. искусный плясун мазурки или охотник до нее. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''<big>mazurka</big>''' | ||
| + | |||
| + | a Polish national dance in triple time | ||
| + | |||
| + | Type of: | ||
| + | folk dance, folk dancing | ||
| + | a style of dancing that originated among ordinary people (not in the royal courts) | ||
| + | |||
| + | music composed for dancing the mazurka | ||
| + | Type of: | ||
| + | dance music | ||
| + | music to dance to | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''<big>Цікавинки</big>''' | ||
| + | |||
| + | Історія виникнення мазурки | ||
| + | |||
| + | Першими виконавцями мазурки була етнографічна група населення Польщі – мазури. Селяни Мазовії танцювали цей танець на свята і в будні, після роботи, в період душевного підйому. У 17-18 столітті мазурка завоювала популярність по всій Польщі, а, починаючи з 19 століття, поширилася по Європі і стала обов’язковим танцем на світських балах. Граціозні і стримані руху мазурки полюбилися польській знаті, а, слідом за ними, і аристократам Європи. | ||
| + | |||
| + | Таке визнання мазурка отримала завдяки неперевершеному польському композитору Фредеріку Шопену. Його любов до батьківщини була настільки велика, що у своїх творах він відобразив і щирість, і героїзм, і напористість польського характеру. Музичними образами Шопен висловлювався і як творець, і як патріот, і як звичайна людина. | ||
| + | |||
| + | Всього композитором було написано близько 60-ти мазурок. Всі їх можна розділити на три типи: сільські мазурки-картинки, блискучі міські і ліричні, вальсові мазурки. Народна музика і танець надихнули і інших композиторів на створення своїх мазурок. Прекрасні мелодії написані М. Огінський, К. Шимановским, К. Дебюссі, М. Глінкою, П. Чайковським, А. Глазуновим, А. Скрябіним та іншими. Навіть в основу гімну Польщі «Ще Польща не загинула» лягла мазурка, написана Юзефом Вибіцьким. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:739772_html_m709bfbb4.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jr_coppelia_mazurka_couple_19_1000.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:MAZUR_Kurt_5.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:384688288.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 19:18, 30 листопада 2016
Мазур, -ра, м. 1) Мазуръ, полякъ изъ Мазуріи. 2) Танецъ мазурка. 3) Зоол. Fringilla montana. Вх. Пч. II. 11.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ма́зур — польське та українське прізвище, що означає вихідця або колоніста з Мазовії. Входить до першої двадцятки найпоширеніших прізвищ у Польщі
Мазури ів, мн. (одн. мазур, а, ч.; мазурка, и, ж.). Велика етнічна група поляків, що живе на північному сході Польщі й говорить одним із діалектів польської мови. Мене обступили й обстали мазурки та мазури, розпитували, з якого я краю, розказували про своє убоге життя (Н.-Лев., II, 1956, 392).
МАЗУРКА
загальна назва багатьох пол. народних танців тридільного музичного розміру з характерним ритмом: 2 шістнадцятки, 2 вісімки; стилізовані м. в класичній музиці (Ф. Шопен, К. Шимановський).
МА́ЗУР, а, чол. 1. див. мазури. 2. заст. Мазурка (у 2 знач.). «Де цимбали? грай, псявіро!» Аж корчма трясеться — Краков'яка оддирають, Вальса та мазура (Тарас Шевченко, I, 1951, 89); Панна Маня пішла танцювати мазура (Осип Маковей, Вибр., 1954, 31). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 596.
Іноземний словник
мазура
"голубь с темными пятнами на голове, шее, зобу, крыльях или хвосте", моск. (РФВ 66, 340). Вероятно, от мазать; см. Первольф, AfslPh 8, 8 и сл. Соболевский (РФВ 66, 340) пытается объяснить отсюда же мазурик "жулик", которое он отделяет от польск. mazur "мазур" (также Первольф, там же). Согласно Брюкнеру (326; KZ 46, 214), мазурик произошло от польск. mazur. Нельзя согласиться с Преобр. (I, 502), что слово мазурик заимствовано из нем. Маusеr "вор" от mausen "воровать". Польск. племенное название mazur связано с Мazowsze – название области, др.-русск. мазов(ь)шане (Лаврентьевск. летоп). Потебня (РФВ 1, 260) толкует последнее из *Маzоvьsьjе; ср. лит. mazas "маленький". Погодин (РФВ 50, 230) объясняет польск. mazur из *mazurъ: ср. словен. mazur "карапуз, толстяк". Кухарский (Stud. Bruckn. 60 и сл.) сближает это слово с русск. арго маг "разносчик". Все это совершенно гадательно. Из польск. mazowiecki заимств. мазовецкий, народн. бурзамецкий, муржамецкий, сближенное с мурза; см. Савинов, РФВ 21, 33.
Мазурик
новг. мазурник, мазурин (от мазур. поляк или от мозуля, замарашка, оборванец?), карманный вор, комнатный и уличный в городах, особ. в столицах, где они придумали свой язык, байковый или музыку. Ходишь по музыке? говоришь ли по-нашему? Фараон, будочник; бутырь, городовой; фага, лазутчик; клюй, пристав; михлютка, жандарм; стрела, казак; аршин, купец; мешок, приемщик краденого; уборка, похороны; саро, бабки, деньги; шишка, бумажник; шмель, кошелек, теплухо, шуба; голуби, белье на чердаке; скамейка, лошадь; лоханка, табакерка; веснухи и стуканцы, часы; камбала, лорнет; лепень, платок; сережка, замок; стриканцы, ножницы; жулики, нож, и мальчишка помощник; выночить, срубить, вынуть из кармана и пр. -ков, ему принадлежащ. -ричий, к ним относящ. Мазурить, мазурничать, промышлять карманным воровством особ. в столицах, на ярмарках и на торгах. Мазурка ж. народная пляска мазуров, мазовецких поляков, и напев к ней; она переиначена и принята в число общественных плясок. Мазурный, -рочный, к этой пляске или музыке относящ. Мазурист м. -тка ж. искусный плясун мазурки или охотник до нее.
mazurka
a Polish national dance in triple time
Type of: folk dance, folk dancing a style of dancing that originated among ordinary people (not in the royal courts)
music composed for dancing the mazurka
Type of: dance music music to dance to
Цікавинки
Історія виникнення мазурки
Першими виконавцями мазурки була етнографічна група населення Польщі – мазури. Селяни Мазовії танцювали цей танець на свята і в будні, після роботи, в період душевного підйому. У 17-18 столітті мазурка завоювала популярність по всій Польщі, а, починаючи з 19 століття, поширилася по Європі і стала обов’язковим танцем на світських балах. Граціозні і стримані руху мазурки полюбилися польській знаті, а, слідом за ними, і аристократам Європи.
Таке визнання мазурка отримала завдяки неперевершеному польському композитору Фредеріку Шопену. Його любов до батьківщини була настільки велика, що у своїх творах він відобразив і щирість, і героїзм, і напористість польського характеру. Музичними образами Шопен висловлювався і як творець, і як патріот, і як звичайна людина.
Всього композитором було написано близько 60-ти мазурок. Всі їх можна розділити на три типи: сільські мазурки-картинки, блискучі міські і ліричні, вальсові мазурки. Народна музика і танець надихнули і інших композиторів на створення своїх мазурок. Прекрасні мелодії написані М. Огінський, К. Шимановским, К. Дебюссі, М. Глінкою, П. Чайковським, А. Глазуновим, А. Скрябіним та іншими. Навіть в основу гімну Польщі «Ще Польща не загинула» лягла мазурка, написана Юзефом Вибіцьким.
Ілюстрації
|
|
|
|
