Відмінності між версіями «Даровизна»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IStock_000016975754Medium.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Opening-gift1-1038x576.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Поточна версія на 00:11, 30 листопада 2016
Даровизна, -ни, ж. Подаренныя вещи. Оце свита даровизна. Черкас. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словникaх ДАРОВИ́ЗНА, и, жін., розм. Подарована річ; дарунок. Отець Вікентій .. не вміє за треби і таїнства правити постійну ціну.. та й за даровизну не згадує (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 274).
На даровизну — в подарунок. Хто дарував [молодим] курку, обтикану калиною, .. хто бичка, хто телицю, хто обіцяв на даровизну мішок пашні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 77).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 213.
Подарунок — це річ, яку дарувальник за власним бажанням безкоштовно віддає у володіння іншої особи з метою задовольнити її вподобання. Слово «подарунок» за смисловим значенням схожий з такими поняттями як «дар» та «пожертва».
Подарунок (дарунок) — предмет дарування.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.