Відмінності між версіями «Оливо»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Сучасні словники)
 
(не показані 39 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Категорія:Ол]]
 
[[Категорія:Ол]]
  
−
===Станум або олово===
+
*'''Станум або Олово'''
−
'''Станум або олово''' (Sn від лат. ''stannum'')  — хімічний елемент з атомним номером 50 та атомною масою 118,69, що утворює просту речовину, метал '''олово'''. В українській хімічній термінології радянського періоду оловом називали як хімічний елемент, так і його просту речовину, тоді як термін '''«станум»''', запроваджений в ході реформи хімічної термінології, може вживатися лише стосовно хімічного елемента (але не простої речовини). Давня традиційна назва '''«цина»''' (що може стосуватися також і цинку) в українській хімічній літературі радянського й післярадянського періоду практично не вживається.
+
  
−
===Походження назви===
+
===[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE Оливо (СУМ-11)]===
−
Латинська назва олова ''stannum'' первісно означала сплав '''срібла''' зі '''свинцем''', а свого сучасного значення набула у IV ст. до н. е. До цього часу для позначення олова у Давньому Римі уживали слово ''plumbum album'' («білий плюмбум», «білий свинець», на відміну від простого, «чорного» свинця — ''plumbum nigrum''). Судячи з всього, римляни вважали олово видозміною свинцю. ''Stannum'' походить від раннішої форми ''stāgnum'', походження якого неясне, припускають, що це може бути запозичення з мови доіндоєвропейського населення Італії. Енциклопедичний словник Мейєра пропонує версію походження слова ''stāgnum'' з давньокорнської мови (пор. сучасне корнське ''stean''), наводячи за доказ те, що Корнуол був значним постачальником цього металу у перших століттях нашої ери. Малопереконливою є версія, яка пов'язує це слово із санскритським ''stha'' («стояти», «стійко триматися») або ''sthavan'' («міцно», «стійко»).
+
  
−
Українське слово '''«олово»''' походить від праслов'янського ''olovo'', похідними з якого також є біл. '''волава''' («олово», «свинець»), рос. '''олово''' («олово»). У більшості слов'янських мов похідними від праслов'янського ''olovo'' звуть інший метал — '''свинець''' (польськ. ołów (від нього походить українське «олівець»), хорв., чеськ. і словац. ''olovo'', болг. і макед. '''олово''', серб. '''олово'''/''olovo'', застаріле українське оливо), а щодо олова уживають інші слова: польськ. ''cyna'', чеськ. і словац. ''cín'', русинське ціна, біл. '''цына''', українське '''цина''', болг. '''калай''', макед. ''калаj'', серб. ''kalaj/калаj'', хорв. ''kositar'', словен. ''kositer''.
+
'''О́ЛИВО''', а, е., заст.
  
−
Праслов'янське ''olovo'' споріднене з литовським ''alavas'' («олово») та латиським ''alva'', ''alvs'' («олово»), прусським ''alwis'' '''(«свинець»)''', і можливо, з давньоверхньонімецьким ''ёlо'' («жовтий»), латинським ''albus'' («білий»), грецьким ''ἀλφός'' («білий лишай», «проказа»), разом з якими виводиться з праіндоєвропейського ''h₂élbʰos'', ''álbʰos'', ''albʰós'' («білий»). Тобто '''«олово»''' — '''«білий метал»'''. Друга версія виводить ''olovo'' від праслов'янського ''liti'' («лити»), тобто «метал, який відливають». Інші виводять олово від німецького ''Blei'', латинського ''plumbum'' та грецького ''μολυβδος'' («свинець»), від латинського ''oleum'' («олія» — начебто від того, що з олова робився посуд для її зберігання).
+
1. '''Олово'''. ''Цвяховані були там стіни І вікна всі з морської піни; Шумиха, оливо, свинець, Блищали міді там і криці'' (''Котл.'', І, 1952, 148); ''Привозили [чумаки] з Півдня та Сходу — не тільки сіль та рибу, а й ліки та книги, калган і перець, і грецькі вина, і кінську збрую, і свинець та оливо'' (''Ільч.'', Козацьк. роду.., 1958, 26); ''Та вона, ота Урака, Біля коминка присіла Вкупі з сином, з тим Ласкаром, Топлять оливо, ллють кулі'' (''Л. Укр.'', IV, 1954, 160); * ''У порівн. Посипались рідкі краплі дощу, великі, як лісові горіхи, важкі, як розтоплене оливо'' (''Н.-Лев.'', II, 1956, 390).
  
−
Слово '''«цина»''' запозичене з німецької мови (через польське ''cyna''). Німецьке ''Zinn'' є похідним від прагерманського ''tiną'' '''(«олово»)''', з якого походить також англійське ''tin''.
+
2. рідко. '''Олівець.''' ''Для себе, братики, спишу, Ще раз те оливо потрачу'' (''Шевч.'', II, 1963, 126).
  
−
===Загальна характеристика===
+
===[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/оливо Оливо (Словник Грінченка)]===
−
'''Станум''' — поширений елемент, його кларк у земній корі 0,8·10−3 % за масою. Він має тенденцію до накопичення в пізніх продуктах еволюції магматичних розплавів — '''пегматитах''', а також в '''гідротермальних утвореннях'''. Відомо понад 20 основних мінералів Стануму, з яких промислове значення мають '''каситерит''' SnO2 (78,6%) — головний мінерал олов'яних руд, а також '''станін''' Cu2FeSnS4 (27,7%), '''тиліт''' PbSnS2 (30,4%), '''франкеїт''' Pb5Sn3Sb2S14 (17%) і '''циліндрит''' Pb3Sn4Sb2S14.
+
  
−
Проста речовина '''Стануму''', ''олово'' за нормальних умов — м'який сріблясто-білий метал, стійкий до хімічних реагентів. Його густина 7310 кг/м³, tплав. 231,93 °C; tкип 2602 °C, питомий електричний опір 11,5·10−8 Ом·м (20 °C). Границя міцності при розтягненні 16,6 МПа, відносне подовження 80-90%, твердість за ''Брінеллем'' 38,3-41,2 МПа.
+
*'''1.''' '''Олово.''
  
−
'''Олово''' є '''поліморфним'''. За звичайних умов воно існує у вигляді β-модифікації ('''біле олово''', β-Sn), яка є стійкою при температурі вищій від 13,2 °C. '''Біле олово''' — це м'який, пластичний метал, з тетрагональною кристалічною ґраткою, параметри a = 0,5831, c = 0,3181 нм. Координаційне оточення кожного атома '''стануму''' у ньому — '''октаедр'''.
+
*'''2.''' '''Карандашъ.''' ''Для себе, братики, спишу, ще раз те оливо потрачу.'' ''Шевч.''
  
−
При охолодженні '''біле олово''' переходить в α-модифікацію ('''сіре олово''', α-Sn). Хоча температура рівноваги взаємопереходу модифікацій становить 13,2°С, в реальних умовах поліморфне перетворення стає помітним лише при температурі нижчій за 0°С. Сіре олово має структуру '''алмаза''' (кубічна кристалічна ґратка з параметром а = 0,6491 нм). В '''сірому олові''' координаційний '''поліедр''' кожного атома — '''тетраедр''', координаційне число 4. Фазове перетворення β-Sn в α-Sn супроводжується зростанням питомого об'єму на 25,6% (густина α-Sn становить 5769 кг/м³), що супроводжується розсипанням олова у порошок (явище отримало назву «олов'яна чума»). Найшвидший перехід з білого олова в ''сіре'' відбувається при −48 °C.
+
*'''3.''' ''Мурава, глазурь, еще не застывшая (для глиняной посуды).'' '' Шух.'' І. 262.
  
−
Ще дві алотропні форми γ і σ, виявлено при температурах вищих за 161 °C і тисках, що перевищують декілька ГПа.
+
===Цікаві факти про оливо===
 +
'''Олов'яна чума''' - є результатом алотропічних перетворень олова. Перехід '''білого β-олова''' (ґратки '''тетрагональні''', '''об'ємноцентровані''') в '''сіре α-олово''' (''ґратки алмазного типу'') супроводиться зміною об'єму на 26 %. Під впливом внутрішніх напружень, що виникають при цьому, компактний метал перетворюється в порошок, який і називають '''«олов'яна чума»'''. Найшвидший перехід з білого олова в сіре відбувається при -48 °C.
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cassiterite1.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:27.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tin-2.jpg|x140px]]  
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20129121123559333.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pencils_hb.jpg|x140px]]
 +
 
 
|}
 
|}
  
−
==Медіа==
+
{{#ev:youtube|YctD5-p9K4o}}
 +
{{#ev:youtube|3J9tl0F29jE}}
 +
{{#ev:youtube|n8sWnzXI4Kw}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
*[http://wiki.kubg.edu.ua/Метал Метал (Cловник Грінченка)]
 +
*[http://wiki.kubg.edu.ua/Залізо Залізо (Cловник Грінченка)]
 +
*[http://wiki.kubg.edu.ua/Злото Злото (Cловник Грінченка)]
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
*[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/оливо СУМ-11]
 +
*[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/оливо Словник Грінченка]
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
−
 
+
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Станум Вікіпедія]
−
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Олівець Вікіпедія]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Поточна версія на 09:39, 28 листопада 2016

Оливо, -ва, с. 1) Олово. 2) Карандашъ. Для себе, братики, спишу, ще раз те оливо потрачу. Шевч. 2) Мурава, глазурь, еще не застывшая (для глиняной посуды). Шух. І. 262.

  • Станум або Олово

Оливо (СУМ-11)

О́ЛИВО, а, е., заст.

1. Олово. Цвяховані були там стіни І вікна всі з морської піни; Шумиха, оливо, свинець, Блищали міді там і криці (Котл., І, 1952, 148); Привозили [чумаки] з Півдня та Сходу — не тільки сіль та рибу, а й ліки та книги, калган і перець, і грецькі вина, і кінську збрую, і свинець та оливо (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 26); Та вона, ота Урака, Біля коминка присіла Вкупі з сином, з тим Ласкаром, Топлять оливо, ллють кулі (Л. Укр., IV, 1954, 160); * У порівн. Посипались рідкі краплі дощу, великі, як лісові горіхи, важкі, як розтоплене оливо (Н.-Лев., II, 1956, 390).

2. рідко. Олівець. Для себе, братики, спишу, Ще раз те оливо потрачу (Шевч., II, 1963, 126).

Оливо (Словник Грінченка)

  • '1. Олово.
  • 2. Карандашъ. Для себе, братики, спишу, ще раз те оливо потрачу. Шевч.
  • 3. Мурава, глазурь, еще не застывшая (для глиняной посуды). Шух. І. 262.

Цікаві факти про оливо

Олов'яна чума - є результатом алотропічних перетворень олова. Перехід білого β-олова (ґратки тетрагональні, об'ємноцентровані) в сіре α-олово (ґратки алмазного типу) супроводиться зміною об'єму на 26 %. Під впливом внутрішніх напружень, що виникають при цьому, компактний метал перетворюється в порошок, який і називають «олов'яна чума». Найшвидший перехід з білого олова в сіре відбувається при -48 °C.

Ілюстрації

Cassiterite1.jpg 27.jpg Tin-2.jpg 20129121123559333.jpg Pencils hb.jpg

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Оливо&oldid=158395