Відмінності між версіями «Сирота»
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220px-Thomas kennington orphans 1885.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220px-Thomas kennington orphans 1885.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5cb141269e.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ssss 1.jpg|x140px]] |
− | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== |
Поточна версія на 23:57, 26 листопада 2016
Сирота, -ти, об. 1) Сирота. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата, нікого нема. Шевч. 2) мн. Сироти. Прыщики, выступающіе на тѣлѣ отъ холода. Ум. Сирітка, сирітонька, сиріточка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Соціальне сирітство — соціальне явище, спричинене ухиленням або відстороненням батьків від виконання батьківських обов'язків по відношенню до неповнолітньої дитини.
Соціальні сироти — це особлива соціально-демографічна група дітей, які внаслідок соціальних, економічних та морально-психологічних причин зостались сиротами при живих батьках.
syrota CИРОТА, и, чол. і жін. 1. Дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них. — Я сирота: без матері, Без батька осталась, І він один на всім світі, Один мене любить (Тарас Шевченко, I, 1963, 127); Рахім любив сестру особливою, ніжною і глибокою любов'ю, якою люблять сироти старших сестер, що дарують їм втрачену материну ласку (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 113); — Тата нашого вбито на фінській війні, я — сирота вважаюсь (Юрій Яновський, I, 1954, 43); Сказано — як батько вмре, то це ще півсироти, а як мати, то вже ціла сирота (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 30); // Людина, що залишилася без рідних, близьких; одинока, самітна людина. Він оповістив, що він теж сирота, теж нема роду й плем'я [племені], що він козак з далекого села Глибова (Марко Вовчок, I, 1955, 319); [1-й майстер:] Бійся бога! Та що ж се ми за сироти нещасні? Чей єсть у нас товариші вірненькі, чей озовуться на братерський поклик (Леся Українка, II, 1951, 210); * Образно. Залунали скарги жалібнії Моїх покинутих пісень-сиріт (Леся Українка, I, 1951, 138); * У порівняннях. Гайдамаки встали, Помолились, одяглися, Кругом мене стали. Сумно, сумно, як сироти, Мовчки похилились (Тарас Шевченко, I, 1963, 77); Сиротою стоїть над шляхом хата, з побитими вікнами, нетоплена, .. чорна, полупана... (Панас Мирний, II, 1954, 179); // перен. Бідна, нещасна людина; бідолаха. — Ти ладен, мабуть, мене живою в землю закопати! — говорила Кайдашиха. — Ти хочеш з своєю Мотрею мене, сироту, скривдить? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 357).
Зостатися (залишитися, лишитися і т. ін.) сиротою: а) втратити батька й матір або одного з них. Я свого отця-неньки не знаю; я ще в сповиточку зосталася сиротою, — і прийняв мене мій родич до себе (Марко Вовчок, I, 1955, 181); Згадала вона, як зісталась сиротою, як жила з матір'ю вдвох, ходила в гімназію, як сиділа з книжкою вечірньою добою рядом з матір'ю за столом (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 57); На сьомому році Люба залишилась сиротою (Михайло Стельмах, I, 1962, 343); Сиротою на ласці родичів лишилася [Люба] (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 24); б) бути одинокою, самітною людиною. Вмер батько наші ..Сиротою наша мати зосталась! (Леся Українка, I, 1951, 9); Круглий (кругла) сирота див. круглий.