Відмінності між версіями «Майстерство»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Майстерство, -ва, ''''' | + | '''Майстерство, -ва, ''''' |
| − | + | 1. Те саме, що ремесло. Якусь мені бог дав легку руку до майстерства: що очима ввиджу [побачу], то руками зроблю (Іван Франко, II, 1950, 39); Никодим Онуфрійович кожного свого одприска [нащадка], тільки той доходив робочого віку, навчав слюсарювати і поступово виводив у митці цього тонкого і розумного майстерства (Юрій Смолич, V, 1959, 90). | |
| + | 2. заст. Майстерність (у 1 знач.). Щоб показати своє артистичне майстерство перед дамами, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 218); Коваль вправно орудував молотком, і плугатарі, немов діти, не могли одірвати очей від чарівного майстерства (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 168). | ||
| − | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 600. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | '''МА́ЙСТЕР, тра, чол.''' | |
| − | + | 1. Фахівець з якого-небудь ремесла. Майстрові дали кувать Із бронзи кесаря (Тарас Шевченко, II, 1953, 271); Бреше [Микита], мабуть, не вперше: язик обертається, як човник у ткацького майстра (Марко Вовчок, VI, 1956, 278); Якби хлопець — справа ясна: можна притулити десь у ремісничій школі, щоб на майстра научався (Яків Качура, II, 1958, 24); Будинок колійного майстра мав дві кімнати (Юрій Смолич, Ми разом.., 1950, 34). | |
| − | + | 2. Керівник окремої ділянки виробництва. Веселі домики тонули в вербах.. Там жили всі німецькі майстри й директор сахарні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 199); Майстер, схилившись на рипучий стіл, підписував наряди (Олесь Донченко, VI, 1957, 161). | |
| − | + | 3. чого, без додатка і з інфін. Той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості. По роботі пізнати майстра (Номис, 1864, № 7338); Робота була така гарна, така чиста, колесо було так.. зроблено, наче його зробив справжній майстер (Нечуй-Левицький, II, 1956, 171); Народ у свою чергу дуже шанує і поважає своїх письменників, тих славетних майстрів рідного слова, що оздобили його мову своїми невмирущими творами (Панас Мирний, V, 1955, 308); Багато на Поліссі видатних майстрів високих врожаїв (Колгоспник України, 12, 1958, 45); | |
| + | // на що і з інфін., розм. Вміла, спритна в чомусь людина. Майстер читати, писати й з горшків хватати (Номис, 1864, № 11063); [Чоловіки:] Може б ти, Остапе, поборовся з ним [борцем], ти ж колись на це майстер був (Степан Васильченко, III, 1960, 106); — А дріб чи кулі я сам роблю. Ого, я майстер на це! — похвастався дід (Олесь Донченко, II, 1956, 58). | ||
| + | Майстер своєї справи — той, хто досяг високої майстерності, досконалості в чомусь; Майстер спорту — звання, що надається людям, які досягли видатних успіхів у певній галузі спорту; людина, що має це звання. Звання майстра спорту є почесним, довічним і надається спортсменам — громадянам СРСР, які мають спортивні досягнення, встановлені для цього звання з окремих видів спорту (Художня гімнастика, 1958, 4); Майстри мистецтв — провідні артисти. Під час Декади, крім музичних колективів і ансамблів, перед москвичами виступатимуть солісти — майстри мистецтв України (Наука і життя, 10, 1960, 8). | ||
| + | ♦ На всі руки майстер див. рука. | ||
| − | + | 4. розм. Те саме, що тесляр. Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом не хату, а цілий невеличкий будинок (Панас Мирний, II, 1954, 258). | |
| − | + | ||
| − | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 599. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | [[Категорія:Ма]] | |
| − | + | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nihheun7eff4xpogy5o3-600x600.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Skill-or-luck.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Новый-рисунок.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
Поточна версія на 15:50, 16 листопада 2019
Майстерство, -ва, 1. Те саме, що ремесло. Якусь мені бог дав легку руку до майстерства: що очима ввиджу [побачу], то руками зроблю (Іван Франко, II, 1950, 39); Никодим Онуфрійович кожного свого одприска [нащадка], тільки той доходив робочого віку, навчав слюсарювати і поступово виводив у митці цього тонкого і розумного майстерства (Юрій Смолич, V, 1959, 90).
2. заст. Майстерність (у 1 знач.). Щоб показати своє артистичне майстерство перед дамами, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 218); Коваль вправно орудував молотком, і плугатарі, немов діти, не могли одірвати очей від чарівного майстерства (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 168).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 600.
МА́ЙСТЕР, тра, чол.
1. Фахівець з якого-небудь ремесла. Майстрові дали кувать Із бронзи кесаря (Тарас Шевченко, II, 1953, 271); Бреше [Микита], мабуть, не вперше: язик обертається, як човник у ткацького майстра (Марко Вовчок, VI, 1956, 278); Якби хлопець — справа ясна: можна притулити десь у ремісничій школі, щоб на майстра научався (Яків Качура, II, 1958, 24); Будинок колійного майстра мав дві кімнати (Юрій Смолич, Ми разом.., 1950, 34).
2. Керівник окремої ділянки виробництва. Веселі домики тонули в вербах.. Там жили всі німецькі майстри й директор сахарні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 199); Майстер, схилившись на рипучий стіл, підписував наряди (Олесь Донченко, VI, 1957, 161).
3. чого, без додатка і з інфін. Той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості. По роботі пізнати майстра (Номис, 1864, № 7338); Робота була така гарна, така чиста, колесо було так.. зроблено, наче його зробив справжній майстер (Нечуй-Левицький, II, 1956, 171); Народ у свою чергу дуже шанує і поважає своїх письменників, тих славетних майстрів рідного слова, що оздобили його мову своїми невмирущими творами (Панас Мирний, V, 1955, 308); Багато на Поліссі видатних майстрів високих врожаїв (Колгоспник України, 12, 1958, 45); // на що і з інфін., розм. Вміла, спритна в чомусь людина. Майстер читати, писати й з горшків хватати (Номис, 1864, № 11063); [Чоловіки:] Може б ти, Остапе, поборовся з ним [борцем], ти ж колись на це майстер був (Степан Васильченко, III, 1960, 106); — А дріб чи кулі я сам роблю. Ого, я майстер на це! — похвастався дід (Олесь Донченко, II, 1956, 58).
Майстер своєї справи — той, хто досяг високої майстерності, досконалості в чомусь; Майстер спорту — звання, що надається людям, які досягли видатних успіхів у певній галузі спорту; людина, що має це звання. Звання майстра спорту є почесним, довічним і надається спортсменам — громадянам СРСР, які мають спортивні досягнення, встановлені для цього звання з окремих видів спорту (Художня гімнастика, 1958, 4); Майстри мистецтв — провідні артисти. Під час Декади, крім музичних колективів і ансамблів, перед москвичами виступатимуть солісти — майстри мистецтв України (Наука і життя, 10, 1960, 8).
♦ На всі руки майстер див. рука.
4. розм. Те саме, що тесляр. Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом не хату, а цілий невеличкий будинок (Панас Мирний, II, 1954, 258).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 599.
Ілюстрації
|
|
|
