Відмінності між версіями «Добігати»
(Створена сторінка: '''Добігати, -гаю, -єш, '''сов. в. '''добігти, -біжу, -жиш, '''''гл. ''Добѣгать, добѣжать. ''Швидкий сам...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Добігати, -гаю, -єш, '''сов. в. '''добігти, -біжу, -жиш, '''''гл. ''Добѣгать, добѣжать. ''Швидкий сам добіжить, а смирного Бог донесе. ''Ном. № 1968. 2) '''Добігти чого'''. Пріобрѣсти что, добыть что; о болѣзни: захватить. ''Мабуть чи не сухоти добігла й кров’ю стала хряпати. ''Г. Барв. 454. | '''Добігати, -гаю, -єш, '''сов. в. '''добігти, -біжу, -жиш, '''''гл. ''Добѣгать, добѣжать. ''Швидкий сам добіжить, а смирного Бог донесе. ''Ном. № 1968. 2) '''Добігти чого'''. Пріобрѣсти что, добыть что; о болѣзни: захватить. ''Мабуть чи не сухоти добігла й кров’ю стала хряпати. ''Г. Барв. 454. | ||
| + | |||
| + | ==Тлумачення слова== | ||
| + | ===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8 Тлумачний словник української мови]=== | ||
| + | ДОБІГАТИ, аю, аєш, недок., ДОБІГТИ, біжу, біжиш, док. 1. Бігом досягати якого-небудь місця; прибігати. Добігає до села Та прямісінько до хати, Де Ма-русенька жила (Щог., Поезії, 1958, 248); Добігаємо до вулички, нею йдемо ліворуч (Ю. Янов., II, 1958, 45); Карпо добіг до води та й спинився (Н.-Лев., II, 1956, 376); До вітряка до першого саме добігла [Зінька] (Головко, II, 1957, 177); // перен. Швидко рухаючись, поширюючись, досягати чого-небудь (про хвилі, звуки і т. ін.). До ніг [Христі] легенька хвиля добігає, лоскоче своїм холодочком її у пальці (Мирний, III, 1954, 242); Лютує Дніпр. До моря добігти б поскоріш, Бо там йому і воля, І оддихнуть миліш (Граб., І, 1959, 538); Вагон стишив розгін, але до Тереня добіг швидко, треба було негайно гальмувати (Донч., І, 1956, 429); // перен. Наближатися до кінця, завершуватися. Осінь до кінця вже стала добігать (Фр., XIII, 1954, 377); Мені добігає двадцять четвертий рік, а моє волосся вже посріблене сивиною (Ірчан, II, 1958, 37). | ||
| + | |||
| + | 2. тільки док., діал. Підхопити (хворобу). Мабуть, чи не сухоти добігла (Барв., Опов.., 1902, 454). | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник української мови: в 11 томах]=== | ||
| + | ДОБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОБІ́ГТИ, біжу́, біжи́ш, док. | ||
| + | |||
| + | 1. Бігом досягати якого-небудь місця; прибігати. Добігає до села Та прямісінько до хати, Де Ма-русенька жила (Щог., Поезії, 1958, 248); Добігаємо до вулички, нею йдемо ліворуч (Ю. Янов., II, 1958, 45); Карпо добіг до води та й спинився (Н.-Лев., II, 1956, 376); До вітряка до першого саме добігла [Зінька] (Головко, II, 1957, 177); // перен. Швидко рухаючись, поширюючись, досягати чого-небудь (про хвилі, звуки і т. ін.). До ніг [Христі] легенька хвиля добігає, лоскоче своїм холодочком її у пальці (Мирний, III, 1954, 242); Лютує Дніпр. До моря добігти б поскоріш, Бо там йому і воля, І оддихнуть миліш (Граб., І, 1959, 538); Вагон стишив розгін, але до Тереня добіг швидко, треба було негайно гальмувати (Донч., І, 1956, 429); // перен. Наближатися до кінця, завершуватися. Осінь до кінця вже стала добігать (Фр., XIII, 1954, 377); Мені добігає двадцять четвертий рік, а моє волосся вже посріблене сивиною (Ірчан, II, 1958, 37). | ||
| + | |||
| + | 2. тільки док., діал. Підхопити (хворобу). Мабуть, чи не сухоти добігла (Барв., Опов.., 1902, 454). | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | #[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8 Тлумачний словник української мови] | ||
| + | #[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник української мови: в 11 томах] | ||
| + | |||
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
Поточна версія на 20:25, 13 квітня 2025
Добігати, -гаю, -єш, сов. в. добігти, -біжу, -жиш, гл. Добѣгать, добѣжать. Швидкий сам добіжить, а смирного Бог донесе. Ном. № 1968. 2) Добігти чого. Пріобрѣсти что, добыть что; о болѣзни: захватить. Мабуть чи не сухоти добігла й кров’ю стала хряпати. Г. Барв. 454.
Зміст
Тлумачення слова
Тлумачний словник української мови
ДОБІГАТИ, аю, аєш, недок., ДОБІГТИ, біжу, біжиш, док. 1. Бігом досягати якого-небудь місця; прибігати. Добігає до села Та прямісінько до хати, Де Ма-русенька жила (Щог., Поезії, 1958, 248); Добігаємо до вулички, нею йдемо ліворуч (Ю. Янов., II, 1958, 45); Карпо добіг до води та й спинився (Н.-Лев., II, 1956, 376); До вітряка до першого саме добігла [Зінька] (Головко, II, 1957, 177); // перен. Швидко рухаючись, поширюючись, досягати чого-небудь (про хвилі, звуки і т. ін.). До ніг [Христі] легенька хвиля добігає, лоскоче своїм холодочком її у пальці (Мирний, III, 1954, 242); Лютує Дніпр. До моря добігти б поскоріш, Бо там йому і воля, І оддихнуть миліш (Граб., І, 1959, 538); Вагон стишив розгін, але до Тереня добіг швидко, треба було негайно гальмувати (Донч., І, 1956, 429); // перен. Наближатися до кінця, завершуватися. Осінь до кінця вже стала добігать (Фр., XIII, 1954, 377); Мені добігає двадцять четвертий рік, а моє волосся вже посріблене сивиною (Ірчан, II, 1958, 37).
2. тільки док., діал. Підхопити (хворобу). Мабуть, чи не сухоти добігла (Барв., Опов.., 1902, 454).
Словник української мови: в 11 томах
ДОБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОБІ́ГТИ, біжу́, біжи́ш, док.
1. Бігом досягати якого-небудь місця; прибігати. Добігає до села Та прямісінько до хати, Де Ма-русенька жила (Щог., Поезії, 1958, 248); Добігаємо до вулички, нею йдемо ліворуч (Ю. Янов., II, 1958, 45); Карпо добіг до води та й спинився (Н.-Лев., II, 1956, 376); До вітряка до першого саме добігла [Зінька] (Головко, II, 1957, 177); // перен. Швидко рухаючись, поширюючись, досягати чого-небудь (про хвилі, звуки і т. ін.). До ніг [Христі] легенька хвиля добігає, лоскоче своїм холодочком її у пальці (Мирний, III, 1954, 242); Лютує Дніпр. До моря добігти б поскоріш, Бо там йому і воля, І оддихнуть миліш (Граб., І, 1959, 538); Вагон стишив розгін, але до Тереня добіг швидко, треба було негайно гальмувати (Донч., І, 1956, 429); // перен. Наближатися до кінця, завершуватися. Осінь до кінця вже стала добігать (Фр., XIII, 1954, 377); Мені добігає двадцять четвертий рік, а моє волосся вже посріблене сивиною (Ірчан, II, 1958, 37).
2. тільки док., діал. Підхопити (хворобу). Мабуть, чи не сухоти добігла (Барв., Опов.., 1902, 454).
