Відмінності між версіями «Добих»
(Створена сторінка: '''Добих, -ху, '''''м. ''Встрѣчается въ слѣдующемъ выраженіи: '''Він вернувся не з добихом'''. Онъ ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Добих, -ху, '''''м. ''Встрѣчается въ слѣдующемъ выраженіи: '''Він вернувся не з добихом'''. Онъ возвратился не добившись своего, безъ добычи. Зміев. у. | '''Добих, -ху, '''''м. ''Встрѣчается въ слѣдующемъ выраженіи: '''Він вернувся не з добихом'''. Онъ возвратился не добившись своего, безъ добычи. Зміев. у. | ||
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/dobih Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | |||
| + | 1. Те, що захоплено з боєм у ворога. Та без серця і без жалю, Без сльози гіркої Поспішав розбіяка До добичі свої [своєї] (Степан Руданський, Тв., 1956, 76); — Як послужить доля, то сього року буде велика добич. Отаман мене не скривдить (Марко Вовчок, I, 1955, 91); * Образно. Не труд кістки проїв, а ржа: Я був добичею тюрми, Кайдани ніс, дізнався тьми (Павло Грабовський, I, 1959, 399). | ||
| + | |||
| + | 2. Те, що здобуто мисливством, рибальством і т. ін.; предмет мисливства, рибальства і т. ін. За.. чверть години він устиг звалити, мабуть, з десяток качок, і я, щоб він не перевершив кількісно моєї добичі, взявся до діла (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 436); Шумливий базар — місце спродажу рибалками добичі моря й овочівниками плодів землі (Юрій Смолич, V, 1959, 8). | ||
| + | |||
| + | 3. Те, що видобуто з надр землі; видобуток. — У нас на шахті дивляться не на вареники, а на добичу... На вугольок, зрозуміло? (Юрій Яновський, IV, 1959, 197) | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:unnamed.jpg|x140px]] | ||
Поточна версія на 23:43, 21 листопада 2017
Добих, -ху, м. Встрѣчается въ слѣдующемъ выраженіи: Він вернувся не з добихом. Онъ возвратился не добившись своего, безъ добычи. Зміев. у.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Те, що захоплено з боєм у ворога. Та без серця і без жалю, Без сльози гіркої Поспішав розбіяка До добичі свої [своєї] (Степан Руданський, Тв., 1956, 76); — Як послужить доля, то сього року буде велика добич. Отаман мене не скривдить (Марко Вовчок, I, 1955, 91); * Образно. Не труд кістки проїв, а ржа: Я був добичею тюрми, Кайдани ніс, дізнався тьми (Павло Грабовський, I, 1959, 399).
2. Те, що здобуто мисливством, рибальством і т. ін.; предмет мисливства, рибальства і т. ін. За.. чверть години він устиг звалити, мабуть, з десяток качок, і я, щоб він не перевершив кількісно моєї добичі, взявся до діла (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 436); Шумливий базар — місце спродажу рибалками добичі моря й овочівниками плодів землі (Юрій Смолич, V, 1959, 8).
3. Те, що видобуто з надр землі; видобуток. — У нас на шахті дивляться не на вареники, а на добичу... На вугольок, зрозуміло? (Юрій Яновський, IV, 1959, 197)
Ілюстрації
|
