Відмінності між версіями «Три»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
// Уживається в складі багатозначного або дробового числа. Сто двадцять три; Три п'ятих; Три десятих; | // Уживається в складі багатозначного або дробового числа. Сто двадцять три; Три п'ятих; Три десятих; | ||
// Кількість із трьох одиниць. Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися (Тарас Шевченко, I, 1951, 388); Трьома струмцями піт в його дзюрив; Лишив роботу, побрів до хати (Павло Грабовський, I, 1959, 332); Коли я вибіг на гору, побачив їх усіх трьох. Неля й Микола вели під руки Андрія (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 23). | // Кількість із трьох одиниць. Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися (Тарас Шевченко, I, 1951, 388); Трьома струмцями піт в його дзюрив; Лишив роботу, побрів до хати (Павло Грабовський, I, 1959, 332); Коли я вибіг на гору, побачив їх усіх трьох. Неля й Микола вели під руки Андрія (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 23). | ||
| − | + | ||
| − | + | Два-три див. два; Не два, [і] не три див. два; Під (за) трьома замками держати (тримати і т. ін.) див. замок; Три-чотири — уживається для приблизного позначення невеликої кількості чогось; декілька. Поговорив [хлопець] з дівчиною — вже й каже, що полюбив.. А як ще в неї на шиї намиста разків десять та хрестів три-чотири, так тут вже зовсім вмира... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 306); Три-чотири рази на день жінки ретельно перелопачували кукурудзу, щоб кожна зернина відчувала на собі проміння сонця (Радянська Україна, 14.VII 1961, 2); Трьома наворотами див. наворот; У три миги див. миг 2; Як три дні [хліба] не їв (не їла): а) млявий, тихий, неговіркий. Чіпка, як три дні не їв... (Панас Мирний, I, 1949, 274); б) мляво, тихо, неголосно. Говорить так, як три дні хліба не їв (Номис, 1864, № 12928). | |
| − | + | ||
| + | Алюр три хрести! — команда бігти щосили, їхати галопом, дуже швидко. — Тепер хоч на край світу, товаришу гвардії підполковник! — не втерпів Хаєцький, щоб і тут не висловитись. — Не втекти супостатам, доженем! Гаття, алюр три хрести!.. (Олесь Гончар, III, 1959, 74); Без року три дні див. рік; В (у) трьох лицях див. лице; Гнати (вигнати) у три вирви див. вирва; Гнати (виганяти, вигонити, вигнати, витурити і т. ін.) в три шиї кого — дуже грубо (з лайкою, побоями) прогнати когось. Нащо обирали таких? Чи коли вже зробили помилку, був час виправити. В три шиї давно треба було гнати і того ж Рябокляча, і Пожитька, а з сільської Ради — Кушніренка-п'яницю (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 466); — Сергій насміявся з тебе?.. То зараз же, при тобі, в три шиї витурю, в безвість нажену його, псяюху такого! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 121); Дерти (драти) по три шкури див. дерти; Згинати (зігнути) в три дуги (в три погибелі і т. ін.) див. згинати; Згинатися (зігнутися) в три дуги (в три погибелі і т. ін.) див. згинатися; Здирати (зідрати, здерти, знімати, зняти, здіймати, здійняти, злупити, стягати, стягувати, стягнути, стягти, лупити, облупити і т. ін.) три шкури див. шкура; Зігнутий (зігнений, зігнута і т. ін.) в три погибелі (в три дуги) див. зігнутий; Іди (ідіть, пішов би ти і т. ін.) під три вітри (чорти) — те саме, що Іди (ідіть) [собі] геть (до лиха, до чорта, з очей, на чотири вітри, під три чорти і т. ін.) (див. іти). [Василина:] А не пішов би ти, прохожала людина-парубче, з-під вікна під три вітри? (Степан Васильченко, III, 1960, 67); Комбінація з трьох пальців див. комбінація; Купити (роздобути) за три огляди див. огляд; Наговорити (набалакати, наказати, наплести і т. ін.) три мішки гречаної вовни (усячини) — те саме, що Наговорити (наплести і т. ін.) сім мішків (кіп) гречаної вовни (див. вовна). — Вже й ти наговориш три мішки гречаної вовни, та ще й усі неповні.., — говорила вже сердито Онися (Нечуй-Левицький, III, 1956, 106); — Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене? (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 365); Скорчитися в три погибелі див. скорчитися; Скручувати (скрутити) в три погибелі див. скручувати; Спустити (спускати) три шкури див. шкура; Три чисниці до смерті див. чисниця. | ||
2. Те саме, що трійка 2. І от видають раз на святки нам білети. Дивлюсь, у моєму поведінню [моїй поведінці] замість п'ять стоїть три з половиною. — За віщо це? — здивувавсь я. — Щоб не мудрствував дуже, — отець завідуючий мені (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 66). | 2. Те саме, що трійка 2. І от видають раз на святки нам білети. Дивлюсь, у моєму поведінню [моїй поведінці] замість п'ять стоїть три з половиною. — За віщо це? — здивувавсь я. — Щоб не мудрствував дуже, — отець завідуючий мені (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 66). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 249. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 249. | ||
| − | |||
| − | |||
ТРИ..., ТРЬОХ... Перша частина складних слів, що означає: а) який складається з трьох частин, одиниць, відділів і т. ін., напр.: триверхий, тривершинний, тризальний, трикласний, триповерховий, тритомний, трьохактний, трьохатомний, трьохелементний і т. ін.; б) який має три однакових елементи, однакові ознаки й т. ін., напр.: трибунчужний, трибрусний, тригранний, триногий, трипалий, тристопний, трищогловий, тризарядний, трьохелектродний і т. ін.; в) який вимірюється мірою в три яких-небудь одиниці, напр.: трикілограмовий, триразовий, тритижневий, трьохаршинний і т. ін. | ТРИ..., ТРЬОХ... Перша частина складних слів, що означає: а) який складається з трьох частин, одиниць, відділів і т. ін., напр.: триверхий, тривершинний, тризальний, трикласний, триповерховий, тритомний, трьохактний, трьохатомний, трьохелементний і т. ін.; б) який має три однакових елементи, однакові ознаки й т. ін., напр.: трибунчужний, трибрусний, тригранний, триногий, трипалий, тристопний, трищогловий, тризарядний, трьохелектродний і т. ін.; в) який вимірюється мірою в три яких-небудь одиниці, напр.: трикілограмовий, триразовий, тритижневий, трьохаршинний і т. ін. | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 11:49, 21 листопада 2016
Три, трьох, числ. Три. Один син не син, два сини півсина, три сини ото тільки син. Ном. № 9286.
Сучасні словники
ТРИ, трьох, числ. кільк.
1. Назва числа 3 і його цифрового позначення. Снідала-обідала — раз їла, полуднувала-підвечіркувала — два їла, вечеряла-повечіркувала — три їла (Номис, 1864, № 14324); А далі, далі комсомольці ідуть у ногу: раз, два, три! (Володимир Сосюра, I, 1957, 177); Три рази по три буде дев'ять; Написати цифру три; // Уживається в складі багатозначного або дробового числа. Сто двадцять три; Три п'ятих; Три десятих; // Кількість із трьох одиниць. Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися (Тарас Шевченко, I, 1951, 388); Трьома струмцями піт в його дзюрив; Лишив роботу, побрів до хати (Павло Грабовський, I, 1959, 332); Коли я вибіг на гору, побачив їх усіх трьох. Неля й Микола вели під руки Андрія (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 23).
Два-три див. два; Не два, [і] не три див. два; Під (за) трьома замками держати (тримати і т. ін.) див. замок; Три-чотири — уживається для приблизного позначення невеликої кількості чогось; декілька. Поговорив [хлопець] з дівчиною — вже й каже, що полюбив.. А як ще в неї на шиї намиста разків десять та хрестів три-чотири, так тут вже зовсім вмира... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 306); Три-чотири рази на день жінки ретельно перелопачували кукурудзу, щоб кожна зернина відчувала на собі проміння сонця (Радянська Україна, 14.VII 1961, 2); Трьома наворотами див. наворот; У три миги див. миг 2; Як три дні [хліба] не їв (не їла): а) млявий, тихий, неговіркий. Чіпка, як три дні не їв... (Панас Мирний, I, 1949, 274); б) мляво, тихо, неголосно. Говорить так, як три дні хліба не їв (Номис, 1864, № 12928).
Алюр три хрести! — команда бігти щосили, їхати галопом, дуже швидко. — Тепер хоч на край світу, товаришу гвардії підполковник! — не втерпів Хаєцький, щоб і тут не висловитись. — Не втекти супостатам, доженем! Гаття, алюр три хрести!.. (Олесь Гончар, III, 1959, 74); Без року три дні див. рік; В (у) трьох лицях див. лице; Гнати (вигнати) у три вирви див. вирва; Гнати (виганяти, вигонити, вигнати, витурити і т. ін.) в три шиї кого — дуже грубо (з лайкою, побоями) прогнати когось. Нащо обирали таких? Чи коли вже зробили помилку, був час виправити. В три шиї давно треба було гнати і того ж Рябокляча, і Пожитька, а з сільської Ради — Кушніренка-п'яницю (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 466); — Сергій насміявся з тебе?.. То зараз же, при тобі, в три шиї витурю, в безвість нажену його, псяюху такого! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 121); Дерти (драти) по три шкури див. дерти; Згинати (зігнути) в три дуги (в три погибелі і т. ін.) див. згинати; Згинатися (зігнутися) в три дуги (в три погибелі і т. ін.) див. згинатися; Здирати (зідрати, здерти, знімати, зняти, здіймати, здійняти, злупити, стягати, стягувати, стягнути, стягти, лупити, облупити і т. ін.) три шкури див. шкура; Зігнутий (зігнений, зігнута і т. ін.) в три погибелі (в три дуги) див. зігнутий; Іди (ідіть, пішов би ти і т. ін.) під три вітри (чорти) — те саме, що Іди (ідіть) [собі] геть (до лиха, до чорта, з очей, на чотири вітри, під три чорти і т. ін.) (див. іти). [Василина:] А не пішов би ти, прохожала людина-парубче, з-під вікна під три вітри? (Степан Васильченко, III, 1960, 67); Комбінація з трьох пальців див. комбінація; Купити (роздобути) за три огляди див. огляд; Наговорити (набалакати, наказати, наплести і т. ін.) три мішки гречаної вовни (усячини) — те саме, що Наговорити (наплести і т. ін.) сім мішків (кіп) гречаної вовни (див. вовна). — Вже й ти наговориш три мішки гречаної вовни, та ще й усі неповні.., — говорила вже сердито Онися (Нечуй-Левицький, III, 1956, 106); — Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене? (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 365); Скорчитися в три погибелі див. скорчитися; Скручувати (скрутити) в три погибелі див. скручувати; Спустити (спускати) три шкури див. шкура; Три чисниці до смерті див. чисниця.
2. Те саме, що трійка 2. І от видають раз на святки нам білети. Дивлюсь, у моєму поведінню [моїй поведінці] замість п'ять стоїть три з половиною. — За віщо це? — здивувавсь я. — Щоб не мудрствував дуже, — отець завідуючий мені (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 66).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 249.
ТРИ..., ТРЬОХ... Перша частина складних слів, що означає: а) який складається з трьох частин, одиниць, відділів і т. ін., напр.: триверхий, тривершинний, тризальний, трикласний, триповерховий, тритомний, трьохактний, трьохатомний, трьохелементний і т. ін.; б) який має три однакових елементи, однакові ознаки й т. ін., напр.: трибунчужний, трибрусний, тригранний, триногий, трипалий, тристопний, трищогловий, тризарядний, трьохелектродний і т. ін.; в) який вимірюється мірою в три яких-небудь одиниці, напр.: трикілограмовий, триразовий, тритижневий, трьохаршинний і т. ін. Тлумачення слова у сучасних словниках
