Відмінності між версіями «Снідання»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 5 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
−
[[Словник Бориса Грінченка]]
 
 
'''Снідання, -ня, '''''с. ''Завтракъ. ''Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. ''Ном. № 539. Ум. '''Сніданенько, сніданнячко. '''Чуб. III. 77. ''За чужої матінки сніданенька не буде. ''О. 1862. IV. 7.  
 
'''Снідання, -ня, '''''с. ''Завтракъ. ''Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. ''Ном. № 539. Ум. '''Сніданенько, сніданнячко. '''Чуб. III. 77. ''За чужої матінки сніданенька не буде. ''О. 1862. IV. 7.  
 
[[Категорія:Сн]]
 
[[Категорія:Сн]]
  
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
===[http://sum.in.ua/s/snidannja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
СНІ́ДАННЯ, я, сер.
  
 +
1. Дія за значенням [http://sum.in.ua/s/snidaty снідати]. Снідання кінчилося, коли.. слуга підійшов до заграничного політика (Іван Франко, IV, 1950, 38); На столі все було готове для снідання (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 30).
  
 +
2. Те саме, що [http://sum.in.ua/s/snidanok сніданок] 1. Ой, заржи, варжи, вороний коню, На круту гору ідучи; Ой, згадай, згадай, серце-дівчино, Снідання готуючи (Українські народні ліричні пісні, 1958, 257); Сторож.. поставив снідання на стіл (Панас Мирний, I, 1954, 325); Настя по-дівочому вибігає в другу кімнату, там посміхається сама до себе й виносить снідання (Михайло Стельмах, II, 1962, 318).
 +
Друге снідання — те саме, що Другий сніданок (див. [http://sum.in.ua/s/snidanok сніданок]).
  
−
[[Сучасні Словники|СНІДА́НОК, нку, чол. 1. Їжа, признач. для споживання вранці. З'їв [Аркадій Петрович] без апетиту сніданок і пішов по хазяйству (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396); Хазяїн збудив Шевченка о шостій годині. На столі вже чекав ситий і смачний сніданок (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 90). 2. Те саме, що снідання 1, 3. По готелях глухо гудуть -вже гонги, скликаючи на сніданок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 413); Після сніданку губернатор показав гостям своїх коней (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 439); //  у знач. присл. сніданком. Коли снідають. — Ну, зараз на добраніч. Я ще маю обмізкувати цю справу, а сніданком, — стишує [Чорнокнижний] голос, — непомітно приходьте до мене... (Михайло Стельмах, I, 1962, 449).  Добрий сніданок — останні години ранкової пори. Вже в добрий сніданок другого дня прибіг посланець (Іван Ле, Вибр., 1939, 52); В добрий сніданок підійшов [Чорноус] до села, де жила дружина покійного друга (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 16); Другий сніданок: а) їжа, признач. для споживання незадовго до обіду; б) час незадовго до обіду, признач. для споживання їжі. Ще до обіда [обіду], перед панським другим сніданком, панна Юзя пробігла мазурковим кроком по довгій жовтенькій, мов золотій, стежці до альтанки (Леся Українка, III, 1952, 666); Палити на сніданок див. палити; Сонце (сонечко) підбилося (підійшло, піднялося і т. ін.) на сніданок — те саме, що Сонце (сонечко) підбилося (підійшло, піднялося і т. ін.) на снідання (див. снідання). Як сонце піднялося на сніданок, Катерина одержала у Генріха кривавицею затруджені гроші (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 79). ▲ Віддати (віднести, залишити і т. ін.) мишам на сніданок що — не цінуючи чого-небудь, занедбувати його, доводити до псування. В бібліотеці.. висять портрети поважних предків; дивляться вони розумними очима на виснажених нащадків, що не тільки не заклали нової бібліотеки, а навіть стару оддали мишам на сніданок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 154).]]
+
 
 +
3. Ранковий час, коли звичайно снідають. Сіли на коні охляп та й поїхали. Було це в снідання, а так в обідню пору вже й вернулися обидва (Андрій Головко, II, 1957, 296).  
 +
Від снідання — починаючи з того часу, коли звичайно снідають. Від снідання косили [косарі] без перепочинку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 247); Добре снідання — те саме, що Добрий сніданок (див. сніданок). Було добре снідання, прийшов час доїти корову (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 436); До снідання — у ранкову пору, до того часу, коли звичайно снідають. До села було тільки вісім верст, і вона вступила в його [нього] ще до снідання (Борис Грінченко, II, 1963, 259); Сонце [було] у (в, під) снідання; Сонце (сонечко) підбилося (підійшло, піднялося і т. ін.) на снідання — про не дуже ранню ранкову пору! — А то якось сонце було так, як під снідання.. Пішла [Явдоха] до биків. Коли увіходить, хвалиться: — Нема биків (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); На другий день — сонце в снідання — заходить на колгоспний двір якийсь дід (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 241); Черниця знов говорить: — Втомилися... Ледве дихаємо. А там додає: — Вже сонечко підбилося на снідання... (Марко Вовчок, I, 1955, 253); Сонце вже підбилося височенько, як на пізнє снідання (Іван Багмут, Опов., 1959, 19).  
 +
♦ Віддати (віднести, залишити і т. ін.) мишам на снідання що — те саме, що Віддати (віднести, залишити і т. ін.) мишам на сніданок (див. [http://sum.in.ua/s/snidanok сніданок]). Поки б химерив мудрий дід, Творили б, лежа, епопею, Парили б скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели, Та на горище б однесли Мишам на снідання (Тарас Шевченко, II, 1963, 423).
 +
 
 +
===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361435.html Фразеологічний словник української мови]===
 +
Відпра́вити чорта́м на сніда́нок кого, зневажл. Убити, згубити кого-небудь. — Смійтесь, смійтесь,— сказав Мина,— а мені не до сміху... Я ще декого з них відправлю чортам на сніданок (О. Гончар).
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[
 +
[[Файл:Https://goo.gl/family_breakfast/WlHWa2|міні]]
 +
[[Файл:Https://goo.gl/images/YTlF2t|міні]]
 +
 
 +
==Медіа==
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 +
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Поточна версія на 00:16, 30 листопада 2016

Снідання, -ня, с. Завтракъ. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ном. № 539. Ум. Сніданенько, сніданнячко. Чуб. III. 77. За чужої матінки сніданенька не буде. О. 1862. IV. 7.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СНІ́ДАННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням снідати. Снідання кінчилося, коли.. слуга підійшов до заграничного політика (Іван Франко, IV, 1950, 38); На столі все було готове для снідання (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 30).

2. Те саме, що сніданок 1. Ой, заржи, варжи, вороний коню, На круту гору ідучи; Ой, згадай, згадай, серце-дівчино, Снідання готуючи (Українські народні ліричні пісні, 1958, 257); Сторож.. поставив снідання на стіл (Панас Мирний, I, 1954, 325); Настя по-дівочому вибігає в другу кімнату, там посміхається сама до себе й виносить снідання (Михайло Стельмах, II, 1962, 318). 

Друге снідання — те саме, що Другий сніданок (див. сніданок).


3. Ранковий час, коли звичайно снідають. Сіли на коні охляп та й поїхали. Було це в снідання, а так в обідню пору вже й вернулися обидва (Андрій Головко, II, 1957, 296). 

Від снідання — починаючи з того часу, коли звичайно снідають. Від снідання косили [косарі] без перепочинку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 247); Добре снідання — те саме, що Добрий сніданок (див. сніданок). Було добре снідання, прийшов час доїти корову (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 436); До снідання — у ранкову пору, до того часу, коли звичайно снідають. До села було тільки вісім верст, і вона вступила в його [нього] ще до снідання (Борис Грінченко, II, 1963, 259); Сонце [було] у (в, під) снідання; Сонце (сонечко) підбилося (підійшло, піднялося і т. ін.) на снідання — про не дуже ранню ранкову пору! — А то якось сонце було так, як під снідання.. Пішла [Явдоха] до биків. Коли увіходить, хвалиться: — Нема биків (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); На другий день — сонце в снідання — заходить на колгоспний двір якийсь дід (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 241); Черниця знов говорить: — Втомилися... Ледве дихаємо. А там додає: — Вже сонечко підбилося на снідання... (Марко Вовчок, I, 1955, 253); Сонце вже підбилося височенько, як на пізнє снідання (Іван Багмут, Опов., 1959, 19).

♦ Віддати (віднести, залишити і т. ін.) мишам на снідання що — те саме, що Віддати (віднести, залишити і т. ін.) мишам на сніданок (див. сніданок). Поки б химерив мудрий дід, Творили б, лежа, епопею, Парили б скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели, Та на горище б однесли Мишам на снідання (Тарас Шевченко, II, 1963, 423).

Фразеологічний словник української мови

Відпра́вити чорта́м на сніда́нок кого, зневажл. Убити, згубити кого-небудь. — Смійтесь, смійтесь,— сказав Мина,— а мені не до сміху... Я ще декого з них відправлю чортам на сніданок (О. Гончар).

Ілюстрації

[[
Файл:Https://goo.gl/family breakfast/WlHWa2
Файл:Https://goo.gl/images/YTlF2t

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Снідання&oldid=158880