Відмінності між версіями «Снідання»

Поточна версія на 00:16, 30 листопада 2016

Снідання, -ня, с. Завтракъ. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ном. № 539. Ум. Сніданенько, сніданнячко. Чуб. III. 77. За чужої матінки сніданенька не буде. О. 1862. IV. 7.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СНІ́ДАННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням снідати. Снідання кінчилося, коли.. слуга підійшов до заграничного політика (Іван Франко, IV, 1950, 38); На столі все було готове для снідання (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 30).

2. Те саме, що сніданок 1. Ой, заржи, варжи, вороний коню, На круту гору ідучи; Ой, згадай, згадай, серце-дівчино, Снідання готуючи (Українські народні ліричні пісні, 1958, 257); Сторож.. поставив снідання на стіл (Панас Мирний, I, 1954, 325); Настя по-дівочому вибігає в другу кімнату, там посміхається сама до себе й виносить снідання (Михайло Стельмах, II, 1962, 318).

Друге снідання — те саме, що Другий сніданок (див. сніданок).

3. Ранковий час, коли звичайно снідають. Сіли на коні охляп та й поїхали. Було це в снідання, а так в обідню пору вже й вернулися обидва (Андрій Головко, II, 1957, 296).

Від снідання — починаючи з того часу, коли звичайно снідають. Від снідання косили [косарі] без перепочинку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 247); Добре снідання — те саме, що Добрий сніданок (див. сніданок). Було добре снідання, прийшов час доїти корову (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 436); До снідання — у ранкову пору, до того часу, коли звичайно снідають. До села було тільки вісім верст, і вона вступила в його [нього] ще до снідання (Борис Грінченко, II, 1963, 259); Сонце [було] у (в, під) снідання; Сонце (сонечко) підбилося (підійшло, піднялося і т. ін.) на снідання — про не дуже ранню ранкову пору! — А то якось сонце було так, як під снідання.. Пішла [Явдоха] до биків. Коли увіходить, хвалиться: — Нема биків (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); На другий день — сонце в снідання — заходить на колгоспний двір якийсь дід (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 241); Черниця знов говорить: — Втомилися... Ледве дихаємо. А там додає: — Вже сонечко підбилося на снідання... (Марко Вовчок, I, 1955, 253); Сонце вже підбилося височенько, як на пізнє снідання (Іван Багмут, Опов., 1959, 19). 

♦ Віддати (віднести, залишити і т. ін.) мишам на снідання що — те саме, що Віддати (віднести, залишити і т. ін.) мишам на сніданок (див. сніданок). Поки б химерив мудрий дід, Творили б, лежа, епопею, Парили б скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели, Та на горище б однесли Мишам на снідання (Тарас Шевченко, II, 1963, 423).

Фразеологічний словник української мови

Відпра́вити чорта́м на сніда́нок кого, зневажл. Убити, згубити кого-небудь. — Смійтесь, смійтесь,— сказав Мина,— а мені не до сміху... Я ще декого з них відправлю чортам на сніданок (О. Гончар).

Ілюстрації