Відмінності між версіями «Лутка»
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''Лутка, -ки, '''''ж. ''Оконный косякъ. ''Я за луткою коло вікна сиджу. ''Г. Барв. 292. | |
| − | + | [[Категорія:Лу]] | |
| − | + | ||
| − | == Сучасні словники == | + | ==Сучасні словники== |
| − | + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | |
| − | ЛУ́ТКА, и, жін., чого і без означення. | + | '''ЛУ́ТКА''', и, жін., чого і без означення. |
| + | |||
1. Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. косяк 1 2). Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь.. вже облизував лутки знадвору (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 90); З хати вже вирвані лутки дверей і вікон, і вона, біла, дивиться на світ проваленими страхітливими очима (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 552). | 1. Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. косяк 1 2). Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь.. вже облизував лутки знадвору (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 90); З хати вже вирвані лутки дверей і вікон, і вона, біла, дивиться на світ проваленими страхітливими очима (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 552). | ||
| + | |||
2. Те саме, що підвіконня. Антон із Сашком примостились на лутці і вслухались у читання (Андрій Головко, I, 1957, 273); Поклав [Апостол] на лутку вікна баян (Юрій Яновський, IV, 1959, 119); Лігши грудьми на лутку вікна, дивився з другого поверху вниз Семен Барабаш (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 60). | 2. Те саме, що підвіконня. Антон із Сашком примостились на лутці і вслухались у читання (Андрій Головко, I, 1957, 273); Поклав [Апостол] на лутку вікна баян (Юрій Яновський, IV, 1959, 119); Лігши грудьми на лутку вікна, дивився з другого поверху вниз Семен Барабаш (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 60). | ||
| − | + | ||
| − | == | + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== |
| − | http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/ | + | '''Лу́тка''', -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв. |
| − | http:// | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== |
| + | '''ЛУ́ТКА''', и, ж., чого і без означення. | ||
| + | |||
| + | 1. Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. кося́к1 2). Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь.. вже облизував лутки знадвору (Коцюб., II, 1955, 90); З хати вже вирвані лутки дверей і вікон, і вона, біла, дивиться на світ проваленими страхітливими очима (Довж., Зач. Десна, 1957, 552). | ||
| + | |||
| + | 2. Те саме, що підвіко́ння. Антон із Сашком примостились на лутці і вслухались у читання (Головко, І, 1957, 273); Поклав [Апостол] на лутку вікна баян (Ю. Янов., IV, 1959, 119); Лігши грудьми на лутку вікна, дивився з другого поверху вниз Семен Барабаш (Сміл., Зустрічі, 1936, 60). | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | '''ЛУТКА''' — и, ж., чого і без означення. 1) Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. косяк I 2)). 2) Те саме, що підвіконня … | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Лутка.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Лутка1.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Лутка2.jpg |x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| XBxVa15EVto }} | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 19:12, 15 листопада 2021
Лутка, -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв. 292.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛУ́ТКА, и, жін., чого і без означення.
1. Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. косяк 1 2). Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь.. вже облизував лутки знадвору (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 90); З хати вже вирвані лутки дверей і вікон, і вона, біла, дивиться на світ проваленими страхітливими очима (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 552).
2. Те саме, що підвіконня. Антон із Сашком примостились на лутці і вслухались у читання (Андрій Головко, I, 1957, 273); Поклав [Апостол] на лутку вікна баян (Юрій Яновський, IV, 1959, 119); Лігши грудьми на лутку вікна, дивився з другого поверху вниз Семен Барабаш (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 60).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Лу́тка, -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЛУ́ТКА, и, ж., чого і без означення.
1. Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. кося́к1 2). Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь.. вже облизував лутки знадвору (Коцюб., II, 1955, 90); З хати вже вирвані лутки дверей і вікон, і вона, біла, дивиться на світ проваленими страхітливими очима (Довж., Зач. Десна, 1957, 552).
2. Те саме, що підвіко́ння. Антон із Сашком примостились на лутці і вслухались у читання (Головко, І, 1957, 273); Поклав [Апостол] на лутку вікна баян (Ю. Янов., IV, 1959, 119); Лігши грудьми на лутку вікна, дивився з другого поверху вниз Семен Барабаш (Сміл., Зустрічі, 1936, 60).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
ЛУТКА — и, ж., чого і без означення. 1) Бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк (див. косяк I 2)). 2) Те саме, що підвіконня …
Ілюстрації
|
|
|
