Відмінності між версіями «Живиця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 16 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Категорія:Жи]]
 
[[Категорія:Жи]]
  
−
'''Живиця, -ці, '''''ж. ''1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. ''Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. ''Св. Л. 222. Чаще: '''ледащиця-живиця'''. ''А охрипну чарочку, другу тії ледащиціживиці, як то кажуть, та й знову. ''Шевч. 160. Ум. '''Живичка. '''
+
==Сучасні словники==
−
==Сучасні словники===
+
−
[ЖИВИ́ЦЯ, і, жін.
+
−
1. Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Столярно-будівельна справа, 1957, 30).
+
−
2. жарт. Те саме, що горілка 1. [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Тарас Шевченко, I, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отея живиця! (Бере чарку, наливає і п'є) (Іван Франко, IX, 1952, 137).
+
−
Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
+
  
 +
ЖИВИ́ЦЯ, і, жін.
 +
 +
#Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Столярно-будівельна справа, 1957, 30).
 +
# жарт. Те саме, що горілка 1. [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Тарас Шевченко, I, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отея живиця! (Бере чарку, наливає і п'є) (Іван Франко, IX, 1952, 137).
 +
 +
===Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]====
 +
 +
ЖИВИЦЯ
  
−
===[ ЖИВИЦЯ
 
 
-і, ж. Густа, прозора рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева і складається зі скипидару та смоляних кислот.  
 
-і, ж. Густа, прозора рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева і складається зі скипидару та смоляних кислот.  
 +
 
Бо кожну ніч порипують бори  
 
Бо кожну ніч порипують бори  
 +
 
і ладаном мені живиця пахне... (ЗД:92);  
 
і ладаном мені живиця пахне... (ЗД:92);  
 +
 
О скрипки тьмавий гуд — мов скапує живиця,  
 
О скрипки тьмавий гуд — мов скапує живиця,  
 +
 
зникають намерзи і вже хмеліє гін  
 
зникають намерзи і вже хмеліє гін  
 +
 
дзвінкого дерева... (П-2:155).
 
дзвінкого дерева... (П-2:155).
 +
 
ЖИВИЦЯ
 
ЖИВИЦЯ
 +
 
живи́ця  
 
живи́ця  
 +
 
іменник жіночого роду  
 
іменник жіночого роду  
 +
 
ЖИВИЦЯ
 
ЖИВИЦЯ
 +
 
живица
 
живица
−
=="Словопедія" ]===
 
  
−
===[ЖИВИ́ЦЯ, і, ж.
+
===Словопедія===
−
1. Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Коцюб., І, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Стол.-буд. справа, 1957, 30).
+
'''ЖИВИ́ЦЯ, і, ж.'''
−
2. жарт. Те саме, що горі́лка1 . [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну— чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Шевч., І, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отся живиця! (Бере чарку, наливає і п’є) (Фр., IX, 1952, 137).
+
#Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Коцюб., І, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Стол.-буд. справа, 1957, 30).
 +
#жарт. Те саме, що горі́лка1 . [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну— чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Шевч., І, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отся живиця! (Бере чарку, наливає і п’є) (Фр., IX, 1952, 137).
  
−
==УКРЛІТ.ORG_Cловник]==
+
===УКРЛІТ===
−
   
+
'''Живи́ця''', -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2)Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160.Ум. живи́чка. СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
  
−
===[Живи́ця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2)Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160.Ум. живи́чка.  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
+
живи́ця – іменник жіночого роду
−
===[живи́ця – іменник жіночого роду
+
−
 
+
−
________________________________________
+
−
відмінок однина множина
+
−
називний живи́ця живи́ці
+
−
родовий живи́ці живи́ць
+
−
давальний живи́ці живи́цям
+
−
знахідний живи́цю живи́ці
+
−
орудний живи́цею живи́цями
+
−
місцевий на/у живи́ці на/у живи́цях
+
−
кличний живи́це* живи́ці*
+
−
==«Словники України on-line»]==
+
 
==Іноземні словники==
 
==Іноземні словники==
−
===[ Переклад на англійська:
+
===Переклад англійською:===
−
• resin    (noun  )
+
resin    (noun  )
−
Автоматичний переклад:
+
'''Автоматичний переклад:'''
 
oleoresin
 
oleoresin
−
українська-англійська Словник]===
 
−
===[живиця
 
−
1) живи́ца, смола́; (подвергшаяся перегонке) канифо́ль
 
−
2) (водка) живи́тельная вла́га
 
−
Словари и энциклопедии на Академике]===
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 1|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 1.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 2 |x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 3.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 3.jpg|x140px]]  
 
|}
 
|}
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 
{{#ev:youtube| WKDq9rW_mjE }}
 
{{#ev:youtube| WKDq9rW_mjE }}
−
https://www.youtube.com/watch?v=WKDq9rW_mjE Живиця
 
  
−
Більше читайте тут: [https://nydmond.com.ua/cilyushha-sila-zhivici/]
+
==Цікава інформація==
−
==Див. також==
+
'''Живи́ца''' — смолистая густая масса, выделяющаяся из разрезов на хвойных деревьях. Застывает при выходе на поверхность, тем самым предохраняет древесину от проникновения короедов, грибов и других вредоносных влияний, «заживляет» рану (отсюда название).
−
===[ Живи́ця — розчин твердих смоляних кислот із загальною формулою C20H30O2 і терпентину (C10H16). За хімічним складом живиця є розчином твердих смоляних кислот (смоляні кислоти представляє каніфоль) у суміші терпенів (терпентин — скипидар, тому рідину живиці називають терпентиновою олією (сирцем скипидару).
+
Живи́ця — розчин твердих смоляних кислот із загальною формулою C20H30O2 і терпентину (C10H16). За хімічним складом живиця є розчином твердих смоляних кислот (смоляні кислоти представляє каніфоль) у суміші терпенів (терпентин — скипидар, тому рідину живиці називають терпентиновою олією (сирцем скипидару).
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F Живиця]
 +
 
 +
'''Живи́ця''' — розчин твердих смоляних кислот із загальною формулою C20H30O2 і терпентину (C10H16). За хімічним складом живиця є розчином твердих смоляних кислот (смоляні кислоти представляє каніфоль) у суміші терпенів (терпентин — скипидар, тому рідину живиці називають терпентиновою олією (сирцем скипидару).
 +
 
 
Свіжа живиця являє собою світлу сиропоподібну в'язку рідину, липку з неприємним запахом, гірку на смак. Живиця знаходиться в смоляних ходах хвойних порід (65-68 % каніфоль, 32-35 % скипидар). При виділенні на поверхню стовбура найбільш летюча частина скипидару випаровується і вміст скипидару зменшується до 16-25 %.
 
Свіжа живиця являє собою світлу сиропоподібну в'язку рідину, липку з неприємним запахом, гірку на смак. Живиця знаходиться в смоляних ходах хвойних порід (65-68 % каніфоль, 32-35 % скипидар). При виділенні на поверхню стовбура найбільш летюча частина скипидару випаровується і вміст скипидару зменшується до 16-25 %.
 +
 
При тривалому перебуванні на поверхні стовбуру живиця окислюється і кристалізується, перетворюючись на баррас (крихка низькоякісна живиця).
 
При тривалому перебуванні на поверхні стовбуру живиця окислюється і кристалізується, перетворюючись на баррас (крихка низькоякісна живиця).
 
Живиця розчиняється у діетиловому ефірі, в абс. етанолі, ацетоні, гірше - в бензині, не розчиняється у воді.
 
Живиця розчиняється у діетиловому ефірі, в абс. етанолі, ацетоні, гірше - в бензині, не розчиняється у воді.
 +
 
Отримують живицю при підсочці лісу.
 
Отримують живицю при підсочці лісу.
−
Заготовлена живиця повинна відповідати вимогам стандарту і поділяється на три сорти (в Україні використовується ГОСТ 10271-62):
 
−
Показники 1-й сорт 2-й сорт 3-й сорт
 
−
Вміст смоляних речовин в живиці, не менше % 93 88 85
 
−
в тому числі вміст скипидару, не менше % 13 13 не нормується
 
−
Вміст води і механічних домішок, не більше % 7 12 15
 
−
в тому числі механічних домішок, не більше % 1,5 2,5 8
 
−
Чиста живиця має широке використання в народному господарстві для виготовлення сургучу, штучної оліфи, різних мастик, емалювання деревних бочок, в медицині, є важливою стратегічною сировиною (вибухові речовини). Бурштин це закам'яніла живиця.
 
−
== Матеріал з Вікіпедії]===
 
−
===[ Живи́ца — смолистая густая масса, выделяющаяся из разрезов на хвойных деревьях. Застывает при выходе на поверхность, тем самым предохраняет древесину от проникновения короедов, грибов и других вредоносных влияний, «заживляет» рану (отсюда название).  Материал из Википедии]===
 
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]  
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]  
 
[[Категорія:Жи]]
 
[[Категорія:Жи]]

Поточна версія на 20:07, 24 листопада 2016

Живиця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащиця-живиця. А охрипну чарочку, другу тії ледащиціживиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160. Ум. Живичка.

Сучасні словники

ЖИВИ́ЦЯ, і, жін.

  1. Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Столярно-будівельна справа, 1957, 30).
  2. жарт. Те саме, що горілка 1. [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Тарас Шевченко, I, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отея живиця! (Бере чарку, наливає і п'є) (Іван Франко, IX, 1952, 137).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=

ЖИВИЦЯ

-і, ж. Густа, прозора рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева і складається зі скипидару та смоляних кислот.

Бо кожну ніч порипують бори

і ладаном мені живиця пахне... (ЗД:92);

О скрипки тьмавий гуд — мов скапує живиця,

зникають намерзи і вже хмеліє гін

дзвінкого дерева... (П-2:155).

ЖИВИЦЯ

живи́ця

іменник жіночого роду

ЖИВИЦЯ

живица

Словопедія

ЖИВИ́ЦЯ, і, ж.

  1. Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Коцюб., І, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Стол.-буд. справа, 1957, 30).
  2. жарт. Те саме, що горі́лка1 . [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну— чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Шевч., І, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отся живиця! (Бере чарку, наливає і п’є) (Фр., IX, 1952, 137).

УКРЛІТ

Живи́ця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2)Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160.Ум. живи́чка. СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

живи́ця – іменник жіночого роду

Іноземні словники

Переклад англійською:

resin (noun ) Автоматичний переклад: oleoresin

Ілюстрації

Живиця 1.jpg Живиця 2.jpg Живиця 3.jpg

Медіа

Цікава інформація

Живи́ца — смолистая густая масса, выделяющаяся из разрезов на хвойных деревьях. Застывает при выходе на поверхность, тем самым предохраняет древесину от проникновения короедов, грибов и других вредоносных влияний, «заживляет» рану (отсюда название). Живи́ця — розчин твердих смоляних кислот із загальною формулою C20H30O2 і терпентину (C10H16). За хімічним складом живиця є розчином твердих смоляних кислот (смоляні кислоти представляє каніфоль) у суміші терпенів (терпентин — скипидар, тому рідину живиці називають терпентиновою олією (сирцем скипидару). Живиця

Живи́ця — розчин твердих смоляних кислот із загальною формулою C20H30O2 і терпентину (C10H16). За хімічним складом живиця є розчином твердих смоляних кислот (смоляні кислоти представляє каніфоль) у суміші терпенів (терпентин — скипидар, тому рідину живиці називають терпентиновою олією (сирцем скипидару).

Свіжа живиця являє собою світлу сиропоподібну в'язку рідину, липку з неприємним запахом, гірку на смак. Живиця знаходиться в смоляних ходах хвойних порід (65-68 % каніфоль, 32-35 % скипидар). При виділенні на поверхню стовбура найбільш летюча частина скипидару випаровується і вміст скипидару зменшується до 16-25 %.

При тривалому перебуванні на поверхні стовбуру живиця окислюється і кристалізується, перетворюючись на баррас (крихка низькоякісна живиця). Живиця розчиняється у діетиловому ефірі, в абс. етанолі, ацетоні, гірше - в бензині, не розчиняється у воді.

Отримують живицю при підсочці лісу.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Живиця&oldid=157076