Відмінності між версіями «Дитя»
(Створена сторінка: '''Дитя, -тяти, '''''с. Як дитя не плаче, у матері думки нем''а. Ном. № 4481. Ум. '''Дитятко, дитяточк...) |
м |
||
| (не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дитя, -тяти, '''''с. Як дитя не плаче, у матері думки нем''а. Ном. № 4481. Ум. '''Дитятко, дитяточко, дитятонько, дитятонько. '''О. 1862. IV. 29, 35. ''Пастушки з ягнятком перед тим хлоп’ятком навколішки припадають, Бога вихваляють. ''Чуб. III. 330. | '''Дитя, -тяти, '''''с. Як дитя не плаче, у матері думки нем''а. Ном. № 4481. Ум. '''Дитятко, дитяточко, дитятонько, дитятонько. '''О. 1862. IV. 29, 35. ''Пастушки з ягнятком перед тим хлоп’ятком навколішки припадають, Бога вихваляють. ''Чуб. III. 330. | ||
[[Категорія:Ди]] | [[Категорія:Ди]] | ||
| + | |||
| + | Дитина (множ. Діти) - в основному значенні, людина в період дитинства. Вікові межі дитинства різняться в різних культурах, теоріях життєвого циклу і юридичних системах. У загальному випадку, дитиною називають людину від народження до закінчення пубертатного періоду. Дівчинка - дитина жіночої статі; хлопчик - дитина чоловічої статі. Розділ медицини, присвячений дитячому здоров'ю, називається педіатрія. | ||
| + | |||
| + | Етимологія | ||
| + | українське слово «дитина» походять від др.-рус. робя, продовжує праслав. * Orbę (народить. * Orbęte), спорідненого др.-інд. árbhaḥ «маленький хлопчик», грец. ὀρφανός «сирота», лат. orbus «осиротілий», арм. оrb «сирота», Готського. arbja «спадкоємець». Голосний «е» в першому складі замість очікуваного «о» пояснюють асиміляцією з голосним другого складу. | ||
| + | |||
| + | Вчення про дитину, як прийнято вважати, бере свій початок в IV столітті до нашої ери книгою батька медицини Гіппократа «Про природу дитини». Надалі (I-II століття) про виховання дітей і догляду за ними пишуть Цельс, Гален і Соран. У наступні 15 століть практично повторювалося те, що було викладено раніше у Галена і Сорана. Однак, висока дитяча смертність, поява благодійних організацій, а також створення в деяких країнах Європи виховних будинків (притулків) для підкидьків і безпритульних дітей, сприяли пробудженню інтересу до особливостей дитячого організму в XV-XVII століттях - опубліковано велику кількість праць, присвячених вихованню і виходжування дітей. | ||
| + | |||
| + | Періоди дитинства | ||
| + | Дитина - постійно росте і розвивається організм, на кожному віковому етапі володіє певними морфологічними, фізіологічними і психологічними особливостями. У постнатальному (післяпологовому) періоді розрізняють: | ||
| + | |||
| + | період новонародженості (перші чотири тижні (28 днів) життя) | ||
| + | грудної вік (з 29-го дня життя до 1 року) | ||
| + | ясельний або переддошкільного період (від 1 року до 3 років) | ||
| + | дошкільний період (від 3 до 7 років) | ||
| + | молодший шкільний вік (від 7 до 11 років) | ||
| + | підлітковий вік (від 11 до 18 років) | ||
| + | |||
| + | http://www.stihi.ru/pics/2012/11/01/3354.jpg | ||
| + | |||
| + | http://www.zhitomir.info/images/mod_news_for_content/Mat%20i%20Ditya_1.jpg | ||
| + | http://www.fonstola.ru/large/201309/118211.jpg | ||
Поточна версія на 20:15, 18 жовтня 2016
Дитя, -тяти, с. Як дитя не плаче, у матері думки нема. Ном. № 4481. Ум. Дитятко, дитяточко, дитятонько, дитятонько. О. 1862. IV. 29, 35. Пастушки з ягнятком перед тим хлоп’ятком навколішки припадають, Бога вихваляють. Чуб. III. 330.
Дитина (множ. Діти) - в основному значенні, людина в період дитинства. Вікові межі дитинства різняться в різних культурах, теоріях життєвого циклу і юридичних системах. У загальному випадку, дитиною називають людину від народження до закінчення пубертатного періоду. Дівчинка - дитина жіночої статі; хлопчик - дитина чоловічої статі. Розділ медицини, присвячений дитячому здоров'ю, називається педіатрія.
Етимологія українське слово «дитина» походять від др.-рус. робя, продовжує праслав. * Orbę (народить. * Orbęte), спорідненого др.-інд. árbhaḥ «маленький хлопчик», грец. ὀρφανός «сирота», лат. orbus «осиротілий», арм. оrb «сирота», Готського. arbja «спадкоємець». Голосний «е» в першому складі замість очікуваного «о» пояснюють асиміляцією з голосним другого складу.
Вчення про дитину, як прийнято вважати, бере свій початок в IV столітті до нашої ери книгою батька медицини Гіппократа «Про природу дитини». Надалі (I-II століття) про виховання дітей і догляду за ними пишуть Цельс, Гален і Соран. У наступні 15 століть практично повторювалося те, що було викладено раніше у Галена і Сорана. Однак, висока дитяча смертність, поява благодійних організацій, а також створення в деяких країнах Європи виховних будинків (притулків) для підкидьків і безпритульних дітей, сприяли пробудженню інтересу до особливостей дитячого організму в XV-XVII століттях - опубліковано велику кількість праць, присвячених вихованню і виходжування дітей.
Періоди дитинства Дитина - постійно росте і розвивається організм, на кожному віковому етапі володіє певними морфологічними, фізіологічними і психологічними особливостями. У постнатальному (післяпологовому) періоді розрізняють:
період новонародженості (перші чотири тижні (28 днів) життя) грудної вік (з 29-го дня життя до 1 року) ясельний або переддошкільного період (від 1 року до 3 років) дошкільний період (від 3 до 7 років) молодший шкільний вік (від 7 до 11 років) підлітковий вік (від 11 до 18 років)
