Відмінності між версіями «Жалити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
(не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | '''жалити''' — жалю/, жа/лиш, недок., перех. і без додатка. Викликати відчуття жару, свербежу, колючи чим небудь отруйним. || Колоти, ранити, впиваючись жалом … Український тлумачний словник | |
− | жалити — | + | '''жалити''' — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови |
− | + | '''пожалити''' — I пожал ити жалю/, жа/лиш, док., перех. 1) Док. до жалити. 2) Жалити якийсь час. II пож алити лю, лиш, док., перех., діал. Пожаліти … Український тлумачний словник | |
− | + | ||
− | пожалити — I пожал ити жалю/, жа/лиш, док., перех. 1) Док. до жалити. 2) Жалити якийсь час. II пож алити лю, лиш, док., перех., діал. Пожаліти … Український тлумачний словник | + | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Поточна версія на 14:19, 17 листопада 2016
Жалити, -лю, -лиш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п’яти. Нп. Їх хвала жалила як гостра кропива. Левиц.
Зміст
Сучасні словники
жалити — жалю/, жа/лиш, недок., перех. і без додатка. Викликати відчуття жару, свербежу, колючи чим небудь отруйним. || Колоти, ранити, впиваючись жалом … Український тлумачний словник
жалити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пожалити — I пожал ити жалю/, жа/лиш, док., перех. 1) Док. до жалити. 2) Жалити якийсь час. II пож алити лю, лиш, док., перех., діал. Пожаліти … Український тлумачний словник