Відмінності між версіями «Дивце»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Дивце, -ця, '''''с. ''Ум. отъ '''диво. ''' Категорія:Ди)
 
 
(не показано 8 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Дивце, -ця, '''''с. ''Ум. отъ '''диво. '''
+
'''''Дивце, -ця, '''''с. ''Ум. отъ '''диво. '''
 
[[Категорія:Ди]]
 
[[Категорія:Ди]]
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
'''ДИВО''', а, сер. Те, що викликає подив, здивування; чудо. Чого тепер не роблять люди! Без коней їздять, — ще колись І не такеє диво буде (''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 102''); — А казали, що ніби у цій Америці такі дива бувають, пробі, злидень такий, приміром, як я, може мільйонером стати.. — не без гумору зауважив Луцик (''Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 164'');
 +
//  Стан, викликаний здивуванням. [Прісцілла:] Тут Круста? (Німіє з дива і з жаху). [Круста:] Я, здається, не Медуза, а господиня наче скам'яніла, угледівши мене (''Леся Українка, II, 1951, 402'');
 +
//  у знач. присудк. сл. Дивно, чудно. Найбільше припала до того [прибирання] губернія. Та й не диво: вона недавнечко відбула свою місячну ярмарку, закурилася та замурзалася (''Панас Мирний, III, 1954, 255''); — Ватікан я бачив І отця святого в Ватікані. Але й то, панове, ще не диво (''Леся Українка, I, 1951, 100'').
 +
♦'''Дивом вижити'''('''зберегтися, уціліти'''і т.ін.) — вижити (зберегтися, уціліти) несподівано, неждано. Гортаючи старі свої папери, Що дивом вижили у дні війни, натрапив я на книжку записну (''Максим Рильський, Мости, 1948, 12'');'''Диво дивне''', нар.-поет. — те саме, що диво. Диво дивнеє на світі 3 тим серцем буває! Увечері цурається, Вранці забажає! (''Тарас Шевченко, II, 1953, 79''); '''З доброго дива'''— невідомо чому, без причини, ні з того ні з сього. З доброго дива сталося (''Номис, 1864, № 7881''); Не знать з чого, з доброго дива обрадіє [Катря]; тоді співає, всміхається (''Марко Вовчок, I, 1955, 194''); Біля самого двору Левко зупинився і з доброго дива засміявся (''Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 72''); '''На диво'''— надзвичайно. Найстарша дочка Василина була на диво гарна (''Нечуй-Левицький, II, 1956, 29''); Ранок наступного дня був на диво теплий, ясний (''Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 43'').
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 272.
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 11:28, 17 листопада 2018

Дивце, -ця, с. Ум. отъ диво.


Сучасні словники

ДИВО, а, сер. Те, що викликає подив, здивування; чудо. Чого тепер не роблять люди! Без коней їздять, — ще колись І не такеє диво буде (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 102); — А казали, що ніби у цій Америці такі дива бувають, пробі, злидень такий, приміром, як я, може мільйонером стати.. — не без гумору зауважив Луцик (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 164); // Стан, викликаний здивуванням. [Прісцілла:] Тут Круста? (Німіє з дива і з жаху). [Круста:] Я, здається, не Медуза, а господиня наче скам'яніла, угледівши мене (Леся Українка, II, 1951, 402); // у знач. присудк. сл. Дивно, чудно. Найбільше припала до того [прибирання] губернія. Та й не диво: вона недавнечко відбула свою місячну ярмарку, закурилася та замурзалася (Панас Мирний, III, 1954, 255); — Ватікан я бачив І отця святого в Ватікані. Але й то, панове, ще не диво (Леся Українка, I, 1951, 100). ♦Дивом вижити(зберегтися, уцілітиі т.ін.) — вижити (зберегтися, уціліти) несподівано, неждано. Гортаючи старі свої папери, Що дивом вижили у дні війни, натрапив я на книжку записну (Максим Рильський, Мости, 1948, 12);Диво дивне, нар.-поет. — те саме, що диво. Диво дивнеє на світі 3 тим серцем буває! Увечері цурається, Вранці забажає! (Тарас Шевченко, II, 1953, 79); З доброго дива— невідомо чому, без причини, ні з того ні з сього. З доброго дива сталося (Номис, 1864, № 7881); Не знать з чого, з доброго дива обрадіє [Катря]; тоді співає, всміхається (Марко Вовчок, I, 1955, 194); Біля самого двору Левко зупинився і з доброго дива засміявся (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 72); На диво— надзвичайно. Найстарша дочка Василина була на диво гарна (Нечуй-Левицький, II, 1956, 29); Ранок наступного дня був на диво теплий, ясний (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 43).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 272.

Зовнішні посилання