Відмінності між версіями «Дивувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Дивувати, -вую, -єш, '''''гл. ''1) Удивлять. 2) Удивляться. ''Ви йому не дивуйте: в його така пови...) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дивувати, -вую, -єш, '''''гл. ''1) Удивлять. 2) Удивляться. ''Ви йому не дивуйте: в його така повичка''НВолын. у. ''Нема чого дивувати, така була й її мати. ''Мет. 235. '''Дивом дивувати'''. См. '''Диво. ''' | '''Дивувати, -вую, -єш, '''''гл. ''1) Удивлять. 2) Удивляться. ''Ви йому не дивуйте: в його така повичка''НВолын. у. ''Нема чого дивувати, така була й її мати. ''Мет. 235. '''Дивом дивувати'''. См. '''Диво. ''' | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''ДИВУВАТИ,''' ую, уєш, недок. | ||
| + | * Викликати подив, здивування в кого-небудь, вражати незвичайністю чогось. — Вродою все я село дивувала! Та через вроду либонь і пропала! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 339); Творчість Шевченка дивує широтою діапазону, багатством жанрів і форм (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 17). | ||
| + | # Те саме, що дивуватися. — Тепер я приїхав до вас учителем. Здивувались, люди? Не дивуйте, брати мої! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 450); Такі виспівує [ланка] частушки та пісні, що жайворонок їм дивує в вишині (Максим Рильський, I, 1956, 412). | ||
| + | |||
| + | * '''Дивувати''' - дієслово, недоконаний вид | ||
| + | * <gallery> | ||
| + | Файл:Dyvuvaty ).jpg |Словоформи | ||
| + | |||
| + | </gallery> | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dyvuvaty 1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dyvuvaty 2.png|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | # [https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник UA] | ||
| + | # [http://sum.in.ua/s/dyvuvaty Словник української мови] | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
[[Категорія:Ди]] | [[Категорія:Ди]] | ||
Поточна версія на 11:10, 17 листопада 2018
Дивувати, -вую, -єш, гл. 1) Удивлять. 2) Удивляться. Ви йому не дивуйте: в його така повичкаНВолын. у. Нема чого дивувати, така була й її мати. Мет. 235. Дивом дивувати. См. Диво.
Зміст
Сучасні словники
ДИВУВАТИ, ую, уєш, недок.
- Викликати подив, здивування в кого-небудь, вражати незвичайністю чогось. — Вродою все я село дивувала! Та через вроду либонь і пропала! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 339); Творчість Шевченка дивує широтою діапазону, багатством жанрів і форм (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 17).
- Те саме, що дивуватися. — Тепер я приїхав до вас учителем. Здивувались, люди? Не дивуйте, брати мої! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 450); Такі виспівує [ланка] частушки та пісні, що жайворонок їм дивує в вишині (Максим Рильський, I, 1956, 412).
- Дивувати - дієслово, недоконаний вид
-
.jpg)
Словоформи
Ілюстрації
|
|
