Відмінності між версіями «Літопись»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Літопись, -сі, '''''ж. ''= '''ІІ. Лито́пис'''. К. ЧР. 104.  
 
'''Літопись, -сі, '''''ж. ''= '''ІІ. Лито́пис'''. К. ЧР. 104.  
 
[[Категорія:Лі]]
 
[[Категорія:Лі]]
 +
Літо́пис — історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною.
  
 +
Назва «літопис» походить від структури літопису, де твори починались зі слів «в літо». Літописи — важливі пам'ятки літератури, цінні джерела для дослідження слов'янської історії з давніх часів до XVIII століття включно. У них розповідається про походження східних слов’ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини між собою та з іншими народами, тощо. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до церковнослов'янської, а у період XV—XVIII ст. частина литовських літописів пишеться латиною.Україна має давні власні літописні традиції, які закладені ще на світанку виникнення писемності на Русі. Створювалися вони в Києві, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших містах. При цьому в різні часи виникло кілька різновидів літописів:
 +
 +
• княжі літописи, що укладалися, як правило, у центрі князівств;
 +
 +
• місцеві літописи, які створювалися в інших містах та монастирях;
 +
 +
• козацькі літописи, що виникли як своєрідні хроніки визвольних змагань козацтва.
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
Літопис — це літературний жанр у якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною.
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+
http://izbornyk.org.ua/litop/pics/radz_kyiv1.jpg
|- valign="top"
+
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTUjZisxDpZwWP63L4Qbs8BElWtxsUyC-_ULwFT0o-6sQK3G19O
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
http://fs12.www.ex.ua/show/8026241/8026241.jpg?800
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|}
+
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
Рядок 21: Рядок 27:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Поточна версія на 15:37, 17 листопада 2016

Літопись, -сі, ж. = ІІ. Лито́пис. К. ЧР. 104. Літо́пис — історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною.

Назва «літопис» походить від структури літопису, де твори починались зі слів «в літо». Літописи — важливі пам'ятки літератури, цінні джерела для дослідження слов'янської історії з давніх часів до XVIII століття включно. У них розповідається про походження східних слов’ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини між собою та з іншими народами, тощо. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до церковнослов'янської, а у період XV—XVIII ст. частина литовських літописів пишеться латиною.Україна має давні власні літописні традиції, які закладені ще на світанку виникнення писемності на Русі. Створювалися вони в Києві, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших містах. При цьому в різні часи виникло кілька різновидів літописів:

• княжі літописи, що укладалися, як правило, у центрі князівств;

• місцеві літописи, які створювалися в інших містах та монастирях;

• козацькі літописи, що виникли як своєрідні хроніки визвольних змагань козацтва.

Сучасні словники

Літопис — це літературний жанр у якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною.

Ілюстрації

radz_kyiv1.jpg

https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTUjZisxDpZwWP63L4Qbs8BElWtxsUyC-_ULwFT0o-6sQK3G19O

http://fs12.www.ex.ua/show/8026241/8026241.jpg?800

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання