Відмінності між версіями «Ковалик»
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
==Прізвище== | ==Прізвище== | ||
Коваль — поширене українське (також польське — пол. Kowal — Ко́валь) прізвище, за назвою фаху коваль. | Коваль — поширене українське (також польське — пол. Kowal — Ко́валь) прізвище, за назвою фаху коваль. | ||
| + | [[Зображення:Kuznec.jpg]] | ||
| + | [[Зображення:Runar_by_katemaxpaint-d9r8kp4.jpg]] | ||
Поточна версія на 00:00, 19 жовтня 2016
Ковалик, -ка, м. Ум. отъ коваль. КОВА́ЛИК, а, чол. 1. Зменш.-пестл. до коваль. [Відьма:] Скував ковалик голосочок, Ну, нестемітно ж як дзвіночок!.. (Марко Кропивницький, IV, 1959, 119); Змія бачить, що нічого не вдіє, та пішла до коваля: — Ковалю-ковалику, скуй голосок, такий, як у матінки (Павло Тичина, I, 1957, 152). 2. Жук, який, перевертаючись зі спинки на черевце, видає характерний тріскотливий звук. Ковалики мають подовжене тіло, малу голову (Шкідники.. рослин, 1949, 39); Мов маленькі, випадкові кулі, дзенькають над хлібами мідно-зеленаві ковалики (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7).
Коваль (значення)
Коваль — майстер, що займається термічною і механічною обробкою металу (ковальством). Одна з найдавніших виокремлених професій.
Прізвище
Коваль — поширене українське (також польське — пол. Kowal — Ко́валь) прізвище, за назвою фаху коваль.
