Відмінності між версіями «Бреніти»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Брені́ти, -ню́, -ни́ш, '''''гл. '''''= [[Бриніти]]. '''Гол. ІІІ. 313. | '''Брені́ти, -ню́, -ни́ш, '''''гл. '''''= [[Бриніти]]. '''Гол. ІІІ. 313. | ||
| − | + | БРИНІТИ, нить, недок. | |
| + | 1. Утворювати дзвенячий протяжний звук (перев. про струни і т. ін.); дзвеніти. Там бубни й сопілки бринять (Леся Українка, IV, 1954, 122); | ||
| + | // Дзвінко звучати. Тонкий голосок її.. бринів, як струна, і вона вела ним довго-довго (Панас Мирний, I, 1954, 252); * Образно. І дзвінке повітря, і дзвінкі гори, і ліси, здавалося, все починало від кожного слова бриніти, як грандіозна мембрана (Олесь Гончар, I, 1954, 81); | ||
| + | // Дзижчати (про комах). Над Семеновою головою бриніли комарі дивними голосами (Лесь Мартович, Тв., 1954, 110); Бриніли бджолині крила у виноградній лозі (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 9); | ||
| + | // Дзюрчати (про воду). А в Перейму річки біжать, бігли ж вони, аж бриніли (Павло Чубинський, III, 1872, 220); З гір потоки плинуть, рвуться, Струмені бринять (Павло Усенко, Листя.., 1956, 47). | ||
| + | 2. Яскраво вирізнятися своїм кольором (звичайно червоним) при цвітінні, дозріванні (про квіти, плоди). Аби почала перша маківочка бриніти, вже й угледить [Горпина], і зараз вирве й любує єю [нею] (Марко Вовчок, I, 1955, 68). | ||
| + | 3. Блищати, виблискувати. Бринять багнети, виструнчені скісно (Микола Бажан, I, 1946, 69); На очах Любові Максимівни бриніли сльози (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 137). | ||
[[Категорія:Бр]] | [[Категорія:Бр]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | бриніти | ||
| + | -ни́ть, недок. | ||
| + | 1) Утворювати дзвенячий протяжний звук (перев. про струни і т. ін.); дзвеніти. || Дзвінко звучати. || Дзижчати (про комах). || Дзюрчати (про воду). | ||
| + | 2) Яскраво вирізнятися своїм кольором (звичайно червоним) при цвітінні, дозріванні (про квіти, плоди). | ||
| + | 3) Блищати, виблискувати. | ||
| + | |||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| + | https://pp.vk.me/c608926/v608926994/43c2/Q-i9l2NeWS0.jpg | ||
| + | https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTYpr8QiCvKXiTxqXil7MLlVgOcRiybcjZBR2phpryV_dVX0R7erQ | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| Рядок 22: | Рядок 30: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
Поточна версія на 13:32, 17 листопада 2016
Брені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = Бриніти. Гол. ІІІ. 313. БРИНІТИ, нить, недок. 1. Утворювати дзвенячий протяжний звук (перев. про струни і т. ін.); дзвеніти. Там бубни й сопілки бринять (Леся Українка, IV, 1954, 122); // Дзвінко звучати. Тонкий голосок її.. бринів, як струна, і вона вела ним довго-довго (Панас Мирний, I, 1954, 252); * Образно. І дзвінке повітря, і дзвінкі гори, і ліси, здавалося, все починало від кожного слова бриніти, як грандіозна мембрана (Олесь Гончар, I, 1954, 81); // Дзижчати (про комах). Над Семеновою головою бриніли комарі дивними голосами (Лесь Мартович, Тв., 1954, 110); Бриніли бджолині крила у виноградній лозі (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 9); // Дзюрчати (про воду). А в Перейму річки біжать, бігли ж вони, аж бриніли (Павло Чубинський, III, 1872, 220); З гір потоки плинуть, рвуться, Струмені бринять (Павло Усенко, Листя.., 1956, 47). 2. Яскраво вирізнятися своїм кольором (звичайно червоним) при цвітінні, дозріванні (про квіти, плоди). Аби почала перша маківочка бриніти, вже й угледить [Горпина], і зараз вирве й любує єю [нею] (Марко Вовчок, I, 1955, 68). 3. Блищати, виблискувати. Бринять багнети, виструнчені скісно (Микола Бажан, I, 1946, 69); На очах Любові Максимівни бриніли сльози (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 137).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках бриніти -ни́ть, недок. 1) Утворювати дзвенячий протяжний звук (перев. про струни і т. ін.); дзвеніти. || Дзвінко звучати. || Дзижчати (про комах). || Дзюрчати (про воду). 2) Яскраво вирізнятися своїм кольором (звичайно червоним) при цвітінні, дозріванні (про квіти, плоди). 3) Блищати, виблискувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
