Відмінності між версіями «Клас»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Клас, -су, '''''м. ''1) Классъ въ учебномъ заведеніи. ''І Антосьо вже був у четвертім класі. ''Св. Л. 135. 2) Классная комната. ''Чого ти тут стоїш? Учитель вигнали з класу, що не слухав. ''Харьк. ''г. Він увійшов у сіни і заглянув у клас. ''Левиц. Пов. 177. 3) Классъ (на желѣзной дорогѣ, пароходѣ). ''Поїдемо третім класом. '' | '''Клас, -су, '''''м. ''1) Классъ въ учебномъ заведеніи. ''І Антосьо вже був у четвертім класі. ''Св. Л. 135. 2) Классная комната. ''Чого ти тут стоїш? Учитель вигнали з класу, що не слухав. ''Харьк. ''г. Він увійшов у сіни і заглянув у клас. ''Левиц. Пов. 177. 3) Классъ (на желѣзной дорогѣ, пароходѣ). ''Поїдемо третім класом. '' | ||
[[Категорія:Кл]] | [[Категорія:Кл]] | ||
| − | + | [[Файл:Клас.jpg|міні]] | |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).=== | |
| − | == | + | КЛАС, у, чол. |
| − | + | 1. Сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ. Усі вантажі, що перевозяться автомобільним транспортом, поділяються на класи й категорії (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 311); | |
| − | + | // Одна з великих природних груп у систематиці рослин і тварин. Клас птахів об'єднує тварин, у яких передні кінцівки перетворені на крила (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 122); | |
| − | + | // лог. Сукупність однорідних предметів чи явищ із спільними істотними ознаками; | |
| − | + | // Сукупність цифр трьох сусідніх розрядів числа; підрозділ числа; | |
| − | + | // Розряд суден транспортного флоту залежно від типу будови, обладнання, завдань, для яких він призначений, і т. ін. Клас міноносців; | |
| − | + | // Тип пасажирських залізничних вагонів чи кают на пароплавах залежно від вигод для пасажирів. За хвилину Софія вже стояла у вікні вагона першого класу (Леся Українка, III, 1952, 507); Серед інших у Порт-Саїді до другого класу сіло двоє мужчин (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 298). | |
| − | + | 2. «Класами називаються великі групи людей, які розрізняються за їх місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, за їх відношенням (здебільшого закріпленим і оформленим у законах) до засобів виробництва, за їх роллю в суспільній організації праці, а, значить, за способами одержання і розмірами тієї частки суспільного багатства, яка є в їх розпорядженні Класи, це такі групи людей, з яких одна може собі привласнювати працю другої, внаслідок відмінності їх місця в певному укладі суспільного господарства» (Ленін, 29, 1951, 374). Ліквідація куркульства як класу і колективізація — події надзвичайної політичної ваги (Олександр Довженко, I, 1958, 23); | |
| − | + | // заст. Суспільний стан. Уважається добрим тоном писати тільки про бояр, князів, з життя вищих класів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 30). | |
| − | + | 3. Підрозділ початкової, середньої школи або гімназії, що охоплює учнів одного року навчання та однакового рівня знань; група (у 4 знач.). [Женя:] Я лінувалася вчитись, і мене не перевели у другий клас (Марко Кропивницький, II, 1958, 406); Вона колись ходила до нашої гімназії; я тоді була в третьому класі (Леся Українка, III, 1952, 582); Школярочка іде у перший клас. Настав для дівчинки жаданий час Пізнати дивні таємниці світу (Любомир Дмитерко, Київські кручі, 1962, 86); | |
| + | // Учні такого підрозділу. Василь з плачем розказав матері, як увесь клас зоставили без обіду (Панас Мирний, IV, 1955, 114); Стає вже доброю традицією, що випускники цілими класами йдуть працювати на заводи, в колгоспи (Комуніст України, 11, 1962, 30); | ||
| + | // У спеціальних навчальних закладах — підрозділ, у якому вивчають певний предмет під керівництвом фахівця. Клас баяна; Клас живопису. | ||
| + | 4. Кімната в школі, гімназії, де здійснюється навчальний процес. Смотритель увійшов у клас, ступив на кислиці, посковзнувся й дав сторчака (Нечуй-Левицький, III, 1956, 317); Школа вже приготувалася до нового навчального року, класи були відремонтовані (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 18). | ||
| + | 5. з означ. Міра якості, ступінь, рівень чого-небудь. Рижій сіють насінням першого класу посівного стандарту, яке за чистотою й схожістю повинно становити не менше 95% (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 179); Партія оголосила війну бракоробам, бо нам потрібні машини високої якості, продукція високого класу (Радянська Україна, 3.VII 1959, 1); | ||
| + | // Ступінь підготовленості; кваліфікація. Шофер першого класу — і на волах їздить (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 175); Футболіст високого класу. | ||
| + | ♦ Показувати (показати) клас чого — виконувати що-небудь з великим успіхом, із майстерністю. Коли б був талант, Снігур давно б уже переобладнав верстати по-своєму і показав би справжній клас роботи (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 59). | ||
| + | 6. У дореволюційній Росії — певний ступінь чину в табелі про ранги. Чиновник третього класу; | ||
| + | // Певний ранг чи розряд деяких цивільних звань у працівників міністерства закордонних справ, прокуратури СРСР, юстиції тощо. Радник юстиції першого класу. | ||
| + | 7. Дитяча гра, за правилами якої треба, стрибаючи на одній нозі, пересувати носком камінець з однієї клітки, накресленої на землі, асфальті тощо, у наступну. — Татку, я піду у класа пограюся. Трішечки (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 52); | ||
| + | // Накреслена на землі, асфальті тощо фігура для такої гри. Дівчина малювала клас на асфальті. | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | uk.wikipedia.org | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 174. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | http://sum.in.ua | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 15:21, 17 листопада 2016
Клас, -су, м. 1) Классъ въ учебномъ заведеніи. І Антосьо вже був у четвертім класі. Св. Л. 135. 2) Классная комната. Чого ти тут стоїш? Учитель вигнали з класу, що не слухав. Харьк. г. Він увійшов у сіни і заглянув у клас. Левиц. Пов. 177. 3) Классъ (на желѣзной дорогѣ, пароходѣ). Поїдемо третім класом.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).
КЛАС, у, чол. 1. Сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ. Усі вантажі, що перевозяться автомобільним транспортом, поділяються на класи й категорії (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 311); // Одна з великих природних груп у систематиці рослин і тварин. Клас птахів об'єднує тварин, у яких передні кінцівки перетворені на крила (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 122); // лог. Сукупність однорідних предметів чи явищ із спільними істотними ознаками; // Сукупність цифр трьох сусідніх розрядів числа; підрозділ числа; // Розряд суден транспортного флоту залежно від типу будови, обладнання, завдань, для яких він призначений, і т. ін. Клас міноносців; // Тип пасажирських залізничних вагонів чи кают на пароплавах залежно від вигод для пасажирів. За хвилину Софія вже стояла у вікні вагона першого класу (Леся Українка, III, 1952, 507); Серед інших у Порт-Саїді до другого класу сіло двоє мужчин (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 298). 2. «Класами називаються великі групи людей, які розрізняються за їх місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, за їх відношенням (здебільшого закріпленим і оформленим у законах) до засобів виробництва, за їх роллю в суспільній організації праці, а, значить, за способами одержання і розмірами тієї частки суспільного багатства, яка є в їх розпорядженні Класи, це такі групи людей, з яких одна може собі привласнювати працю другої, внаслідок відмінності їх місця в певному укладі суспільного господарства» (Ленін, 29, 1951, 374). Ліквідація куркульства як класу і колективізація — події надзвичайної політичної ваги (Олександр Довженко, I, 1958, 23); // заст. Суспільний стан. Уважається добрим тоном писати тільки про бояр, князів, з життя вищих класів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 30). 3. Підрозділ початкової, середньої школи або гімназії, що охоплює учнів одного року навчання та однакового рівня знань; група (у 4 знач.). [Женя:] Я лінувалася вчитись, і мене не перевели у другий клас (Марко Кропивницький, II, 1958, 406); Вона колись ходила до нашої гімназії; я тоді була в третьому класі (Леся Українка, III, 1952, 582); Школярочка іде у перший клас. Настав для дівчинки жаданий час Пізнати дивні таємниці світу (Любомир Дмитерко, Київські кручі, 1962, 86); // Учні такого підрозділу. Василь з плачем розказав матері, як увесь клас зоставили без обіду (Панас Мирний, IV, 1955, 114); Стає вже доброю традицією, що випускники цілими класами йдуть працювати на заводи, в колгоспи (Комуніст України, 11, 1962, 30); // У спеціальних навчальних закладах — підрозділ, у якому вивчають певний предмет під керівництвом фахівця. Клас баяна; Клас живопису. 4. Кімната в школі, гімназії, де здійснюється навчальний процес. Смотритель увійшов у клас, ступив на кислиці, посковзнувся й дав сторчака (Нечуй-Левицький, III, 1956, 317); Школа вже приготувалася до нового навчального року, класи були відремонтовані (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 18). 5. з означ. Міра якості, ступінь, рівень чого-небудь. Рижій сіють насінням першого класу посівного стандарту, яке за чистотою й схожістю повинно становити не менше 95% (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 179); Партія оголосила війну бракоробам, бо нам потрібні машини високої якості, продукція високого класу (Радянська Україна, 3.VII 1959, 1); // Ступінь підготовленості; кваліфікація. Шофер першого класу — і на волах їздить (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 175); Футболіст високого класу. ♦ Показувати (показати) клас чого — виконувати що-небудь з великим успіхом, із майстерністю. Коли б був талант, Снігур давно б уже переобладнав верстати по-своєму і показав би справжній клас роботи (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 59). 6. У дореволюційній Росії — певний ступінь чину в табелі про ранги. Чиновник третього класу; // Певний ранг чи розряд деяких цивільних звань у працівників міністерства закордонних справ, прокуратури СРСР, юстиції тощо. Радник юстиції першого класу. 7. Дитяча гра, за правилами якої треба, стрибаючи на одній нозі, пересувати носком камінець з однієї клітки, накресленої на землі, асфальті тощо, у наступну. — Татку, я піду у класа пограюся. Трішечки (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 52); // Накреслена на землі, асфальті тощо фігура для такої гри. Дівчина малювала клас на асфальті.
Див. також
uk.wikipedia.org
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 174.
