Відмінності між версіями «Сором»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Сором, -му и -ма, '''''м. ''Срамъ, стыдъ. ''Скрізь землю б пішла від стида й сорому. ''Кв. І. 46. '''Со́рому набра́тися'''. Осрамиться. ''Оце якось такого сорому набрався, що думав з жінкою розплюваться. ''Харьк. г. '''Без сорома казка'''. Сказка съ непристойностями. Выраженіе это употребляется, когда говорятъ о комъ либо, сдѣлавшемъ или сказавшемъ что-либо непристойное. Ум. '''Соромо́к. ''' | '''Сором, -му и -ма, '''''м. ''Срамъ, стыдъ. ''Скрізь землю б пішла від стида й сорому. ''Кв. І. 46. '''Со́рому набра́тися'''. Осрамиться. ''Оце якось такого сорому набрався, що думав з жінкою розплюваться. ''Харьк. г. '''Без сорома казка'''. Сказка съ непристойностями. Выраженіе это употребляется, когда говорятъ о комъ либо, сдѣлавшемъ или сказавшемъ что-либо непристойное. Ум. '''Соромо́к. ''' | ||
| + | |||
Со́ром — почуття, що виникає у людини при здійсненні вчинків, що перечать вимогам моралі, принижують гідність особи. | Со́ром — почуття, що виникає у людини при здійсненні вчинків, що перечать вимогам моралі, принижують гідність особи. | ||
| Рядок 22: | Рядок 23: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
| − | [[Категорія:Слова 2016 року | + | [[Категорія:Слова 2016 року |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Поточна версія на 07:51, 19 жовтня 2016
Сором, -му и -ма, м. Срамъ, стыдъ. Скрізь землю б пішла від стида й сорому. Кв. І. 46. Со́рому набра́тися. Осрамиться. Оце якось такого сорому набрався, що думав з жінкою розплюваться. Харьк. г. Без сорома казка. Сказка съ непристойностями. Выраженіе это употребляется, когда говорятъ о комъ либо, сдѣлавшемъ или сказавшемъ что-либо непристойное. Ум. Соромо́к.
Со́ром — почуття, що виникає у людини при здійсненні вчинків, що перечать вимогам моралі, принижують гідність особи.
Зміст
Сучасні словники
Вміст вчинків, що викликають відчуття сорому, має суспільно-історичний характер, залежить від еволюції норм моралі. Сором випробовується як обтяжливе занепокоєння, незадоволення собою, засудження своєї поведінки, жаль про здійснений вчинок. Сором може переживатися при негідній поведінці інших людей, в особливості близьких. Відчуття сорому виникає і при спогаді про принизливий вчинок, здійснений у минулому. Переживання сорому може мати виразні тілесні симптоми — почервоніння обличчя, опускання очей додолу тощо.
Із соромом тісно пов'язані такі поняття, як гордість і вина; а також у нього є різні ступені інтенсивності — замішання, поверхневий сором (легко маскується), безчестя або ганьба (найгостріша форма прояву). А сама емоція неможлива без присутності іншої людини, свідка. Адже сором автоматично підвищує нашу чутливість до оцінок оточуючих — якщо у людини є проблеми з самооцінкою, вона буде сильніше переживати цю емоцію. Сором вчить нас вести себе належним чином при соціальних взаємодіях і змушує нас контролювати себе. Крім того, сором — важливий емоційний компонент, що дозволяє нам налаштовувати тонку «калібрування» при взаємодіях з іншими людьми: за своїми внутрішніми відчуттями ми можемо зрозуміти, наскільки відвертими варто бути з тією або іншою людиною
Ілюстрації
