Відмінності між версіями «Окрім»
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==сучасні словники== | ||
| + | ОКРІМ, прийм., з род. в., розм. Те саме, що крім. — Я перебралась до дочки, бо і в мене теж нема родини, окрім дочки-єдиниці (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 278); Всі посумніли, окрім Митруня, бо він не розумів.., куди хлопці йдуть (Лесь Мартович, Тв., 1954, 145); Рухнувся натовп, загомонів, посипались жарти, в яких, окрім веселощів, почувався і подив, і заздрощі, і навіть острах (Олесь Гончар, I, 1959, 48). | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
КРІМ, прийм., із род. в. | КРІМ, прийм., із род. в. | ||
1. Уживається при виділенні когось із групи людей, чогось із ряду однотипних предметів, понять і т. ін.; за винятком когось, чогось; окрім. Усі, окрім Руфіна, підходять під благословення (Леся Українка, II, 1951, 411); — Ви здійснюєте волю Батьківщини. Все відкиньте, все забудьте, крім неї, крім обов'язку (Олесь Гончар, III, 1959, 311); | 1. Уживається при виділенні когось із групи людей, чогось із ряду однотипних предметів, понять і т. ін.; за винятком когось, чогось; окрім. Усі, окрім Руфіна, підходять під благословення (Леся Українка, II, 1951, 411); — Ви здійснюєте волю Батьківщини. Все відкиньте, все забудьте, крім неї, крім обов'язку (Олесь Гончар, III, 1959, 311); | ||
| Рядок 5: | Рядок 8: | ||
Крім того (цього) — уживається в ролі приєднувального сполучника зі значенням «також, до того ж». — Я працюю.. Крім того, я активно захищаю спортивну честь нашого радгоспу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 112). | Крім того (цього) — уживається в ролі приєднувального сполучника зі значенням «також, до того ж». — Я працюю.. Крім того, я активно захищаю спортивну честь нашого радгоспу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 112). | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Файл:Окрім.jpg|міні]] | [[Файл:Окрім.jpg|міні]] | ||
| Рядок 16: | Рядок 13: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 680. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 680. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 356. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
http://sum.in.ua/ | http://sum.in.ua/ | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 16:12, 17 листопада 2016
сучасні словники
ОКРІМ, прийм., з род. в., розм. Те саме, що крім. — Я перебралась до дочки, бо і в мене теж нема родини, окрім дочки-єдиниці (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 278); Всі посумніли, окрім Митруня, бо він не розумів.., куди хлопці йдуть (Лесь Мартович, Тв., 1954, 145); Рухнувся натовп, загомонів, посипались жарти, в яких, окрім веселощів, почувався і подив, і заздрощі, і навіть острах (Олесь Гончар, I, 1959, 48).
Сучасні словники
КРІМ, прийм., із род. в. 1. Уживається при виділенні когось із групи людей, чогось із ряду однотипних предметів, понять і т. ін.; за винятком когось, чогось; окрім. Усі, окрім Руфіна, підходять під благословення (Леся Українка, II, 1951, 411); — Ви здійснюєте волю Батьківщини. Все відкиньте, все забудьте, крім неї, крім обов'язку (Олесь Гончар, III, 1959, 311); // Уживається з запереченням при вказівці на наявність когось, чогось за відсутності інших подібних предметів і явищ. Не чути ніякого голосу, крім вівчарської трембіти десь на далекій полонині (Іван Франко, VI, 1951, 7). 2. Уживається при підкресленні наявності, необхідності когось, чогось у додаток до того, про кого — що йде мова. Почуття, що крім одного лиха є й друге ще, .. застилало думки чорною запоною... (Панас Мирний, I, 1954, 286); Крім мене, ще є [у будиночку] одна пані приїжджа (Леся Українка, V, 1956, 359).
Крім того (цього) — уживається в ролі приєднувального сполучника зі значенням «також, до того ж». — Я працюю.. Крім того, я активно захищаю спортивну честь нашого радгоспу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 112).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 680.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 356.
