Відмінності між версіями «Обчислювальні ресурси»
Рядок 44: | Рядок 44: | ||
''Максимальна пропускна здатність'' – це найбільша миттєва пропускна здатність, зафіксована протягом періоду спостереження. | ''Максимальна пропускна здатність'' – це найбільша миттєва пропускна здатність, зафіксована протягом періоду спостереження. | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Визначення]] |
Поточна версія на 08:19, 19 травня 2016
Зміст
Визначення
Обчислювальні ресурси- можливості, забезпечувані компонентами обчислювальної системи, що витрачаються (зайняті) в процесі її роботи.
Типи обчислювальних ресурсів
Процесорний час
Процесорний час – час, який витратив процесор сервера на обробку завдання/операції. За базовий час можна взяти загальний час роботи скрипта (генерації сторінки і т.д.), однак, у нього не входить час, який було витрачено на генерацію інших паралельних завдань або очікування зовнішніх подій. Процесорний час залежить тільки від виконаної роботи. У разі, якщо через завантаженість сервера або через очікування (наприклад, відповіді від SQL сервера) час виконання скрипта змінюється, реальний процесорний час (тобто навантаження на процесор) залишається постійним. Статистику по використанню процесорного часу вашими сайтами можна подивитись у хостинг-панелі в розділі “Статистика – Системні ресурси”. Сума колонок “Користувацький час CPU” та “Системний час CPU” не має перевищувати задані у тарифі обмеження.
Пам'ять (оперативна і віртуальна)
Віртуа́льна па́м'ять — схема адресації пам'яті комп'ютера, при якій пам'ять для запущеної програми реалізується однорідним масивом, в той час як насправді операційна система виділяє пам'ять блоками в різних видах пам'яті, включаючи короткочасну (оперативну) і довгочасну (тверді диски, твердотілі накопичувачі).
Також під віртуальною пам'яттю часто розуміють файл підкачки (Windows-системи), або окремий розділ на диску (Unix-системи). Ця пам'ять використовується для того, щоб дати можливість системі або користувачу одночасно виконувати більшу кількість програм, ніж це дозволяє фізична оперативна пам'ять.
Віртуальну пам'ять підтримують процесори, що працюють у захищеному режимі, починаючи з 80286 (випущено у 1982 році), але широко стали використовувати тільки в операційних системах і оболонках для 32-розрядних процесорів (80386 і новіші, починаючи з 1985 року).
Операти́вна па́м'ять (англ. Random Access Memory, дослівно — пам'ять з довільним доступом, первинна пам'ять) — пам'ять ЕОМ, призначена для зберігання коду та даних програм під час їхнього виконання. У сучасних комп'ютерах оперативна пам'ять переважно представлена динамічною пам'яттю з довільним доступом DRAM.
Місце на жорсткому диску (енергонезалежна постійна пам'ять)
Енергозале́жна па́м'ять (англ. volatile memory, volatile storage або primary storage device) — також відома, як первинний запам'ятувальний пристрій — це комп'ютерна пам'ять, яка потребує живлення для підтримання можливості зберігати інформацію, на відміну від енергонезалежної пам'яті, що зберігає дані і після вимикання живлення.
Більшість видів сучасної оперативної пам'яті є енергозалежними, в тому числі DRAM і SRAM. Пам'ять адресовного змісту і двопортовий ОЗП, як правило, реалізується з використанням енергозалежних пристроїв зберігання. До енергозалежної пам'яті відноситься оперативна пам'ять та кеш-пам'ять.
Пропускна здатність мережі
Пропускна здатність відбиває обсяг даних, переданих мережею або її частиною в одиницю часу.
Пропускна здатність виміряється або в бітах у секунду, або в пакетах у секунду. Пропускна здатність може бути миттєвої, максимальної й середньої.
Середня пропускна здатність обчислюється шляхом розподілу загального обсягу переданих даних на час їхньої передачі, причому вибирається досить тривалий проміжок часу – година, день або тиждень.
Миттєва пропускна здатність відрізняється від середньої тем, що для усереднення вибирається дуже маленький проміжок часу – наприклад, 10 мс або 1 с.
Максимальна пропускна здатність – це найбільша миттєва пропускна здатність, зафіксована протягом періоду спостереження.