Відмінності між версіями «Джерло»
(Створена сторінка: '''Джерло, -ла, '''''с. ''= '''Джерело. '''''А в сій горласі, глянь, грязюка ущерть джерло сповнила. ''...) |
A.kyrda (обговорення • внесок) |
||
(не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Джерло, -ла, '''''с. ''= '''Джерело. '''''А в сій горласі, глянь, грязюка ущерть джерло сповнила. ''Черномор. | '''Джерло, -ла, '''''с. ''= '''Джерело. '''''А в сій горласі, глянь, грязюка ущерть джерло сповнила. ''Черномор. | ||
[[Категорія:Дж]] | [[Категорія:Дж]] | ||
+ | 1. Потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі. В місцях, де долини рік або балок прорізають водовмісні верстви, підземні води виходять на поверхню і утворюють джерела або природні криниці (Курс загальної геології, 1947, 126); З-під коріння липи било джерело погожої води (Іван Франко, VI, 1951, 33); * Образно. Біля джерел молочних рік, що починаються на сотнях і тисячах молочно-товарних ферм наших колгоспів та радгоспів, стоїть багато людей (Радянська Україна, 29.XI 1960, 1); * У порівняннях. Забурчало по селу, мов у джерелі: «Як то можна!., щоб вільна козачка за кріпака оддавалась!» (Марко Вовчок, I, 1955, 22). | ||
+ | ♦ Бити джерелом — активно, бурхливо виявлятися. Народна ініціатива, що джерелом б'є у наших колгоспників, подолає всі труднощі (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 29). | ||
+ | |||
+ | 2. чого, перен. Те, що дає початок чому-небудь, звідки постає, черпається щось; основа чого-небудь; вихідне начало, Єдине, — але зате і непереможне, — джерело сили робітничого руху, це — свідомість робітників і широта їх боротьби (Ленін, 20, 1950, 333); Соціалізм назавжди покінчив з пануванням приватної власності ; на засоби виробництва, цим джерелом розколу суспільства на ворогуючі класи (Програма КПРС, 1961, 12); | ||
+ | // Про того або те, від кого або звідки довідуються про що-небудь. Про сю річ [справи видавництва] .. я хотіла б знати дещо докладніше з місцевих джерел (Леся Українка, V, 1956, 98); Поява чужої людини була не тільки приємною зустріччю: це було єдине джерело новин (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 16). | ||
+ | |||
+ | 3. спец. Писемна пам'ятка, документ, на основі якого будується наукове дослідження. Давні джерела завжди змішували кіммерійців з скіфами (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 114). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | {{#ev:youtube|d2Q6CFLjDTc}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
Поточна версія на 14:11, 29 листопада 2013
Джерло, -ла, с. = Джерело. А в сій горласі, глянь, грязюка ущерть джерло сповнила. Черномор. 1. Потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі. В місцях, де долини рік або балок прорізають водовмісні верстви, підземні води виходять на поверхню і утворюють джерела або природні криниці (Курс загальної геології, 1947, 126); З-під коріння липи било джерело погожої води (Іван Франко, VI, 1951, 33); * Образно. Біля джерел молочних рік, що починаються на сотнях і тисячах молочно-товарних ферм наших колгоспів та радгоспів, стоїть багато людей (Радянська Україна, 29.XI 1960, 1); * У порівняннях. Забурчало по селу, мов у джерелі: «Як то можна!., щоб вільна козачка за кріпака оддавалась!» (Марко Вовчок, I, 1955, 22). ♦ Бити джерелом — активно, бурхливо виявлятися. Народна ініціатива, що джерелом б'є у наших колгоспників, подолає всі труднощі (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 29).
2. чого, перен. Те, що дає початок чому-небудь, звідки постає, черпається щось; основа чого-небудь; вихідне начало, Єдине, — але зате і непереможне, — джерело сили робітничого руху, це — свідомість робітників і широта їх боротьби (Ленін, 20, 1950, 333); Соціалізм назавжди покінчив з пануванням приватної власності ; на засоби виробництва, цим джерелом розколу суспільства на ворогуючі класи (Програма КПРС, 1961, 12); // Про того або те, від кого або звідки довідуються про що-небудь. Про сю річ [справи видавництва] .. я хотіла б знати дещо докладніше з місцевих джерел (Леся Українка, V, 1956, 98); Поява чужої людини була не тільки приємною зустріччю: це було єдине джерело новин (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 16).
3. спец. Писемна пам'ятка, документ, на основі якого будується наукове дослідження. Давні джерела завжди змішували кіммерійців з скіфами (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 114).