Відмінності між версіями «Джбан»
(Створена сторінка: '''Джбан, -ну, '''''м. ''Жбанъ. ''Червоної міді джбан.... зостав на варенуху. ''Г. Барв. 179. ''Хоч на ме...) |
|||
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Джбан, -ну, '''''м. ''Жбанъ. ''Червоної міді джбан.... зостав на варенуху. ''Г. Барв. 179. ''Хоч на мені жупан дран, єсть у мене грошей джбан. ''Млр. л. сб. 254. | '''Джбан, -ну, '''''м. ''Жбанъ. ''Червоної міді джбан.... зостав на варенуху. ''Г. Барв. 179. ''Хоч на мені жупан дран, єсть у мене грошей джбан. ''Млр. л. сб. 254. | ||
[[Категорія:Дж]] | [[Категорія:Дж]] | ||
| + | Дзбан, джбан, розм. жбан (біл. гладыш, збан, горлач, русин. кантув) — глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу. Має округлу у нижній частині форму і циліндричний верх, може мати ручку-вушко (такі посудини частіше називають глеками). Діалектна назва — «збан» («збанок», «збанка»), у Київській Русі аналогічні посудини відомі як «корчага». | ||
| + | |||
| + | Слово джбан походить від прасл. *čьbanъ, пов'язаного з *kubъ («кубок», «келих»). Варіант дзбан запозичено з польської мови — від пол. dzban (< czban) | ||
| + | Дзбани на жердинах плоту — одна зі складових образу типової східноукраїнської і південноросійської оселі XIX—XX ст | ||
| + | |||
| + | == Приказки, мовні звороти == | ||
| + | -До пори жбан воду носить; | ||
| + | -До часу збан воду носить та людей пити просить; | ||
| + | -Доти збанок воду носить, доки йому вухо не урветься | ||
| + | |||
| + | === Цікавий факт === | ||
| + | Згідно зі «Словарем української мови» Бориса Грінченка, словом «дзба́нок» у другій половині XIX ст. називали банк («Біда велика в тім; що немає дзбанків для позички, де б можна було у всяку пору без великого клопоту і на малий процент позичать гроші») — очевидно, це є прикладом народної етимології незрозумілого слова. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=wIfmCfM620U | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 16:35, 24 листопада 2017
Джбан, -ну, м. Жбанъ. Червоної міді джбан.... зостав на варенуху. Г. Барв. 179. Хоч на мені жупан дран, єсть у мене грошей джбан. Млр. л. сб. 254. Дзбан, джбан, розм. жбан (біл. гладыш, збан, горлач, русин. кантув) — глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу. Має округлу у нижній частині форму і циліндричний верх, може мати ручку-вушко (такі посудини частіше називають глеками). Діалектна назва — «збан» («збанок», «збанка»), у Київській Русі аналогічні посудини відомі як «корчага».
Слово джбан походить від прасл. *čьbanъ, пов'язаного з *kubъ («кубок», «келих»). Варіант дзбан запозичено з польської мови — від пол. dzban (< czban) Дзбани на жердинах плоту — одна зі складових образу типової східноукраїнської і південноросійської оселі XIX—XX ст
Зміст
Приказки, мовні звороти
-До пори жбан воду носить; -До часу збан воду носить та людей пити просить; -Доти збанок воду носить, доки йому вухо не урветься
Цікавий факт
Згідно зі «Словарем української мови» Бориса Грінченка, словом «дзба́нок» у другій половині XIX ст. називали банк («Біда велика в тім; що немає дзбанків для позички, де б можна було у всяку пору без великого клопоту і на малий процент позичать гроші») — очевидно, це є прикладом народної етимології незрозумілого слова.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=wIfmCfM620U
