Відмінності між версіями «Прямець»
(→Ілюстрації) |
(→Матеріал з Вікіпедії) |
||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ===[ http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== |
| − | Прямець, мця́, м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви. Волч. у. ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | + | Пряма лінія, мат. — одне з основних геометричних понять, яке при систематичному викладі геометрії береться за вихідне й не підлягає означенню. |
| + | |||
| + | ♦ По прямій: а) навпростець. | ||
| + | ===[http://zno.academia.in.ua/mod/glossary/view.php Словник математичних термінів і понять]=== | ||
| + | Пряма | ||
| + | - приймається за одне з вихідних понять, яке лише опосередковано визначається аксіомами геометрії. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Прямець, мця́, м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви. Волч. у. | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
Прямець, мця́, м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви. Волч. у. | Прямець, мця́, м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви. Волч. у. | ||
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 495 | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 495 | ||
| − | + | ||
==Іноземні словники== | ==Іноземні словники== | ||
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| Рядок 37: | Рядок 48: | ||
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
Пряма́ — одне з основних понять геометрії. При систематичному викладі геометрії пряма лінія зазвичай приймається за одне з вихідних понять, яке лише опосередковано визначаєтьсяаксіомами геометрії. Якщо основою побудови геометрії служить поняття відстані між двома точками простору, то пряму лінію можна визначити як лінію, шлях уздовж якої дорівнює відстані між двома точками. Основна властивість прямої: через будь-які дві точки можна провести пряму, і до того ж тільки одну. | Пряма́ — одне з основних понять геометрії. При систематичному викладі геометрії пряма лінія зазвичай приймається за одне з вихідних понять, яке лише опосередковано визначаєтьсяаксіомами геометрії. Якщо основою побудови геометрії служить поняття відстані між двома точками простору, то пряму лінію можна визначити як лінію, шлях уздовж якої дорівнює відстані між двома точками. Основна властивість прямої: через будь-які дві точки можна провести пряму, і до того ж тільки одну. | ||
| − | ===[http://ae-lib.org.ua/texts/ortega-y-gaset__espana__ua.htm Хосе Ортега-і-Гасет | + | |
| − | Безхребетна Іспанія | + | ===[http://ae-lib.org.ua/texts/ortega-y-gaset__espana__ua.htm Хосе Ортега-і-Гасет Безхребетна Іспанія (Деякі історичні зауваги) Переклад В'ячеслава Сахна]=== |
| − | (Деякі історичні зауваги) | + | |
| − | Переклад В'ячеслава Сахна]=== | + | |
Отже, стадії єднального процесу утворюють досконалу висхідну лінію .... шляхом прямих утисків, переслідування їх ідеї, їх організації та їх членів. ..... між меншої кількості переможців і прямцем вступити у володіння здобутого. | Отже, стадії єднального процесу утворюють досконалу висхідну лінію .... шляхом прямих утисків, переслідування їх ідеї, їх організації та їх членів. ..... між меншої кількості переможців і прямцем вступити у володіння здобутого. | ||
Поточна версія на 18:22, 22 березня 2016
Пряме́ць, мця́, м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви. Волч. у.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Пряма лінія, мат. — одне з основних геометричних понять, яке при систематичному викладі геометрії береться за вихідне й не підлягає означенню.
♦ По прямій: а) навпростець.
Словник математичних термінів і понять
Пряма - приймається за одне з вихідних понять, яке лише опосередковано визначається аксіомами геометрії.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Прямець, мця́, м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви. Волч. у.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Прямець, мця́, м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви. Волч. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 495
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Український тлумачний словник прямець это: прямець -мця́, ч., діал. Пряма лінія. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. • прямесенько • прямизна Смотреть что такое "прямець" в других словарях: • навпростець — 1) присл. (найкоротшим шляхом по прямій лінії), напростець, навпрост, на(в)прямки, по прямій, на(в)прямець, навпрямці, навпрошки, прямцем; прямо, просто (нікуди не відхиляючись, не звертаючи) 2) див. відверто 1) …
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Пряма́ — одне з основних понять геометрії. При систематичному викладі геометрії пряма лінія зазвичай приймається за одне з вихідних понять, яке лише опосередковано визначаєтьсяаксіомами геометрії. Якщо основою побудови геометрії служить поняття відстані між двома точками простору, то пряму лінію можна визначити як лінію, шлях уздовж якої дорівнює відстані між двома точками. Основна властивість прямої: через будь-які дві точки можна провести пряму, і до того ж тільки одну.
Хосе Ортега-і-Гасет Безхребетна Іспанія (Деякі історичні зауваги) Переклад В'ячеслава Сахна
Отже, стадії єднального процесу утворюють досконалу висхідну лінію .... шляхом прямих утисків, переслідування їх ідеї, їх організації та їх членів. ..... між меншої кількості переможців і прямцем вступити у володіння здобутого.
