Відмінності між версіями «Сага»
(→Ілюстрації) |
|
(не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:18, 25 листопада 2017
Сага, -ги, ж. Заливъ рѣчной. Хведора безрідного.... над сагою Дніпровою в чистім полі поховати. Мет. 441. САГА́, и, жін.
1. Річкова затока. Плили б вони [квітки], аж поки в яку сагу спокійну не прибились до білих водяних лілей, — там стали б (Леся Українка, I, 1951, 193).
2. Протока; рукав ріки; стариця. На широкому острові між Старим та Новим Дніпром зеленіють сінокоси, ..а між зелом блищать проти сонця узенькі течії, як маленькі річки, узенькі саги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 384); Перепинили [рибалки] Всю сагу сітками, Тоді в воду починають Гучно бить бовтами (Борис Грінченко, I, 1963, 28); Був тихий ранок. Перший пароплав Пройшов униз сагою — на Черкаси (Леонід Первомайський, II, 1958, 187).
3. Улоговина серед піщаних відкладів річки; // Озеро в такій улоговині чи в заплаві річки. Обидва чоловіки розповіли панові сотникові, що в лузі є озера, округ них куга й очерет, ті озера-саги вони можуть по пальцях перерахувати (Юрій Яновський, I, 1954, 278); // Болото в заплаві річки. Там, на гнилому дні саги, Верткі вужі, лякливі жаби (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 121); // Рослинність у заплаві річки. Очерет та сага вкрили річку в лугах, Самі луки пожовкли, зчорніли (Панас Мирний, V, 1955, 367); Хутір у лісах та болотах, навколо дрімучі саги, осоки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 431).
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СА́ГА, жін. Давньоскандінавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв та історичних діячів, що має прозову форму з віршованими вставками. [Юнак:] І загорівся край! Зацвів огнями волі, гримить в борні і в огні!.. Скажи мені — це сага? Це — легенда чужих уславлених народів? (Степан Васильченко, III, 1960, 502);
// Переказ. * У порівняннях. В пам'ятку бурсаків зберігалися згадки про гуртові наскоки однієї сторони на другу, про окремих героїв як з того, так І з другого боку; зберігалися, поетизувалися і передавались з одного семінарського покоління в друге, як священні бурсацькі саги (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 122).
Словник іншомовних слів
САГА
сага; ж.
(сканд.)
давньоскандинавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв та історичних діячів, що має прозову форму з віршованими вставками; переказ, легенда.