Відмінності між версіями «Депутат»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Депутат, -та, '''''м. ''1) Депутатъ. ''Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. ''О....)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Депутат, -та, '''''м. ''1) Депутатъ. ''Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. ''О. 1862. V. 102. 2) Собственникъ полонини. Шух. І. 184.  
 
'''Депутат, -та, '''''м. ''1) Депутатъ. ''Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. ''О. 1862. V. 102. 2) Собственникъ полонини. Шух. І. 184.  
 
[[Категорія:Де]]
 
[[Категорія:Де]]
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
===[http://sum.in.ua/s/malecha Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
МАЛЕ́ЧА, і, жін., збірн.
 +
ДЕПУТА́Т, а, чол.
 +
1. Член органу державної влади, обраний виборцями. П'ять робітничих депутатів [у Державній думі]: Петровський, Бадаєв, Муранов, Шагов і Самойлов поширювали революційні відозви проти війни і енергійно провадили революційну агітацію (Ленін, 22, 1950, 108); Батько досить недвозначно уже натякнув йому про те, що нічого б не мав проти, щоб породичатися з сином депутата австрійського парламенту (Петро Колесник, Терен.., 1959, 329).
 +
2. Обрала або виділена особа, уповноважена для виконання якого-небудь доручення. Він навіть не дивується, що з-поміж чималого гурту громадян вибрано його депутатом на похорон (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 167).
 +
===[http://uk.worldwidedictionary.org Всесвітній словник]===
 +
   
 +
      Словник відмінків
 +
 +
відмінок однина множина
 +
називний депута́т депута́ти
 +
родовий         депута́та депута́тів
 +
давальний депута́тові, депута́ту депута́там
 +
знахідний депута́та депута́тів
 +
орудний         депута́том депута́тами
 +
місцевий на/у депута́тові, депута́ті на/у депута́тах
 +
кличний         депута́те депута́ти
 +
 +
         
 +
    Словник синонімів
 +
 +
ДЕПУТА́Т (член органу державної влади, обраний виборцями), ПОСО́Лзах., заст.Сам він депутат Ради (А. Головко); Від 1908 р. до 1918 р. був я послом до австрійського парламенту, де не виголошував ніяких промов (В. Стефаник).
 +
УПОВНОВА́ЖЕНИЙ[ВПОВНОВА́ЖЕНИЙ]ім. (довірена особа для виконання якогось доручення), ПОВІ́РЕНИЙ, ПОВІ́РНИК, ДЕПУТА́Т, ВІДПОРУ́ЧНИКдіал.Уповноважені знову поїхали на села вербувати людей (М. Ю. Тарновський); Шкода, що йому, яко повіреному, доводиться більше бігати по усіх усюдах, ніж сидіти дома (Панас Мирний); - Дід мій Іван Петрій був отаманом у Довбушевій банді, перший по Довбушу і єго повірник (І. Франко); Він навіть не дивується, що з-поміж чималого гурту громадян вибрано його депутатом на похорон (М. Коцюбинський).
 +
 +
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=158149 Орфографічний словник української мови ]===
 +
депутат
 +
іменник чоловічого роду, істота
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Депутат.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Депутат1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Депутат3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|I9nW2oj6vd8}}
 +
{{#ev:youtube|rvX8ufr8THI}}

Поточна версія на 11:04, 25 жовтня 2017

Депутат, -та, м. 1) Депутатъ. Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. О. 1862. V. 102. 2) Собственникъ полонини. Шух. І. 184.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МАЛЕ́ЧА, і, жін., збірн. ДЕПУТА́Т, а, чол. 1. Член органу державної влади, обраний виборцями. П'ять робітничих депутатів [у Державній думі]: Петровський, Бадаєв, Муранов, Шагов і Самойлов поширювали революційні відозви проти війни і енергійно провадили революційну агітацію (Ленін, 22, 1950, 108); Батько досить недвозначно уже натякнув йому про те, що нічого б не мав проти, щоб породичатися з сином депутата австрійського парламенту (Петро Колесник, Терен.., 1959, 329). 2. Обрала або виділена особа, уповноважена для виконання якого-небудь доручення. Він навіть не дивується, що з-поміж чималого гурту громадян вибрано його депутатом на похорон (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 167).

Всесвітній словник

     Словник відмінків

відмінок однина множина називний депута́т депута́ти родовий депута́та депута́тів давальний депута́тові, депута́ту депута́там знахідний депута́та депута́тів орудний депута́том депута́тами місцевий на/у депута́тові, депута́ті на/у депута́тах кличний депута́те депута́ти


   Словник синонімів

ДЕПУТА́Т (член органу державної влади, обраний виборцями), ПОСО́Лзах., заст.Сам він депутат Ради (А. Головко); Від 1908 р. до 1918 р. був я послом до австрійського парламенту, де не виголошував ніяких промов (В. Стефаник). УПОВНОВА́ЖЕНИЙ[ВПОВНОВА́ЖЕНИЙ]ім. (довірена особа для виконання якогось доручення), ПОВІ́РЕНИЙ, ПОВІ́РНИК, ДЕПУТА́Т, ВІДПОРУ́ЧНИКдіал.Уповноважені знову поїхали на села вербувати людей (М. Ю. Тарновський); Шкода, що йому, яко повіреному, доводиться більше бігати по усіх усюдах, ніж сидіти дома (Панас Мирний); - Дід мій Іван Петрій був отаманом у Довбушевій банді, перший по Довбушу і єго повірник (І. Франко); Він навіть не дивується, що з-поміж чималого гурту громадян вибрано його депутатом на похорон (М. Коцюбинський).

Орфографічний словник української мови

депутат іменник чоловічого роду, істота

Ілюстрації

Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри
Депутат1.jpg Депутат3.jpg

Медіа