Відмінності між версіями «Сміх»
(→Медіа) |
|||
(не показані 7 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==Словник Грінченка== | ||
'''Сміх, -ху, '''''м. ''1) Смѣхъ, хохотъ. ''Кому горе, людям сміх. ''Ном. 2) Посмѣшище. ''Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш. ''Мет. 86. 3) '''На сміх підіймати'''. Подымать на смѣхъ, насмѣхаться. ''Безпечне по долині роз’їзжджає, бусурманів на сміх підіймає. ''Макс. '''На сміх сказати'''. Сказать въ шутку. ''Я на сміх сказала, а він і повірив. '''''Сміхи збити з чо́го'''. Насміяться надъ чѣмъ. ''Буду тя карати, а чого ти сміхи збила із моєї хати? ''Гол. І. 79. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 62. Ум. '''Смішок. '''Федьк. І. 119. | '''Сміх, -ху, '''''м. ''1) Смѣхъ, хохотъ. ''Кому горе, людям сміх. ''Ном. 2) Посмѣшище. ''Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш. ''Мет. 86. 3) '''На сміх підіймати'''. Подымать на смѣхъ, насмѣхаться. ''Безпечне по долині роз’їзжджає, бусурманів на сміх підіймає. ''Макс. '''На сміх сказати'''. Сказать въ шутку. ''Я на сміх сказала, а він і повірив. '''''Сміхи збити з чо́го'''. Насміяться надъ чѣмъ. ''Буду тя карати, а чого ти сміхи збила із моєї хати? ''Гол. І. 79. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 62. Ум. '''Смішок. '''Федьк. І. 119. | ||
[[Категорія:См]] | [[Категорія:См]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ==Словник української мови (1970-1980)== | |
− | + | '''СМІХ,''' у, чол. | |
− | + | 1. Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. — Твій голос, твій сміх я слухав би цілий вік, та й то, вдається, не наслухався б, — сказав Роман (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 316); Дівчата наближалися, і все ясніше та голосніше чулися їхні голоси та сміх (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 12); Лунає з вулиці дитячий сміх (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 141); * Образно. Яке сьогодні блакитне небо, яке високе і чисте! А золотий сміх сонця! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 185); * У порівняннях. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду, Ясна, як сад, і радісна, як сміх (Максим Рильський, I, 1960, 184); | |
− | + | ||
− | + | ==Фразеологічний словник української мови== | |
− | + | ||
+ | '''СМІХ''' | ||
+ | (аж) ляга́ти (по́котом) (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький); Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній); Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко); А всі падали зі сміху (Н. Кобринська); Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко); Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня). ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко). полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка). | ||
+ | |||
+ | (аж) сміх бере́ (розбира́є) / узя́в (розібра́в) кого і без додатка. Комусь хочеться сміятися, стає смішно. Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним (Левом) усяка твар тремтить (Л. Глібов); Засміявся (піп) тихим старечим сміхом. Його бесідницю, видно, сміх не брав (Леся Українка); — Ще більше розбирає мене сміх (М. Стельмах); Її аж сміх узяв від чудних комашачих викрутасів (Панас Мирний). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
[[Файл:VF_In5iWf1s.jpg]] | [[Файл:VF_In5iWf1s.jpg]] | ||
Рядок 18: | Рядок 24: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|RDq0yvo3k6XFo&index=11}} | {{#ev:youtube|RDq0yvo3k6XFo&index=11}} | ||
− | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|4dgdHmUNIEY}} |
+ | {{#ev:youtube|q0yvo3k6XFo}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | + | '''Цікаві факти''' | |
− | + | ||
− | + | '''Сміх''' – це справді весело. | |
− | + | Коли я вперше прочитала гумореску зі сцени, у мене в голові крутилась лише одна чітка думка – я хочу виступити знову, просто зараз, тільки ще краще. | |
− | + | Чому нам так подобається сміятись? | |
− | + | З точки зору нейропсихолога все особливо заплутано: адже більшість популярних уявлень про сміх насправді хибні. | |
− | + | Отже, ось десять фактів про сміх, які, напевне, вам ще невідомі. | |
+ | |||
+ | 1. Щури регочуть від лоскоту | ||
+ | |||
+ | 2. Жарти – не головна причина сміху | ||
+ | |||
+ | 3. Мозок відрізняє вимушений сміх від невимушеного | ||
+ | |||
+ | 4. Сміх заразний | ||
+ | |||
+ | 5. Знайомі люди кумедніші від чужинців | ||
+ | |||
+ | 6. Сміх не покращує фізичну форму | ||
+ | |||
+ | 7. Стосунки тривають довше, якщо партнери сміються | ||
+ | |||
+ | 8. Сміх вимагає правильного моменту | ||
+ | |||
+ | 9. Сміх привабливий | ||
+ | |||
+ | 10. Деякі речі майже гарантовано викликають сміх | ||
+ | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | http://itstechnology.ru/page/shho-oznachaye-cej-smih-smehoanaliz | + | 1. http://itstechnology.ru/page/shho-oznachaye-cej-smih-smehoanaliz |
− | http://pti.kiev.ua/korysna-info/rizni/530-smh-vazhliva-harakteristika-lyudskoyi-ndivdualnost.html | + | |
+ | 2. http://pti.kiev.ua/korysna-info/rizni/530-smh-vazhliva-harakteristika-lyudskoyi-ndivdualnost.html | ||
+ | |||
+ | 3. http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/10/141029_laughter_10_facts_ko | ||
+ | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | https://uk.wikipedia.org/wiki/Сміх | + | |
+ | 1. https://uk.wikipedia.org/wiki/Сміх | ||
+ | |||
+ | 2. http://slovopedia.org.ua/49/53409/361427.html | ||
+ | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Поточна версія на 11:02, 1 грудня 2015
Зміст
Словник Грінченка
Сміх, -ху, м. 1) Смѣхъ, хохотъ. Кому горе, людям сміх. Ном. 2) Посмѣшище. Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш. Мет. 86. 3) На сміх підіймати. Подымать на смѣхъ, насмѣхаться. Безпечне по долині роз’їзжджає, бусурманів на сміх підіймає. Макс. На сміх сказати. Сказать въ шутку. Я на сміх сказала, а він і повірив. Сміхи збити з чо́го. Насміяться надъ чѣмъ. Буду тя карати, а чого ти сміхи збила із моєї хати? Гол. І. 79. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 62. Ум. Смішок. Федьк. І. 119.
Сучасні словники
Словник української мови (1970-1980)
СМІХ, у, чол. 1. Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. — Твій голос, твій сміх я слухав би цілий вік, та й то, вдається, не наслухався б, — сказав Роман (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 316); Дівчата наближалися, і все ясніше та голосніше чулися їхні голоси та сміх (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 12); Лунає з вулиці дитячий сміх (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 141); * Образно. Яке сьогодні блакитне небо, яке високе і чисте! А золотий сміх сонця! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 185); * У порівняннях. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду, Ясна, як сад, і радісна, як сміх (Максим Рильський, I, 1960, 184);
Фразеологічний словник української мови
СМІХ (аж) ляга́ти (по́котом) (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький); Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній); Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко); А всі падали зі сміху (Н. Кобринська); Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко); Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня). ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко). полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка).
(аж) сміх бере́ (розбира́є) / узя́в (розібра́в) кого і без додатка. Комусь хочеться сміятися, стає смішно. Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним (Левом) усяка твар тремтить (Л. Глібов); Засміявся (піп) тихим старечим сміхом. Його бесідницю, видно, сміх не брав (Леся Українка); — Ще більше розбирає мене сміх (М. Стельмах); Її аж сміх узяв від чудних комашачих викрутасів (Панас Мирний).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Цікаві факти
Сміх – це справді весело. Коли я вперше прочитала гумореску зі сцени, у мене в голові крутилась лише одна чітка думка – я хочу виступити знову, просто зараз, тільки ще краще. Чому нам так подобається сміятись? З точки зору нейропсихолога все особливо заплутано: адже більшість популярних уявлень про сміх насправді хибні. Отже, ось десять фактів про сміх, які, напевне, вам ще невідомі.
1. Щури регочуть від лоскоту
2. Жарти – не головна причина сміху
3. Мозок відрізняє вимушений сміх від невимушеного
4. Сміх заразний
5. Знайомі люди кумедніші від чужинців
6. Сміх не покращує фізичну форму
7. Стосунки тривають довше, якщо партнери сміються
8. Сміх вимагає правильного моменту
9. Сміх привабливий
10. Деякі речі майже гарантовано викликають сміх
Джерела та література
1. http://itstechnology.ru/page/shho-oznachaye-cej-smih-smehoanaliz
2. http://pti.kiev.ua/korysna-info/rizni/530-smh-vazhliva-harakteristika-lyudskoyi-ndivdualnost.html
3. http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/10/141029_laughter_10_facts_ko