Відмінності між версіями «Ранити»
| (не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
''''Відео: Ранення пострілами'''' | ''''Відео: Ранення пострілами'''' | ||
| − | https://www.youtube.com/watch?time_continue=2&v=VkOvLkc4kK8&noredirect=1 | + | [https://www.youtube.com/watch?time_continue=2&v=VkOvLkc4kK8&noredirect=1] |
'''РАНИТИ''', ню, ниш, недок. і док., перех. | '''РАНИТИ''', ню, ниш, недок. і док., перех. | ||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
'''Джерела.''' | '''Джерела.''' | ||
| − | ==http://sum.in.ua/s/Ranyty== | + | ==[http://sum.in.ua/s/Ranyty]== |
| − | ==http://slovopedia.org.ua/49/53408/360854.html== | + | |
| + | ==[http://slovopedia.org.ua/49/53408/360854.html]== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
[[Категорія:Ра]] | [[Категорія:Ра]] | ||
Поточна версія на 12:08, 22 листопада 2017
Ранити, -ню, -ниш, гл. Ранить. Словами ранять як стрілами. К. Псал. 142.
Зміст
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
'Відео: Ранення пострілами' [1]
РАНИТИ, ню, ниш, недок. і док., перех. 1. Заподіювати, робити кому-небудь рану, рани (у 1 знач.). Плачем великим ридали невільниці чорні, Шати свої роздираючи, ранячи тіло до крові, Густо червонії краплі падали в жовтую воду (Леся Українка, I, 1951, 424); Спритним ударом у праве плече Одіссей його ранив (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 332); // безос. Раптом ранило їй руку… Пересилюючи муку, крикнула [Люба Земська]: — Не відступать! (Павло Тичина, II, 1957, 100); * Образно. А сірий дощ холодними голками Нам ранив лиця, по бурках стікав, І дихав холодом осіннім понад нами, І в очереті плакав і шептав (Максим Рильський, I, 1960, 151); // перен. Пошкоджувати (перев. рослини). Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк, гробак корінець ранить (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 14). 2. перен. Завдавати душевного болю, моральних страждань, примушувати переживати, хвилюватися. Він любив її щиро, і кожда звістка про неї, зла чи добра, ранила його душу (Іван Франко, VII, 1951, 14); Все своє життя був він [І. В. Мічурін] майже байдужий до визнання. Але невдачі, нерозуміння, невизнання й заперечення завжди жорстоко ранили й гнітили його (Олександр Довженко, І, 1958, 498). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 449.
РАНИТИ ра́нити ду́шу (се́рце) кому, чию (чиє) і без додатка. Завдавати кому-небудь душевного болю, страждань. Він любив її щиро, і кажда (кожна) звістка про неї, зла чи добра, ранила його душу (І. Франко); Ті суди-пересуди, ясна річ, долинали й до слуху Івана і гострими скалками болісно ранили йому душу (І. Головченко та О. Мусієнко); Раїса чула в серці гостру й холодну крицю. Та криця різала її, ранила серце, доводила до розпуки (М. Коцюбинський).
Джерела.
