Відмінності між версіями «Хвоя»
(→Цікаві факти) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Хв]] | [[Категорія:Хв]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== ХВО́Я, ї, жін. | + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== |
| + | ХВО́Я, ї, жін. | ||
1. збірн. Голчасте або лускоподібне листя деяких рослин (сосни, ялини, модрини і т. ін.); шпильки, глиця. Ось подивись: цей край — Сибір. Одягнений у хвою, шумить дрімучий темний бір, що зветься тут тайгою (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 108); Випряжені коні шамотіли сіном і жадібними губами тяглись до зеленої хвої (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 61); Хвою використовують у вигляді кормового борошна. Цей корм містить близько 20 процентів протеїну, він багатий на кальцій, фосфор, каротин та вітамін C (Хлібороб України, 8, 1964, 12); З хвої добувають пасту. Вона дещо схожа на меляс, тільки темно-зелена і має запах лісової діброви (Радянська Україна, 8.XII 1971, 4); | 1. збірн. Голчасте або лускоподібне листя деяких рослин (сосни, ялини, модрини і т. ін.); шпильки, глиця. Ось подивись: цей край — Сибір. Одягнений у хвою, шумить дрімучий темний бір, що зветься тут тайгою (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 108); Випряжені коні шамотіли сіном і жадібними губами тяглись до зеленої хвої (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 61); Хвою використовують у вигляді кормового борошна. Цей корм містить близько 20 процентів протеїну, він багатий на кальцій, фосфор, каротин та вітамін C (Хлібороб України, 8, 1964, 12); З хвої добувають пасту. Вона дещо схожа на меляс, тільки темно-зелена і має запах лісової діброви (Радянська Україна, 8.XII 1971, 4); | ||
// Один листочок з такого дерева; голка, шпилька. Хвоя кедра досягає завдовжки 8—11 см, зберігаючись 5—6 років (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 56); | // Один листочок з такого дерева; голка, шпилька. Хвоя кедра досягає завдовжки 8—11 см, зберігаючись 5—6 років (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 56); | ||
| Рядок 9: | Рядок 10: | ||
// Хвойний ліс, зарості. | // Хвойний ліс, зарості. | ||
3. діал. Сосна. Поїдьмо до бору та зрубаймо хвою, та поставмо комору та посеред двору (Словник Грінченка); Верхів'я хвой горять, немов ті ставники Перед ясним, незміреним склепінням (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 186); Зимою драли дрань, валяли хвою, Промерзлий хліб рубали, гріли на вогні (Михайло Стельмах, V, 1963, 261); * У порівняннях. Довгий, як хвоя (Номис, 1864, № 8621) | 3. діал. Сосна. Поїдьмо до бору та зрубаймо хвою, та поставмо комору та посеред двору (Словник Грінченка); Верхів'я хвой горять, немов ті ставники Перед ясним, незміреним склепінням (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 186); Зимою драли дрань, валяли хвою, Промерзлий хліб рубали, гріли на вогні (Михайло Стельмах, V, 1963, 261); * У порівняннях. Довгий, як хвоя (Номис, 1864, № 8621) | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Хвоя.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Хвоя1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Хвоя2.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | |||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
Поточна версія на 21:40, 26 листопада 2015
Хво́я, хвої, ж. Сосна, Pinus sylvestris L. ЗЮЗО. І. 131. Довгий, як хвоя. Ном. № 8621. Поїдьмо до бору та зрубаймо хвою, та поставмо комору та посеред двору. Нп.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХВО́Я, ї, жін. 1. збірн. Голчасте або лускоподібне листя деяких рослин (сосни, ялини, модрини і т. ін.); шпильки, глиця. Ось подивись: цей край — Сибір. Одягнений у хвою, шумить дрімучий темний бір, що зветься тут тайгою (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 108); Випряжені коні шамотіли сіном і жадібними губами тяглись до зеленої хвої (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 61); Хвою використовують у вигляді кормового борошна. Цей корм містить близько 20 процентів протеїну, він багатий на кальцій, фосфор, каротин та вітамін C (Хлібороб України, 8, 1964, 12); З хвої добувають пасту. Вона дещо схожа на меляс, тільки темно-зелена і має запах лісової діброви (Радянська Україна, 8.XII 1971, 4); // Один листочок з такого дерева; голка, шпилька. Хвоя кедра досягає завдовжки 8—11 см, зберігаючись 5—6 років (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 56); // Про запах такого листя. Павлусь скинув кепку і, вимахуючи нею над головою, вигукнув: — Прощайте, товариші! Хай живе тайга! Ура-а!.. — Але його вигук самотньо прозвучав у чистому, напоєному хвоєю ранковому повітрі (Олесь Донченко, II, 1956, 27); З лісу тягло хвоєю і гнилим деревом (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 109). 2. збірн. Гілля хвойного дерева. Вітер тихенько погойдує хвою (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 96); Під звуки литавр учасники фестивалю кладуть «гірлянду Слави», сплетену з хвої і перевиту червоними стрічками, до підніжжя могили Невідомого солдата (Радянська Україна, 23.VI 1971, 1); // Хвойний ліс, зарості. 3. діал. Сосна. Поїдьмо до бору та зрубаймо хвою, та поставмо комору та посеред двору (Словник Грінченка); Верхів'я хвой горять, немов ті ставники Перед ясним, незміреним склепінням (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 186); Зимою драли дрань, валяли хвою, Промерзлий хліб рубали, гріли на вогні (Михайло Стельмах, V, 1963, 261); * У порівняннях. Довгий, як хвоя (Номис, 1864, № 8621)
Ілюстрації
|
|
|
