Відмінності між версіями «Товченик»
| (не показані 10 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Товченик, -ка, '''''м. ''1) Тумакъ, ударъ. 2) Родъ кушанья. — '''пісні́ '''— изъ рыбы, преимущественно щуки: истолченное рыбье мясо съ мукой, солью, перцемъ, сваренное въ видѣ клецокъ. — '''скоро́мні '''— то же изъ мяса. Сим. 167. Маркев. 163. Ум. '''Товченичок. ''' | '''Товченик, -ка, '''''м. ''1) Тумакъ, ударъ. 2) Родъ кушанья. — '''пісні́ '''— изъ рыбы, преимущественно щуки: истолченное рыбье мясо съ мукой, солью, перцемъ, сваренное въ видѣ клецокъ. — '''скоро́мні '''— то же изъ мяса. Сим. 167. Маркев. 163. Ум. '''Товченичок. ''' | ||
[[Категорія:То]] | [[Категорія:То]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ТОВЧЕ́НИК, а, ч., перев. мн. товче́ники, ів. | ||
| + | |||
| + | 1. Кулінарний виріб у формі вареної кульки з січеного, а потім потовченого м’яса, до якого додається борошно, сіль, перець. — Скажи, будь ласка, дочко, куховарці, щоб зараз сікла м’ясо на товченики та заходилась варити горошок (Н.-Лев., VI, 1966, 16); Жінки розставляють на майдані столи.. Ставлять сметану, сир, вареники й товченики, і мед прямо мисками — гречаний, темний у сотах і просто мед, і яблука, й сливи (Довж., І, 1958, 191). | ||
| + | |||
| + | 2. розм. Удар кулаком. Під сердитую годину, Одна [рука] смиче за чуприну І товченики дає (Гл., Вибр., 1957, 319); — Ти що, парубче, може, товчеників захотів? — нарешті вирвалося у Левка. — А то нам втрьох не довго ребра полоскотати (Стельмах, І, 1962, 53). | ||
| + | |||
| + | ◊ Нахапа́тися товче́ників див. наха́пуватися. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Відмінки''' | ||
| + | |||
| + | '''''відмінок однина множина''''' | ||
| + | |||
| + | ''називний'' товче́ник товче́ники | ||
| + | |||
| + | ''родовий'' товче́ника товче́ників | ||
| + | |||
| + | ''давальний'' товче́нику, товче́никові товче́никам | ||
| + | |||
| + | ''знахідний'' товче́ник товче́ники | ||
| + | |||
| + | ''орудний'' товче́ником товче́никами | ||
| + | |||
| + | ''місцевий'' на/у товче́нику на/у товче́никах | ||
| + | |||
| + | ''кличний'' товче́нику* товче́ники* | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тов2.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тов3.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тов4.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=Gmst8VipS2A | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 169. | ||
| + | |||
| + | Словник відмінків | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 16:23, 27 листопада 2018
.JPG)
Товченик, -ка, м. 1) Тумакъ, ударъ. 2) Родъ кушанья. — пісні́ — изъ рыбы, преимущественно щуки: истолченное рыбье мясо съ мукой, солью, перцемъ, сваренное въ видѣ клецокъ. — скоро́мні — то же изъ мяса. Сим. 167. Маркев. 163. Ум. Товченичок.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТОВЧЕ́НИК, а, ч., перев. мн. товче́ники, ів.
1. Кулінарний виріб у формі вареної кульки з січеного, а потім потовченого м’яса, до якого додається борошно, сіль, перець. — Скажи, будь ласка, дочко, куховарці, щоб зараз сікла м’ясо на товченики та заходилась варити горошок (Н.-Лев., VI, 1966, 16); Жінки розставляють на майдані столи.. Ставлять сметану, сир, вареники й товченики, і мед прямо мисками — гречаний, темний у сотах і просто мед, і яблука, й сливи (Довж., І, 1958, 191).
2. розм. Удар кулаком. Під сердитую годину, Одна [рука] смиче за чуприну І товченики дає (Гл., Вибр., 1957, 319); — Ти що, парубче, може, товчеників захотів? — нарешті вирвалося у Левка. — А то нам втрьох не довго ребра полоскотати (Стельмах, І, 1962, 53).
◊ Нахапа́тися товче́ників див. наха́пуватися.
Відмінки
відмінок однина множина
називний товче́ник товче́ники
родовий товче́ника товче́ників
давальний товче́нику, товче́никові товче́никам
знахідний товче́ник товче́ники
орудний товче́ником товче́никами
місцевий на/у товче́нику на/у товче́никах
кличний товче́нику* товче́ники*
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=Gmst8VipS2A
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 169.
Словник відмінків
