Відмінності між версіями «Користувач:Ticherednychok.gi14»
Рядок 40: | Рядок 40: | ||
Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 413. | Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 413. | ||
− | + | 4. [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%B0%D0%B2%D1%82%D1%83%D1%80 Хавтур] | |
Хавтур, -ра, м. 1) Взятка. 2) Поборы натурой, собираемые духовенствомъ. Школярі з дяком співали псальми за хавтури. Мкр. Н. 34. Также: остатки поминальнаго обѣда, забираемые духовенствомъ и нищими, а иногда въ шутку и самый номинальный обѣдъ. (Козелец. у.); отсюда (шуточно?): Хавтури́ справляти. Давать номинальный обѣдъ по умершемъ. Борз. у. | Хавтур, -ра, м. 1) Взятка. 2) Поборы натурой, собираемые духовенствомъ. Школярі з дяком співали псальми за хавтури. Мкр. Н. 34. Также: остатки поминальнаго обѣда, забираемые духовенствомъ и нищими, а иногда въ шутку и самый номинальный обѣдъ. (Козелец. у.); отсюда (шуточно?): Хавтури́ справляти. Давать номинальный обѣдъ по умершемъ. Борз. у. | ||
Рядок 46: | Рядок 46: | ||
Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 8. | Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 8. | ||
− | + | 5. [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C Козелець] | |
Козелець, -льця, м. 1) Козелъ. Вибіг козелець... наставив рожок. Грин. III. 52. 2) Стативъ въ витушці. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. Галиц. Мик. 481. 4) = Козелок. | Козелець, -льця, м. 1) Козелъ. Вибіг козелець... наставив рожок. Грин. III. 52. 2) Стативъ въ витушці. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. Галиц. Мик. 481. 4) = Козелок. | ||
Рядок 52: | Рядок 52: | ||
Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 211. | Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 211. | ||
− | + | 6. [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%BA Гаплик] | |
Гаплик, -ка, м. Проволочный крючекъ для застегиванія платья. Утяти до гапликів. Сдѣлать что-либо некстати, невпопадъ. Ном. № 12469. Утяв до гапликів. Котл. МЧ. 460. | Гаплик, -ка, м. Проволочный крючекъ для застегиванія платья. Утяти до гапликів. Сдѣлать что-либо некстати, невпопадъ. Ном. № 12469. Утяв до гапликів. Котл. МЧ. 460. | ||
Рядок 58: | Рядок 58: | ||
Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 28. | Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 28. | ||
− | + | 7. [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%B0 Джура] | |
Джура, -ри, м. Козацкій слуга-товарищъ, оруженосецъ, ходившій вмѣстѣ съ козакомъ въ походы и битвы. Тоді ж то не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, що наш пан гетьман Хмельницький.... задумав. Мет. 391. Ой сідлай, джуро, ой сідлай, малий, мені буланого, собі ж сідлай другого гнідого старого. Мет. 401. Ой як оглянеться та Перебийніс на джуру малого, й аж кладе (= бьетъ враговъ) джура, кладе малий ще лучче від його. Мет. См. Чура. Ум. Джуронька. | Джура, -ри, м. Козацкій слуга-товарищъ, оруженосецъ, ходившій вмѣстѣ съ козакомъ въ походы и битвы. Тоді ж то не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, що наш пан гетьман Хмельницький.... задумав. Мет. 391. Ой сідлай, джуро, ой сідлай, малий, мені буланого, собі ж сідлай другого гнідого старого. Мет. 401. Ой як оглянеться та Перебийніс на джуру малого, й аж кладе (= бьетъ враговъ) джура, кладе малий ще лучче від його. Мет. См. Чура. Ум. Джуронька. | ||
Рядок 64: | Рядок 64: | ||
Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 263. | Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 263. | ||
− | + | 8. [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA Пуцьверинок] | |
Пу́цьверинок и пуцьверінок, -нка, м. 1) Неоперившійся птенецъ. Харьк. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. Стор. МПр. 29. 2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне! Котл. Ен. І. 36. | Пу́цьверинок и пуцьверінок, -нка, м. 1) Неоперившійся птенецъ. Харьк. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. Стор. МПр. 29. 2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне! Котл. Ен. І. 36. |
Поточна версія на 23:43, 25 листопада 2015
Зміст
Загальні відомості
ПІБ
Чередничок Тетяна Іванівна
Спеціальність
Філологія.Переклад
Група
ФПб-1-14
Контакти
Електронна пошта
Web сторінка
Словник Грінченка і сучасність
Слова, що додав(ла)
1.Чередник
Чередник, -ка, м. Пастухъ стада рогатаго скота. Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла. Посл. Ум. Чередничо́к, чередниченько.
Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 699.
2.Крайнебо
Крайнебо, -ба, с. Небосклонъ, горизонта. Схилившись на руку, дивлюся я в вечірнє крайнебо далеко й глибоко.
Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 321.
3. Дримба
Дримба, -би, ж. 1) Пружинный музыкальный инструментъ изъ желѣза: его во время игры держать въ зубахъ, производя звукъ ударами пальца. 2) Неряха. 3) Женщина легкаго поведенія.
Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 413.
4. Хавтур
Хавтур, -ра, м. 1) Взятка. 2) Поборы натурой, собираемые духовенствомъ. Школярі з дяком співали псальми за хавтури. Мкр. Н. 34. Также: остатки поминальнаго обѣда, забираемые духовенствомъ и нищими, а иногда въ шутку и самый номинальный обѣдъ. (Козелец. у.); отсюда (шуточно?): Хавтури́ справляти. Давать номинальный обѣдъ по умершемъ. Борз. у.
Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 8.
5. Козелець
Козелець, -льця, м. 1) Козелъ. Вибіг козелець... наставив рожок. Грин. III. 52. 2) Стативъ въ витушці. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. Галиц. Мик. 481. 4) = Козелок.
Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 211.
6. Гаплик
Гаплик, -ка, м. Проволочный крючекъ для застегиванія платья. Утяти до гапликів. Сдѣлать что-либо некстати, невпопадъ. Ном. № 12469. Утяв до гапликів. Котл. МЧ. 460.
Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 28.
7. Джура
Джура, -ри, м. Козацкій слуга-товарищъ, оруженосецъ, ходившій вмѣстѣ съ козакомъ въ походы и битвы. Тоді ж то не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, що наш пан гетьман Хмельницький.... задумав. Мет. 391. Ой сідлай, джуро, ой сідлай, малий, мені буланого, собі ж сідлай другого гнідого старого. Мет. 401. Ой як оглянеться та Перебийніс на джуру малого, й аж кладе (= бьетъ враговъ) джура, кладе малий ще лучче від його. Мет. См. Чура. Ум. Джуронька.
Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 263.
8. Пуцьверинок
Пу́цьверинок и пуцьверінок, -нка, м. 1) Неоперившійся птенецъ. Харьк. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. Стор. МПр. 29. 2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне! Котл. Ен. І. 36.
Джерела: 1.Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 410.