Відмінності між версіями «Дримба»
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
{{#ev:youtube|D7PNnq6Msy4}} | {{#ev:youtube|D7PNnq6Msy4}} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
[[Категорія:Др]] | [[Категорія:Др]] | ||
Поточна версія на 13:40, 28 листопада 2017
Зміст
Словник Грінченка
Дримба, -би, ж. 1) Пружинный музыкальный инструментъ изъ желѣза: его во время игры держать въ зубахъ, производя звукъ ударами пальца. 2) Неряха. 3) Женщина легкаго поведенія.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДРИ́МБА, и, жін. Щипковий музичний інструмент, сила і висота звуку якого регулюються ротовою порожниною того, хто грає. Дістав [Фока] із схованки над дверима дримбу і почав підстроюватись до.. флояри (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 208); Були тут і оркестранти: скрипалі, цимбалісти, гравці на флоєрах [флоярах], трембітах.., дудках і дримбах (Мистецтво, 6, 1962, 35).
Музичні терміни
ДРИМБА український народний язичковий щипковий інструмент, схожий за формою на маленьку підкову з тоненьким сталевим язичком - м індиком в середині. Д. особливо поширена в Західній Україні.
Словник мови Стуса
ДРИМБА -и, ж., муз. Щипковий музичний інструмент, сила і висота звуку якого регулюються ротовою порожниною того, хто грає. ...скільки тих облич довкола виду твого, ніби німби, так сумовито виграють на дримбу, хоч Господа на допомогу клич. (П-1:34).
Ілюстрації
|
|
|
|
